Парламентські вибори з рекордною явкою спричинили розгром прокремлівського прем’єра Віктора Орбана та його партії: він уже визнав поразку. У телефонній розмові з Путіним перед останнім візитом Орбан порівняв себе з мишею, яка допомагає леву, що заплутався в сітках. Про те, чому Путіну була така важлива своя людина на вищій посаді в центрі Європи і які важелі впливу на ЄС Москва втрачає після відходу Орбана, розповідає видання Точка.
Угорське вето
У російсько-українській війні Орбан відверто і послідовно стояв на боці Путіна. Прем’єр Угорщини та словацький прем’єр Фіцо – єдині європейські лідери, які двічі відвідували Москву після початку війни з Україною. Орбан приїжджав до російської столиці у липні 2024 та листопаді 2025 року.
Угорщина при Орбані неодноразово блокувала чи утримувала рішення ЄС, які вимагали одностайності, зокрема протягом усіх чотирьох років війни в Україні. Ще першого року «СВО», у грудні 2022 року Будапешт заблокував пакет макрофінансової допомоги Україні на €18 млрд. В результаті обговорення було перенесено, а сам механізм фінансування змінено.
З весни 2023 року Угорщина відмовлялася узгоджувати виплати через Європейський фонд миру, який використовувався для фінансування військової допомоги Україні. Ці затримки фіксувалися у публікаціях міжнародних агенцій та аналітиці Європарламенту.
У лютому 2026 року Будапешт заблокував новий санкційний пакет та великий фінансовий інструмент підтримки України, ув’язуючи свою позицію з питаннями енергетики та транзиту нафти. А у березні Орбан заблокував кредит Україні на суму близько €90 млрд на саміті лідерів ЄС. Механізму обходу угорських вето Європа поки що не знайшла.
Проросійську політику та ветування допомоги Києву у Будапешті виправдовували енергетичною співпрацею з Москвою. Будапешт виступає різко проти плану ЄС відмовитись від імпорту російських енергоносіїв. Угорщина — найбільший у Європі покупець російського газу, він надходить через «Турецький потік». “Росатом” постачає ядерне паливо для угорської АЕС “Пакш”.
Також країна імпортує нафту трубопроводом «Дружба» — торік частка російської нафти у закупівлях Будапешта сягнула 93%. З січня трубопровід перебуває у ремонті після атаки українських дронів.
Кампанія з дезінформації
Напередодні виборів 2026 року в Угорщині фіксувалася масштабна інформаційна кампанія. За даними журналістських розслідувань, у ній брали участь структури, пов’язані з адміністрацією президента Росії. Після закриття проектів, пов’язаних із Євгеном Пригожиним, координація таких операцій перейшла до підрозділів під контролем Сергія Кирієнка. Як підрядники згадувалося Агентство соціального проектування.
У Facebook з’являлися нещодавно зареєстровані облікові записи, які запускали десятки рекламних оголошень проти партії «Тиса». Ці публікації супроводжувалися мемами та стверджували, що енергетична політика опозиції призведе до побутових проблем. Частина реклами поширювалася через сторінки угорських державних медіа, включаючи Kossuth Rádió та Hirado.hu. У Meta Ad Library фіксувалися регулярні рекламні кампанії з початку 2026 року.
У Twitter діяла мережа «Матрьошка». Публікації оформлялися як матеріали відомих медіа, але містили вигадані повідомлення. Вони стверджували, що українські структури нібито готують замах на Орбана або намагаються втягнути Угорщину у війну.
У TikTok поширювалися відеоролики, частина яких була згенерована з допомогою нейромереж. До блокування такі відео набирали мільйони переглядів. Крім того, створювалися сайти, що імітують ресурси новин. Вони публікували матеріали про нібито розслідування проти опозиції та поширювалися через соціальні мережі.
У розслідуваннях також описується робота з угорськими експертами та коментаторами. Окремі з них отримували матеріали від російських дипломатів і відтворювали ці тези в медіа та соціальних мережах.
В Угорщині довгі роки активно діє російська розвідка, яка допомагає просувати прокремлівські наративи. З перших років 16-річного правління Орбана там діяв офіцер ГУ Генштабу (колишнє ГРУ) Антон Горьов, він влаштовував акції пропутинських байкерів та встановлював контакти з місцевими націоналістами. Військовий аташе Олег Смирнов організовував тури до Росії для пропагандистів Орбана. 2024 року його змінив на посаді інший співробітник ГУ Генштабу.
Контакти з Орбаном
Взаємодія між Будапештом та Москвою також будувалася на регулярних особистих контактах Віктора Орбана та Володимира Путіна.
1 лютого 2022 року Орбан відвідав Москву та провів переговори з російським президентом. Зустріч відбулася протягом кількох тижнів до початку повномасштабного вторгнення в Україну.
5 липня 2024 року Орбан знову прибув до Москви під час головування Угорщини у Раді ЄС. Європейська служба зовнішніх дій окремо заявляла, що цей візит не є позицією Євросоюзу.
Після зустрічі Орбан говорив про «мирну місію» і наголошував, що це вже його чотирнадцята зустріч із Путіним.
3 березня 2026 року, у самий розпал передвиборчої кампанії в Угорщині, Кремль повідомив про телефонну розмову Путіна та Орбана.
Зняття санкцій
У розпорядженні журналістів також опинилися записи розмов глави МЗС Росії Сергія Лаврова з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. У них обговорювалися спроби виключення окремих осіб та компаній із списків санкцій ЄС.
30 серпня 2024 року Лавров зателефонував Сійярто з проханням, пов’язаним з Алішером Усмановим. Йшлося про зняття санкцій із його сестри Гульбахор Ісмаїлової. Сійярто відповів, що Угорщина спільно зі Словаччиною готує пропозицію щодо її виключення зі списку ЄС. У березні 2025 року санкції Євросоюзу з Ісмаїловою справді були зняті.
У тих же розмовах Сійярто переказував Лаврову деталі закритих обговорень у ЄС і пропонував перевіряти, які банки та компанії потрапляють під обмеження, щоб спробувати виключити їх. В одній із розмов він стверджував, що із списків санкцій вдалося вивести десятки організацій.
Окремо обговорювалися санкції проти компаній, пов’язаних із торгівлею російською нафтою, та переговори щодо нових пакетів обмежень ЄС, які Угорщина та Словаччина затримували.
Дружня церква
Контакти з Російською православною церквою посідали окреме місце у відносинах між Угорщиною та Росією.
2019 року Віктор Орбан зустрічався з митрополитом Іларіоном, який очолював Відділ зовнішніх церковних зв’язків РПЦ. Ці зустрічі висвітлювалися як на сайті угорського уряду, так і на ресурсах Московського патріархату.
Іларіон отримав угорське громадянство у прискореному порядку – протягом кількох тижнів після прибуття до країни. Це розглядалося як виняткова процедура для держави ЄС і потребувало рішення на рівні найвищої влади.
Контакти між представниками РПЦ та угорським керівництвом продовжувалися й у наступні роки. Обговорювалися візити, співпраця, участь у церковних та громадських заходах.
Іларіон регулярно з’являвся у публічному просторі Угорщини, взаємодіяв із представниками влади та брав участь у заходах з їхньою участю.
У 2022 році Угорщина виступила проти включення патріарха Кирила до списку санкцій ЄС. Ця позиція фіксувалася в офіційних заявах та обговорювалася на рівні Євросоюзу.
Анти-ЛГБТ союзник та конфлікти з ЄС
У 2021 році в Угорщині було ухвалено закон, що обмежує поширення інформації про ЛГБТ серед неповнолітніх.
Європейська комісія ініціювала процедуру порушення права ЄС, а 2022 року передала справу до Суду ЄС. Венеціанська комісія Ради Європи підготувала окремий висновок щодо цього закону.
У червні 2025 року генеральний адвокат Суду ЄС запропонував визнати претензії Єврокомісії обґрунтованими. У матеріалах суду наголошувалося, що закон торкається норм і принципів Європейського союзу.
Ця тема супроводжувалася публічною риторикою на рівні угорського уряду та державних медіа.
Банки, дипломати та кібердоступ
З 2019 року у Будапешті знаходилася штаб-квартира Міжнародного інвестиційного банку. Його статус регулювався окремою угодою з Угорщиною, яка надавала співробітникам банку дипломатичний імунітет.
У квітні 2023 року Міністерство фінансів США запровадило санкції проти цього банку, вказавши, що його присутність дозволяє Росії розширювати розвідувальну присутність у Європі. Після цього Угорщина оголосила про вихід із проекту.
Розслідувальні проекти також описували кібератаки на системи угорського МЗС. За їхніми даними, російські групи отримували доступ до внутрішніх мереж відомства, включаючи захищені сегменти. Ці повідомлення обговорювалися, зокрема, на рівні Європарламенту.
Окремий канал формувався через дипломатичні структури. У Будапешті працювали російські військові аташе, які підтримували контакти з угорськими журналістами та експертами. У матеріалах розслідувань наводяться приклади передачі аналітичних документів і тез, які відтворювалися у публічному просторі.
Нагадаємо також: Майбутній лідер Угорщини Петер Мадяр. Хто він, і як ставиться до України?
