Сьогодні – третя річниця катастрофи літака МАУ в Ірані. Справа у глухому куті


12:2308.01.2023

Сьогодні, 8 січня 2023 року, третя річниця катастрофи пасажирського літака Boeing 737 “Міжнародних авіаліній України” в Ірані. Досі сім’ї загиблих не отримали компенсацій, а офіційний Тегеран намагається уникнути відповідальності.

Про те, що відбувається у справі про катастрофу МАУ і як намагаються покарати Іран, – у матеріалі РБК-Україна.

Головні факти:

  • катастрофа українського літака сталася вранці 8 січня 2020 року;
  • рейс PS-752 набирав висоту після вильоту з аеропорту Тегерана;
  • загинули всі 176 осіб на борту – 167 пасажирів та 9 членів екіпажу;
  • всі члени екіпажу та два пасажири були громадянами України;
  • Іран визнав “випадковий” удар по пасажирському літаку лише на четвертий день – 11 січня 2020 року;
  • офіційна причина удару – нібито людський фактор.

Одразу після катастрофи влада Ірану заявляла про те, що літак впав нібито через технічний дефект, і заперечувала ракетні удари. Наступного дня з’явилися супутникові знімки запущених двох ракет класу “земля-повітря”. У результаті іранська сторона була вимушена визнати ракетний удар, але оголосила, що сталася нібито ненавмисна людська помилка при виявленні об’єкту у повітрі.

Зазначимо, катастрофа сталася під час операції “Мученик Сулеймані”. Тоді у відповідь на ліквідацію в Багдаді командувача спецпідрозділу “Аль-Кудс” генерала Касема Сулеймані іранські війська завдавали ракетних ударів по американських об’єктах на території Іраку.

На борту літака перебували громадяни України, Ірану, Канади, Афганістану, Великої Британії та Швеції.

Розслідування катастрофи

Майже відразу було виключено версію про теракт на борту, іранський уряд допустив до розслідування представників України та США, а також надав доступ до “чорних скриньок”. Хоча остаточно їх розшифрували лише у французькому Бюро з розслідування та аналізу безпеки авіації у липні 2020 року.

За даними західних спецслужб, літак збили ракетами системи ППО російського виробництва “Тор-М1”. Через кілька днів президент Ірану Хасан Рухані визнав ракетний удар по літаку МАУ, після чого влада заявила про арешт винних.

У травні 2020 року іранська сторона поклала провину на оператора системи ППО. За даними місцевого слідства, він нібито не спілкувався з командним центром, порушивши правила дій ведення вогню “без дозволу”. Таким чином, наполягаючи на людському факторі, офіційний Тегерані не взяв міжнародну відповідальність за інцидент.

Розшифровка бортових самописців підтвердила факт незаконного втручання в літак, тобто влучання ракет. “Чорні ящики” продовжували запис 19 секунд після удару першою ракетою. Протягом цього часу український екіпаж ще намагався контролювати політ та зберегти керування літаком.

Влітку 2020 року пройшов перший раунд переговорів з Іраном, під час якого Тегеран погодився виплатити необхідні компенсації. Але у серпні відмовився компенсувати вартість збитого літака. На початку 2022 року Іран відмовився від подальших переговорів та оголосив Канаді, Швеції, Україні та Британії про вихід з діалогу.

Кого притягнули до відповідальності

Іранське слідство звинуватило у службовій недбалості, необережності та неналежному виконанні службових обов’язків 10 осіб, серед них:

капітан Мехді Хосраві (командир ТОР М-1)

перший лейтенант Мейсам Хейроллахі (оператор)

третій лейтенант Саєд Ахмад Мірі (оператор)

перший лейтенант Мохаммад Маджід Еслам Доост

капітан Саджад Мохаммаді

майор Хамед Мабхуаї

бригадний генерал Алі Акбар Сейдун

полковник Мостафа Фараті

Міністерство закордонних справ висловлювало сумніви в тому, що ці люди причетні до катастрофи, а якщо і мають до неї відношення, то понесуть реальне покарання. Тодішній заступник міністра Євген Єнін говорив, що Іран не передав жодних деталей, проігнорувавши прохання про більшу прозорість як у технічному розслідуванні, так і в судовому переслідуванні.

Інші версії

Українська сторона не виключає, що катастрофа МАУ стала наслідком навмисного теракту і є актом агресії проти України. На думку секретаря РНБО Олексія Данілова, у січні 2020 року Іран міг використати удар по літаку, щоб покласти військову ескалацію з США.

Цю версію підкріпило рішення Верховного суду канадської провінції Онтаріо. У ньому йдеться про те, що ракетний удар з боку Ірану був навмисним, а військові знали, що ціль – саме пасажирський літак.

Проте офіційна судово-медична експертиза в Канаді не знайшла підтверджень, що літак був збитий навмисно.

“Беручи до уваги сукупність доступної інформації, судово-медична команда дійшла висновку, що низка вчинків та бездіяльності іранської цивільної та військової влади призвела до небезпечної ситуації, за якої раніше певні ризики були недооцінені та не враховані”, – йдеться у звіті.

Що далі

Оскільки процес катастрофи МАУ фактично стоїть на місці, наприкінці минулого року Україна, Канада, Швеція та Великобританія вирішили його активізувати і виступили з вимогами від Ірану погодитися на арбітраж відповідно до ст. 14 Конвенції щодо незаконних актів, спрямованих проти безпеки цивільної авіації, від 1971 року.

Відповідно до цієї Конвенції, країни-учасниці мають міжнародно-правові зобов’язання щодо екстрадиції осіб, підозрюваних у злочинах проти цивільної авіації. Країна, яка взяла під варту злочинця, зобов’язана негайно провести розслідування та повідомити результати заінтересованим сторонам.

Будь-яка суперечка між двома або більше країнами, яка не може бути врегульована шляхом переговорів, повинна передаватися до арбітражу. Якщо протягом 6 місяців сторони не зможуть домовитися про незалежний арбітраж, то за справу може взятися Міжнародний суд ООН.

Зазначимо, ця Конвенція стосується лише питання кримінального переслідування винних у катастрофі. Імовірно, на цьому треку Україна може заручитися сильною позицією, оскільки представник ООН ще у лютому 2021 року заявляв, що Іран навмисно приховує обставини інциденту з літаком МАУ.

Хоча ця процедура не дозволить встановити відповідальність Ірану як держави безпосередньо за катастрофу і, відповідно, не відкриє шлях до компенсацій. На відміну від звернення до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).

Тому наступним логічним кроком має стати звернення до цього органу, який має право розглядати порушення положень Чиказької конвенції 1944 року. У тому числі статті 3bis про заборону застосовувати зброю цивільними літаками. Якщо тут буде виграно процес проти Ірану, то Україна отримає право на компенсації за загибель своїх громадян та сам літак.

Крім того, влітку 2022 авіакомпанія подала свій позов до Верховного суду канадського Онтаріо. Відповідачами у справі вказано владу Ірану та Корпус вартових ісламської революції. Позов містить вимогу компенсацій від Ірану.

Україна не довіряє Ірану

Російське вторгнення в Україну опосередковано ускладнює процес. У тому числі тому, що Іран є чи не єдиним союзником Москви, який постачає озброєння, зокрема, безпілотники для ударів по українській енергетиці. У таких умовах сподіватися на поновлення навіть по суті безперспективного діалогу між Києвом та Тегераном не доводиться.

Як повідомляло Інше ТВ, Президент Володимир Зеленський у жовтні заявив, що не довіряє керівництву Ірану, яке заперечує постачання дронів-камікадзе. І наводив у приклад кейс з літаком МАУ.

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Сьогодні – третя річниця катастрофи літака МАУ в Ірані. Справа у глухому куті' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube