«Ми активно шукаємо шляхи забезпечення антибалістики та інших засобів ППО проти ракет. Виклики зрозумілі: війна в Ірані значно ускладнює постачання протиракет. Персональна відповідальність – і наших дипломатів, і військового командування по своїй лінії, і всіх залучених урядовців – за виконання тих обіцянок, які партнери вже дали. За минулий тиждень ми отримали три внески в програму PURL – від трьох країн Європи. Я вдячний їм за це. У травні мають бути ще додаткові внески, і я очікую на інформацію від українських послів – як вони працюють для цього. Працюємо й щодо альтернатив. Довгостроково, стратегічно в України повинна бути своя антибалістична система: наша власна або з тими партнерами – сильними партнерами, які реально готові працювати і які розуміють, що це за виклик».
Україна завжди висловлює свою вдячність і завжди добре памʼятає, хто і як нас підтримував після початку цієї війни. Але всім партнерам важливо теж не забувати, що Україна захищає не тільки себе в цій війні, і особливо для Європи. Росія хоче нашу територію, щоб можна було захоплювати території також інших. Якщо пройде з однією державою, з одним сусідом, то буде так само і з іншими.
Росія так і йшла: шматок Молдови, частини Грузії, захоплення Криму, окупація Донецька, підкорення Білорусі. Повномасштабна війна проти України. Це можна зупинити тільки реальною силою, реальною принциповістю всіх партнерів. Саме це важливо – принциповість.
Це стосується і Америки, і країн «Сімки», і європейських країн. Щоб був справді мир у Європі і щоб Росія зупинилась, мають бути достойні умови для України, повага до України. По кожному вагомому безпековому аспекту: суверенітет, територіальна цілісність України, гарантії безпеки, вступ у ЄС та реальне відновлення нашої країни після війни. Ми працюємо заради достойного миру. Дякую всім, хто з нами, хто з Україною! Слава Україні!»
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1524-го дня повномасштабної війни.
