Абсолютна більшість українських вимушених переселенців та біженців хочуть з часом повернутися назад в Україні.
Про це йдеться у звіті Верховного комісара ООН у справах біженців.
Через дванадцять місяців після російського вторгнення в Україну понад 13 мільйонів людей залишаються змушеними покинути свої домівки, в тому числі майже 8 мільйонів біженців по всій Європі та понад 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні. Перспективи їхнього повернення в найближчому майбутньому, однак, затьмарені триваючими бойовими діями, небезпекою і руйнуваннями в їхніх рідних регіонах, згідно з двома новими звітами, оприлюдненими сьогодні УВКБ ООН, Агентством ООН у справах біженців.
“Людські страждання і труднощі, спричинені війною, не піддаються розумінню. Оскільки третина населення України була змушена покинути свої домівки, ситуація залишається непередбачуваною. Ми повинні продовжувати реагувати на потреби переміщених осіб і забезпечувати їхню безпеку, поки вони не зможуть повернутися додому”, – сказав Паскаль Моро, Регіональний директор УВКБ ООН у справах біженців у Європі.
Серед ключових висновків обох звітів можна виділити наступні:
Переважна більшість біженців та внутрішньо переміщених українців – близько 77% та 79% відповідно – хочуть колись повернутися додому, проте лише 12% як біженців, так і ВПО планують зробити це протягом наступних трьох місяців.
Основними перешкодами, що заважають біженцям повернутися, є проблеми з безпекою в місцях їхнього походження. Інші проблеми стосуються доступу до базових послуг, включаючи електропостачання, водопостачання та охорону здоров’я, можливостей працевлаштування та достатнього житла, які сильно постраждали від війни.
Серед внутрішньо переміщених осіб доступ до достатнього житла є другою основною перешкодою на шляху до сталого і гідного повернення, після міркувань безпеки і захисту.
Біженці, які висловили намір повернутися протягом наступних трьох місяців, були переважно старшого віку, розлучені з сім’ями, що залишилися в Україні, або ті, хто стикається з проблемами інтеграції в приймаючих країнах. Результати також вказують на те, що для осіб з особливими потребами або підвищеною вразливістю перспективи соціально-економічної інтеграції можуть бути складнішими, і це може вплинути на наміри деяких з них повернутися.
Близько 18% опитаних біженців все ще не вирішили, чи варто їм повертатися. “Ми не можемо думати про майбутнє або про те, якою є ситуація в Україні, і як довго вона буде такою. Ми можемо думати лише про сьогодення”, – сказав один з учасників опитування, біженець.
Незважаючи на труднощі, пов’язані з вигнанням, спостерігаються деякі важливі покращення. Серед групи біженців, які брали участь як у другому, так і в останньому опитуванні, 45% проживали в орендованому житлі, порівняно з 27% у попередньому опитуванні. Кількість тих, хто отримує дохід від роботи, також зросла до 46% з 37%.
Однак серед цієї ж групи, хоча частка тих, хто покладається на соціальний захист або грошову допомогу, зменшилася до 50% з 57%, значна частина залишається безробітними. Багато інших знайшли низькокваліфіковану роботу, але для більшості з них доходу не вистачає на задоволення базових потреб.
На основі цих та інших висновків УВКБ ООН пропонує низку рекомендацій у звіті. Вкрай важливо забезпечити постійну допомогу біженцям у прийнятті вільних та усвідомлених рішень щодо свого майбутнього, а також підтримувати приймаючі країни та місцеві громади, щоб біженці могли отримати доступ до своїх прав, послуг та гідної роботи.
Підтримка переміщеного населення всередині України також є ключовим пріоритетом. Спонтанним репатріантам слід допомагати через поєднання гуманітарних програм, програм відновлення, розвитку та приватного сектору, прокладаючи шлях до економічного відродження, відновлення та реконструкції.
Минулого тижня УВКБ ООН оприлюднило Додатковий заклик щодо ситуації в Україні, в якому викладено план реагування та фінансові потреби на 2023 рік. Загальна потреба становить 1,1 мільярда доларів США – 602,5 мільйона доларів США в Україні та 517 мільйонів доларів США в країнах, що приймають біженців у Європі. УВКБ ООН продовжує закликати міжнародну спільноту підтримати переміщене населення України – як всередині країни, так і за її межами.
