Європейська комісія готує більш обережну «дорожню карту» для переговорів про вступ України до ЄС. Згідно з документом, який опинився в розпорядженні видання POLITICO, вона визначає обмежені цілі щодо прогресу на 2027 рік, уникаючи при цьому будь-яких зобов’язань щодо конкретної дати набуття членства.
Брюссель вже тривалий час прагне наблизити Україну до ЄС у межах ширших зусиль із гарантування її майбутнього після російської війни. Вступ до Євросоюзу розглядається як спосіб міцно закріпити Київ у європейських інституціях і ускладнити можливість нової російської агресії.
У документі Брюссель закликає Київ «терміново та суттєво прискорити темпи реформ у сфері верховенства права». У «дорожній карті» зазначається, що виконання ключових вимог у цій галузі протягом першої половини 2027 року є необхідною умовою для того, щоб можна було попередньо завершити переговори за окремими напрямками політики.
Документ, що є частиною пакету про розширення (який Єврокомісія представить у середу), визначає сім сфер, у яких Україна могла б попередньо завершити переговори вже наступного року. Це підкреслює, який довгий шлях ще належить пройти Україні до вступу в ЄС, а також складність проведення необхідних реформ в умовах війни.
Розмежування з Молдовою
У документі також наголошується на дедалі більшому розриві між Україною та Молдовою, чиї заявки на членство тривалий час просувалися паралельно. Нині вважається, що Молдова має потенціал для значно швидшого прогресу; це створює ймовірність того, що процеси вступу обох країн фактично будуть розділені.
Якщо для України Брюссель ставить за мету досягнення прогресу у семи сферах, то Молдова, згідно з документом, може завершити переговори за понад 20 напрямками.
Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року — лише через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. У червні 2022 року Україна та Молдова разом отримали статус кандидатів, а в червні 2024 року — того ж дня — офіційно розпочали переговори про вступ.
Відтоді Київ провів детальний аналіз відповідності свого законодавства нормам ЄС, а також офіційно відкрив переговори за кількома важливими напрямками. У жовтні Україна та Молдова розпочали переговори, що стосуються внутрішнього ринку ЄС, конкурентоспроможності та економічного зростання. Попереду довгий шлях
Вступ до ЄС вимагає значно більшого, ніж просто політичного зобов’язання. Країни-кандидати повинні привести своє законодавство та інституції у відповідність до стандартів ЄС у 35 сферах переговорів, які в брюссельській термінології називаються «розділами». Вони охоплюють найрізноманітніші галузі: від сільського господарства й безпеки харчових продуктів до правил конкуренції, незалежності судової системи та зовнішньої політики.
У «дорожній карті» Європейської комісії визначено сім таких сфер, у яких Україна могла б попередньо завершити переговори у 2027 році. У першому півріччі йдеться про сфери «Освіта і культура», а в другому — про «Інтелектуальну власність», «Зайнятість і соціальну політику», «Промислову політику», «Наукові дослідження», «Зовнішні відносини», а також «Зовнішню політику та політику безпеки».
Єврокомісія визнає, що ці зміни є складними й потребують ґрунтовних консультацій, часу та ресурсів. Щоб допомогти Україні досягти прогресу, Брюссель створив спеціальну робочу групу, яка надаватиме додаткову підтримку українській владі.
Ситуацію ускладнює війна, яка ставить надзвичайні вимоги перед урядом і парламентом України, що працюють над ухваленням та впровадженням законодавства, необхідного для набуття членства в ЄС.
У цьому документі Європейська комісія обережно уникає визначення кінцевої дати завершення переговорів про вступ України; аналогічного стриманого підходу вона дотримується й щодо інших країн-лідерів у процесі євроінтеграції, зокрема Албанії та Молдови. Винятком є Чорногорія: для неї як цільовий термін підписання договору про вступ розглядається червень 2027 року.
«Дорожня карта» для України позиціонується як «живий документ», що може оновлюватися в міру просування переговорів. Це залишає можливість завершити переговори за окремими напрямками раніше, якщо реформи в Україні просуватимуться швидше, ніж очікувалося.
Тінь війни
Ця невизначеність також відображає ширший виклик, пов’язаний із прийняттям до ЄС країни, яка досі веде війну за власне існування.
Правила ЄС прямо не забороняють країні, що перебуває у стані війни, стати членом союзу. Однак вступ України порушує складні питання щодо безпеки, територіальної цілісності та зобов’язань, які держави-члени ЄС мали б узяти на себе стосовно іншого члена союзу відповідно до положень про взаємну допомогу.
Навіть укладення мирної угоди не вирішить автоматично цих питань і не скасує необхідності для України завершити проведення реформ. Крім того, навіть після завершення переговорів за окремими напрямками Києву доведеться пройти ще низку етапів на шляху до членства — зокрема, підготувати договір про вступ, який потребуватиме схвалення та ратифікації.
Європейська комісія також прагне, щоб до кінця 2026 року розпочалися переговори за двома блоками (кластерами) питань, які наразі залишаються замороженими. Йдеться про кластер 4, що охоплює «зелений» порядок денний і сталий розвиток інфраструктури (зв’язності), та кластер 5, присвячений ресурсам, сільському господарству та політиці згуртування.
У документі зазначається, що, на думку Єврокомісії, Україна виконала необхідні умови. Комісія закликає учасників переговорного процесу докласти всіх зусиль, щоб відкрити ці кластери до кінця поточного року.
Відкриття цих напрямків дозволить Україні просуватися в переговорах за рештою сфер, хоча темпи подальшого прогресу залежатимуть від реалізації реформ та відповідних рішень держав-членів ЄС.
