США звернулися до Росії з проханням підготувати нову пропозицію щодо майбутньої угоди про безпеку з Європою, яка передбачала б кроки з боку РФ, спрямовані на зниження напруженості на континенті.
Про це повідомили два джерела Axios, обізнані з ситуацією.
Росія роками домагалася укладення угоди про європейську безпеку, яка б обмежувала розширення НАТО та передбачала скорочення військової присутності Альянсу у Східній Європі. Раніше США відхиляли ці вимоги, проте зараз, схоже, готові розглянути їх у тій чи іншій формі — як частину ширшої домовленості про припинення війни в Україні.
Водночас багато європейських урядів ставляться до такого підходу адміністрації США з великою підозрою.
У четвер у Москві представники президента Трампа — Джаред Кушнер і Стів Віткофф — зустрінуться з президентом Росії Володимиром Путіним, щоб ще раз озвучити це прохання. За словами американського посадовця, вони також хочуть, щоб Путін дозволив представникам європейських країн долучитися до наступного раунду російсько-українських мирних переговорів.
Очікується, що після візиту до Москви Кушнер і Віткофф вирушать до Дубліна, де в четвер увечері зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським.
Переговори, що відбулися у вівторок і середу, стали першою за тривалий час (з лютого, коли діалог було перервано через війну) зустріччю українських і російських посадовців за участі американських посередників.
Останніми тижнями Віткофф і Кушнер провели зустрічі як із Путіним, так і із Зеленським, що надало процесу певного імпульсу.
Путін погодився відновити мирні переговори та звільнити громадянина США Стівена Габбарда, якого Росія затримала у 2022 році. Крім того, Віткофф і Кушнер — разом із першою леді Меланією Трамп та її командою — домоглися встановлення гуманітарного режиму припинення вогню в місті Олешки.
Переговори в Абу-Дабі розпочалися у вівторок; посередниками між російською та українською сторонами виступили Віткофф, Кушнер і командувач Європейського командування Збройних сил США генерал Алексус Гринкевич.
Сторони досягли домовленості про обмін полоненими. За словами Кушнера та українського переговорника Давида Арахамії, цей обмін може стати наймасштабнішим від початку війни. Представники США та України повідомили, що точна кількість полонених, які підлягають звільненню, буде визначена під час зустрічей з Путіним та Зеленським у четвер.
До початку переговорів і після їх завершення американська та українська переговорні групи поінформували делегацію високопоставлених дипломатів із Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, ЄС та НАТО.
За лаштунками: як повідомило джерело, присутнє на зустрічі, переговори між російською та українською сторонами у вівторок проходили в напруженій, а часом і емоційній атмосфері — обидві сторони висловлювали свої претензії після дев’яти місяців відсутності прямих контактів.
Кушнер і Віткофф намагалися знизити градус напруги, пояснюючи російським і українським переговорникам, що мета полягає в тому, аби завершити цей раунд переговорів, підготувавши варіанти рішень для лідерів обох сторін.
Зрештою, після того як кожна зі сторін виклала свою позицію, дискусія стала більш конструктивною, зазначило джерело.
«У нас були доволі жорсткі дискусії», — сказав Кушнер на пресконференції після завершення переговорів у середу.
«Росіяни приїхали з жорсткими директивами. Було дуже важко пом’якшити їх, але все закінчилося продуктивно», — зазначив Арахамія.
Ключовою темою переговорів в Абу-Дабі стала пропозиція США укласти угоду щодо нової архітектури безпеки між Європою та Росією — як складову домовленості про припинення війни в Україні.
За словами двох джерел, обізнаних із перебігом переговорів, російська сторона заявила, що Путін розпочав вторгнення в Україну через те, що тодішній президент Байден не відповів на його лист 2021 року, в якому було викладено російські занепокоєння у сфері безпеки.
Як повідомило одне з джерел, Кушнер і Віткофф відповіли росіянам, що з 2021 року світ суттєво змінився.
Вони запропонували Росії підготувати новий документ, який містив би не лише її занепокоєння та вимоги щодо безпеки, а й перелік «симетричних кроків», на які Москва готова піти задля деескалації та надання Європі гарантій того, що в майбутньому вона не вдасться до нападу.
Крім того, Кушнер і Віткофф наголосили російській стороні: для серйозного обговорення питань безпеки в Європі необхідно погодитися на участь європейських представників у майбутніх мирних переговорах. «Ми сказали росіянам: у них є свої бажання й побоювання, але вони також мають запропонувати інші кроки для деескалації та інші ініціативи, якщо хочуть, щоб у Європі їх сприйняли належним чином», — зазначив Кушнер на пресконференції.
Наразі Росія не бажає допускати європейців до участі в мирних переговорах з Україною.
«Що стосується керівництва низки європейських країн, то вони, по суті, займаються колективним обманом українського народу і сприяють масовій загибелі мирних жителів, — заявив на пресконференції після переговорів радник Путіна Володимир Мединський, який очолював російську делегацію. — Тому я не розумію, про що з ними можна домовлятися».
Водночас Мединський зазначив, що Росія прагне укласти з Європою ширшу безпекову угоду в рамках домовленостей про припинення війни.
«В Україні просто прорвався гнійник. Лікувати треба весь організм — пластиром тут не обійдешся», — сказав він.
На що звернути увагу: адміністрація Трампа прагне домовитися про нову архітектуру безпеки між Європою та Росією та мирну угоду між Росією та Україною — одночасно. Однак, за словами джерела, обізнаного з позицією Білого дому, реалізація домовленостей у сфері безпеки можлива лише після укладення угоди про припинення війни.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн перед переговорами в Абу-Дабі заявила, що Європа обговорюватиме нову архітектуру безпеки лише після завершення війни в Україні.
Водночас, за словами двох поінформованих джерел, європейські посадовці, які цього тижня перебували в Абу-Дабі, погодилися працювати за обома напрямками паралельно. При цьому вони наголосили, що остаточні рішення щодо архітектури європейської безпеки будуть ухвалені лише після закінчення війни в Україні.
США сподіваються, що залучення представників Європи до мирних переговорів спонукатиме їхні уряди активніше обговорювати та погоджувати ширшу безпекову угоду ще до завершення війни.
«Зеленський не погодиться на угоду, доки не знатиме, що буде далі з гарантіями безпеки; Путін також хоче це знати. Саме тому питання безпеки є настільки важливим», — зазначило джерело.
Джерело додало: США чітко дали зрозуміти європейським країнам, що не погодяться на безпекову угоду з Росією без згоди Європи та України. Крім того, за словами джерела, США не нададуть Росії права вето щодо питань європейської безпеки.
Питання безпеки стане ключовим на саміті європейських лідерів, що відбудеться в Дубліні пізніше цього тижня. Європейські дипломати зазначають, що ідея безпекових домовленостей між Росією та Європою досі викликає значний спротив і залишає багато відкритих питань.
