МЗС Азербайджану вручило ноту протесту послу РФ Міхаілу Євдокімову через удар по АЗС SOCAR на Миколаївщині ввечері 5 липня.
Російського дипломата попередили про неприпустимість ударів російської армії по заправних станціях державної компанії Азербайджану в Україні.
Мова йде про атаки АЗС SOCAR у селі Нечаяне під Миколаєвом. Перший «Шахед» прилетів по заправці о 19:16, а вже о 19:33 окупанти вдарили по ній вдруге.
В Азербайджані зробили висновки – це продовження системної кампанії Росії проти економічних інтересів Азербайджану на українській території, пише Minval.az
Теоретично тут можна почати розмірковувати про «супутні збитки» і про те, що ніякої безпеки в умовах війни бути не може. Але все питання в тому, що сьогодні удари ракетами та безпілотниками не наносяться «у біле світло, як у копієчку».
Це не просто чергова атака на нафтобазу SOCAR. Першого удару російські війська завдали в ніч на 8 серпня 2025 року. 6 серпня 2025 року було атаковано газокомпресорну станцію неподалік Одеси — ключовий об’єкт нового маршруту постачання азербайджанського газу в Україну. Два точні попадання в той самий об’єкт протягом короткого часу не можуть бути пояснені «помилкою наведення» або «перельотом». Це цілеспрямований вибір громадянської інфраструктури азербайджанської державної компанії як мішень.
До цієї картини додаються багаторазові пошкодження будівлі посольства Азербайджану у Києві внаслідок російських обстрілів. Сукупність фактів вказує на послідовну лінію поведінки: Росія розглядає будь-які азербайджанські економічні та дипломатичні активи в Україні як легітимну мету.
Чому саме SOCAR та чому саме зараз? Атаки мають кілька взаємопов’язаних цілей.
По-перше, це прямий економічний удар по флагману азербайджанської енергетики. SOCAR — це не просто комерційна структура, а інструмент реалізації державної політики енергетичної незалежності та диверсифікації експорту. Збитки її об’єктів в Україні, як можуть вважати деякі в Москві, б’є за репутацією, інвестиційною привабливістю та конкретними фінансовими потоками.
По-друге, це відповідь на прагнення Азербайджану вибудовувати альтернативні маршрути постачання енергоносіїв. Новий Трансбалканський маршрут допомагає Україні диверсифікувати імпорт та знижувати залежність від європейських реверсних поставок, частина з яких так чи інакше пов’язана із російським впливом на регіональному газовому ринку. Для Москви це неприйнятно: Кремль прагне зберегти важелі тиску на Україну та Європу через енергетику.
По-третє, це є політичний сигнал Баку. Росія демонструє, що навіть в умовах, коли Азербайджан зберігає прагматичні відносини з Москвою, будь-які кроки щодо зміцнення суверенітету та багатовекторності можуть спричинити, як вона вважає, покарання через удари по цивільних об’єктах. Такий підхід суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, які забороняють напади на об’єкти цивільної інфраструктури.
Що це означає для Азербайджану?
Подібні інциденти остаточно руйнують останні ілюзії щодо «стратегічного партнерства» з Москвою, як нам любить розповідати російське МЗС. Росія сама ставить жирний хрест на будь-яких довірчих відносинах, показуючи, що для неї не існує ані «червоних ліній», ані суверенних інтересів Азербайджану. Коли під приціл потрапляють активи державної компанії та дипломатична місія Баку, всі розмови про «дружбу» та «прагматизм» перетворюються на відвертий цинізм та порожній звук.
Кремль перейшов до прямого шантажу та агресії проти азербайджанських економічних інтересів. Удари по SOCAR — це не випадковий «побічний ефект» війни в Україні, а усвідомлена цілеспрямована політика стримування Баку за незалежний зовнішньополітичний курс. Росія намагається змусити Азербайджан відмовитись від зміцнення зв’язків з Україною.
Більше того, йдеться не лише про Україну як таку. Незалежна енергетична політика Азербайджану так сильно нервує Москву, де звикли вважати себе монополістами на європейському ринку. Азербайджан максимально стримується від спроб змішати енергетику та політику. Але це не означає, що так само поводяться і всі інші. Росії дуже хочеться повернутися до початку «нульових» і максимально «приструнити» Азербайджан його експортом та енергетичною логістикою. Кремль, як і раніше, бачить біля своїх кордонів чи васалів, чи ворогів, а вибудовувати прагматичні та добросусідські відносини не вважає за потрібне в принципі — ну, за винятком таких країн, як Китай.
А це означає, що з останніх подій у Баку точно зроблять чіткі висновки. Чим агресивніша Москва, тим швидше Азербайджану потрібно прискорювати диверсифікацію маршрутів, зміцнювати власну безпеку та вибудовувати реальні альянси.
