У ході рідкісного для Кремля прямого обміну думками президент Росії публічно попередив Вірменію, сказавши Єревану, щоб той обирав між ЄС та Росією. Прем’єр-міністр Вірменії відповів, що у його країні народ керує демократичним політичним процесом.
Про це пише Еuronews, передає Інше ТВ.
Москва не потерпить зближення Єревана з ЄС, попередив президент Росії Володимир Путін прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна під час рідкісної і напруженої зустрічі в Кремлі в середу, виступивши з загрозою, що не особливо приховується, з приводу поставок російського газу в сусідню країну.
“Ми бачимо, що у Вірменії йде дискусія про розвиток відносин із Євросоюзом”, – сказав Путін на зустрічі з Пашиняном, запевнивши, що Москва ставиться до цього “абсолютно спокійно”.
“Але треба прямо та чесно сказати, що членство у митному союзі і з ЄС, і з Євразійським економічним союзом неможливе”, – заявив Путін Пашиняну перед камерою.
До Євразійського економічного союзу, створеного Росією у 2015 році, входять Вірменія, Білорусь, Казахстан та Киргизстан, і він покликаний забезпечити вільне переміщення товарів, капіталу та робочої сили між його членами.
Під час зустрічі в Кремлі Путін торкнувся теми постачання газу до Вірменії, заявивши, що зараз Росія продає газ своєму сусідові за “суттєво” нижчою ціною, ніж ЄС.
“Ціни на газ у Європі перевищують 600 доларів за тисячу кубометрів, тоді як Росія постачає газ до Вірменії по 177,5 за тисячу кубометрів”, – сказав він Пашиняну, додавши, що “різниця величезна, суттєва”.
З того часу, як Вірменія уклала мир з Азербайджаном, вона все частіше заявляє, що прагне більш тісних зв’язків з ЄС, а Пашинян навіть заявив про намір у майбутньому приєднатися до цього 27-членного блоку.
У серії реплік у відповідь, що підкреслюють нове становище Вірменії на Південному Кавказі і в колишній сфері впливу Росії, вірменський прем’єр сказав Путіну, що розуміє, що його країна не може одночасно бути членом обох блоків, і що поки вона може поєднувати членство в Євразійському економічному союзі з розвитком співпраці з Брюсселем, вона буде це робити.
Вірменський лідер дав зрозуміти, що, коли настане час зробити вибір, він буде урочисто зроблений громадянами Вірменії без будь-якого втручання.
“І коли процеси дійдуть до того, що потрібно буде ухвалити рішення, я впевнений, що ми, тобто громадяни Республіки Вірменія, ухвалимо це рішення”, – сказав Пашинян Путіну.
Враховуючи згасання свого багаторічного впливу на Південному Кавказі і, зважаючи на все, постійний намір Кремля впливати на прийняття політичних рішень у Вірменії, Путін сказав Пашияну, що Москва сподівається, що проросійським силам буде дозволено вільно брати участь у парламентських виборах у Вірменії, призначених на червень.
Не називаючи імен, президент Росії заявив, що деякі з їхніх представників були взяті під варту: “Дехто перебуває під вартою, незважаючи на наявність у них російських паспортів”.
Путін згадав російсько-вірменського мільярдера Самвела Карапетяна, якого заарештували минулого року після закликів до усунення уряду від влади.
Пашинян, також не назвавши Карапетяна, зазначив, що за вірменським законодавством політичні кандидати повинні мати виключно вірменське громадянство, додавши, що за таких умов “жодних обмежень” на політичну опозицію не накладається.
“Особи з російськими паспортами, згідно з Конституцією Республіки Вірменія, не можуть бути ні кандидатами в депутати, ні кандидатами в прем’єр-міністри”, – пояснив Пашинян Путіну.
Пашинян також твердо заявив Путіну, що “Вірменія – демократична країна”, де політичні процеси відбуваються постійно.
“Двічі на рік у нас проходять муніципальні вибори, які також дуже політизовані, тому що внаслідок наших політичних реформ люди голосують за чи проти політичних партій”, – сказав Пашинян.
Потім прем’єр-міністр Вірменії згадав про обурення роботою інтернету в Москві та введені Кремлем обмеження на популярний додаток для обміну повідомленнями Telegram.
“Наші соціальні мережі, наприклад, на 100% вільні, без жодних обмежень”, – сказав Пашинян Путіну.
Він також додав, що, на відміну від Росії, у Вірменії немає політичних в’язнів, заявивши: “У загальному контексті, якщо чесно, у нас немає учасників політичних процесів у місцях позбавлення волі”.
“У нас є громадяни, які вважають, що у Вірменії надто багато демократії. Але для нас це принципове питання”, – сказав Пашинян.
Єреван балансує на межі
Відносини Вірменії з Росією стають дедалі напруженішими після того, як Азербайджан повністю повернув собі Карабахський регіон у 2023 році.
Десятиліття кривавого конфлікту закінчилися, коли два колишні найлютіші суперники розпочали історичний мирний процес, започаткувавши економічне відродження в регіоні на тлі нової стабільності на Південному Кавказі.
2024 року Вірменія призупинила своє членство в очолюваній Росією Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) після того, як Москва не підтримала Єреван під час карабахської ескалації у 2022 році.
“На мій погляд, механізми ОДКБ повинні були бути задіяні (2022 року)”, – сказав Пашинян Путіну, додавши, що “вони не були задіяні, і це, звичайно, призвело до тієї ситуації, яку ми маємо у відносинах з ОДКБ”.
Він підтвердив, що Вірменія наразі не бере участі в ОДКБ з “простої причини”.
“Ми досі не можемо пояснити нашому народу, нашим громадянам, чому ОДКБ не відреагувала, не відреагувала, незважаючи на зобов’язання, які існують у рамках Договору про колективну безпеку”, – сказав Путіну вірменський лідер.
Путін назвав стурбованість Вірменії “певними претензіями”, заявивши, що рішення Москви не втручатися було за Єреваном, і Росія не бачить сенсу втручатися.
“Очевидно, що після того, як у 2022 році в Празі ви визнали, що Карабах є частиною Азербайджану, втручання ОДКБ у цей процес, який набув внутрішньоазербайджанського характеру, було просто абсолютно неправильним у цьому питанні”, – сказав Путін Пашиняну.
“Це не оцінка, я не говорю, що це добре чи погано, з точки зору організації мирного життя, я думаю, що, напевно, це мало сенс”, – додав російський президент.
“Тут нам просто потрібно шукати шляхи подальшого зміцнення відносин. Але мені здається, що і тут нам потрібно закінчити”, – наголосив Путін.
Після досягнення угоди про припинення майже чотирьох десятиліть кривавого конфлікту в Карабаху Вірменія та Азербайджан працюють над нормалізацією та зміцненням двосторонніх відносин, а також співробітництва в регіоні, за одним винятком.
Росія помітно була відсутня в карабахському мирному процесі, як у час, і після досягнення угоди, і Єреван, і Баку дистанціювалися від Москви, спільно переорієнтувавши свою зовнішню політику на ЄС та США.
Як повідомляло Інше ТВ, Вірменія відмовилася видавати РФ політичних втікачів
