Гарвардський університет прибрав палітурку, виготовлену з людської шкіри, з книжки XIX століття, яка зберігалася в його бібліотеці.
Нарис Destinées de l’Ame (“Про долю душі”) з 1930-х років зберігається в Хоутонській бібліотеці. У 2014 році вчені зʼясували, що матеріал, з якого зробили обкладинку книжки, був людською шкірою, передає ВВС.
Але тепер університет оголосив, що зняв з книжки обкладинку “через питання етичного характеру, повʼязані з походженням книги та її подальшою історією”.
Destinées de l’Ame – це роздуми про душу та життя після смерті, які написав Арсен Уссе в середині 1880-х років.
Кажуть, що він передав книгу своєму другу, доктору Людовіку Буланду, лікарю, який зробив для книги палітурку зі шкіри пацієнтки. Тіло жінки, яка померла природною смертю, ніхто не забрав.
![Гарвардський університет прибрав обкладинку з книжки, виготовлену із людської шкіри 1 Арсен Уссе](https://ichef.bbci.co.uk/ace/ws/640/cpsprodpb/cf5c/live/b27167a0-ed05-11ee-9410-0f893255c2a0.jpg)
Гарвардський університет так пояснив своє рішення прибрати обкладинку: “Після ретельного дослідження та обговорення із зацікавленими сторонами Гарвардська бібліотека та комітет повернення колекцій Гарвардського музею дійшли висновку, що людські останки, використані в палітурці книги, більше не належать до колекцій Гарвардської бібліотеки через етичні питання, повʼязані з походженням книги та подальшої історії”.
У заяві також додали, що шукають способи “шанобливо визначити подальшу долю людських решток, щоби відновити гідність жінки, чию шкіру використали”.
Бібліотека також “проводить додаткові дослідження біографії та походження анонімної пацієнтки”, повідомили в університеті.
Destinées de l’Ame потрапила до Гарварду в 1934 році. Книжка містить анотацію, написану доктором Буландом, у якій він зазначив, що навмисно не прикрашав обкладинку орнаментом, щоб “зберегти її елегантність”.
“Я зберіг цей шматок людської шкіри, знятий зі спини жінки, – написав він. – Книга про людську душу повинна мати людську обкладинку”.
Десять років тому Білл Лейн, директор Гарвардської лабораторії мас-спектрометрії та протеоміки, написав у статті Houghton Library Blog, що “дуже малоймовірно, що матеріал обкладинки має інше походження, а не тіло людини”.
“Випадкова практика”
У своїй заяві Гарвард зазначив, що поводження з книгою не відповідало “етичним стандартам” і що, оприлюднивши ці відомості про книгу, університет іноді використовував “сенсаційний, нездоровий і гумористичний тон”, що був недоречним.
Університет вибачився, додавши, що такими діями “ще більше об’єктивізував та паплюжив гідність людини, чиї останки використали для обкладинки”.
Практика робити палітурку для книг з людської шкіри, яка називається антроподермічною бібліопегією, з’явилася ще у XVI столітті.
Існують численні свідчення XIX століття про те, що тіла страчених злочинців передавали науці, а їхню шкіру пізніше віддавали палітурникам.
Саймон Чаплін, який у 2014 році очолював бібліотеку Wellcome, де зберігаються книги з історії медицини, сказав тоді BBC: “Цих книжок не так багато, це випадкова практика, в основному для того, щоб полоскотати нерви, а не з практичних міркувань”.
“Загалом це робили у XIX столітті лікарі, які мали доступ до людських тіл для розтину”.
Нагадаємо також, що людську шкіру теперь можна надрукувати на 3D-принтері