Велике кадрове перезавантаження, яке Володимир Зеленський запустив на початку року, дало несподіваний збій. Слабкою ланкою виявилася Верховна Рада.
Напередодні вчорашніх голосувань співрозмовники РБК-Україна в “Слузі народу” були впевнені, що все пройде гладко, Михайла Федорова і Дениса Шмигаля оперативно звільнять і призначать на нові посади – міністра оборони і міністра енергетики відповідно. Невеликі сумніви викликала хіба що наявність голосів за відставку голови СБУ Василя Малюка.
Але в підсумку Малюка звільнили навіть із невеликим запасом, як і Федорова зі Шмигалем. А ось голосів за призначення обох міністрів уже не вистачило. Як пояснили у фракції, не проголосували внутрішньофракційні групи Разумкова і Павлюка, але головна проблема – дисципліна.
Нові призначення в Кабміні
У нинішньому стані парламент навряд чи здатний мобілізуватися на цілий пленарний день. Тому зазвичай кадрові перестановки відбуваються у два прийоми: першого дня зранку когось звільняють, наступного дня – призначають їхніх наступників. Зараз вирішили вкластися в один день і прогадали – після обіду депутатів уже виявилося недостатньо (тим паче, хтось узагалі не доїхав через погоду і проблеми з логістикою).
Співрозмовник видання в СН також стверджує, що жодного підґрунтя у зриві вчорашніх призначень немає.
Після невдалого голосування за призначення Шмигаля Рада відклала кадри (фото: telegram Дениса Шмигаля)
“У нас було близько півтори години перерви перед голосуваннями за призначення. Спочатку було засідання фракції, щоб рекомендувати нових кандидатів. Потім засідання комітетів, де розглядали призначення нових кандидатів. І люди за цей час просто розійшлися”, – розповідає співрозмовник.
За його словами, після перерви в залі було не більше ніж 150 “слуг народу”. Після першого провалу за призначення Шмигаля стало зрозуміло, що далі справа не піде, тож вирішили, що краще решту кадрів відкласти на завтра.
“Сьогодні на порядку денному є призначення Федорова і Наталухи. Шмигаля поки що немає. Можливо, це буде вирішуватися сьогодні. Якщо не буде таких ситуацій, як учора, то голоси і за Федорова, і за Наталуху мають бути. Але наш основний ресурс – це СН, плюс групи. Опозиція відмовилася голосувати за призначення”, – зазначило джерело.
Інший співрозмовник підтверджує, що сьогодні голоси, яких бракує, вже мають знайтися, і ця кадрова сторінка буде перегорнута. Але перестановки триватимуть.
За словами поінформованого джерела, після того, як вирішиться питання з новим головою комітету правової політики (можливо, до його складу для цього спеціального переведуть відповідного депутата), закриється і питання з Мін’юстом, який нарешті очолить Денис Маслов.
У деякій перспективі в Кабміні можуть відбутися й інші заміни. Зокрема, давно хитається крісло під міністром освіти Оксеном Лісовим. Ще півтора місяці тому рішення про його зняття з посади загалом було ухвалено, але Зеленський, як кажуть джерела, не хотів, щоб в уряді утворилася ще одна вакансія. А знайти підходящого наступника Лісовому поки так і не змогли.
Як показує практика, з цієї причини міністри іноді продовжують працювати в такому підвішеному статусі місяці, а то й цілий рік.
Ще з часів розпалу “Міндічгейту” ходять розмови про можливе звільнення віцепрем’єра Олексія Кулеби. Джерела видання безпосередньо пов’язують його подальшу долю з тим, яку активність проявлятимуть НАБУ і САП.
При цьому, за словами одного зі співрозмовників, у разі звільнення Кулеби його багатостраждальне міністерство розвитку громад і територій укотре переформатують, виділивши інфраструктуру в окреме міністерство.
Після призначення Михайла Федорова міністром оборони з’явиться ще одна вакансія, на його старому місці в Мінцифри. За інформацією РБК-Україна, його очолить (але поки що в статусі в.о.) нинішній заступник Федорова, Олександр Борняков, який прийшов у міністерство ще восени 2019-го.
А сам Федоров на новій посаді, як очікується, займеться кадровими питаннями вже у сфері оборони. Тим паче, що Зеленський у межах “великого перезавантаження” анонсував і зміни в цій сфері.
Сам Федоров, виступаючи перед депутатами від СН на початку тижня, дуже докладно і довго розповідав, що збирається робити на новому місці. “Міша – єдина людина, у якої є план війни”, – говорить один зі співрозмовників у владі.
Насамперед цей план стосується того, як і чим воюватиме Україна далі. Крім того, Федоров планує перенести з IT-сфери низку практик, зокрема, конкретні та вимірювані показники ефективності підрозділів та їхнього керівництва. Причому, кажуть “слуги”, Федоров дав зрозуміти, що ці критерії поширюватимуться на всіх без винятків.
При цьому поки що питання відставки головкома Олександра Сирського на порядку денному не стоїть. “Мені здається, він просто створить такий енвайронтмент, з усіма цими “тасками” та KPI, що Сирський у підсумку сам попросить відпустити його кудись“, – міркує один зі співрозмовників видання в президентській команді.
Інше джерело видання, у Генштабі, це заперечує, хоч і вважає, що працювати з Федоровим головкому стане явно складніше.
Своє локальне перезавантаження відбувається і в Офісі президента, у якого вже півтора тижні як є новий начальник.
Оновлений Офіс президента
Головна інтрига призначення Кирила Буданова головою ОП – чи прибирає в такий спосіб Зеленський свого потенційного конкурента на виборах або ж готує наступника.
“Утворилася якась “подвійна зірка”. Кожен хоче один одного так обійняти, щоб не було зрозуміло, де тут Зе, а де Бу”, – говорить співрозмовник у президентському оточенні.
За його словами, новий глава ОП досить активно почав наводити порядок у своєму господарстві, даючи зрозуміти, що в Офісі – новий начальник. І його власний начальник – президент Зеленський – дає сигнал, що Буданова треба слухати.
Новий глава ОП, можливо, проведе кадрові зміни в Офісі (фото: Офіс президента)
З парламентським керівництвом, без участі якого частину кадрового перезавантаження провести не можна, Буданов підкреслено ввічливий, дотримується необхідного політесу. Наприклад, під час обговорення кандидатури на посаду міністра юстиції.
Погодженим кандидатом на посаду є голова профільного парламентського комітету Денис Маслов. Але й заступник голови ОП Ірина Мудра теж фігурувала як можлива кандидатка.
“Буданов зателефонував, каже, до мене Маслов іде – які в нас позиції? Потім ще раз подзвонив, уже коли вони втрьох сиділи, усе дуже коректно”, – говорить співрозмовник у Раді.
Зрештою вирішили, що Маслов так і залишається кандидатом у Мін’юст, але з призначенням вирішили почекати – поки що незрозуміло, ким замінити його на чолі важливого комітету, щоб не порушити балансу між “старою суддівською гвардією” та їхніми “ідейними ворогами активістами”.
Мудра ж так і залишиться на посаді заступниці глави ОП, отримавши навіть кілька додаткових ділянок роботи.
Що стосується інших заступників, з ними Буданов буде розбиратися трохи пізніше. За інформацією РБК-Україна, навряд чи щось загрожує відповідальному за протокол Ігорю Брусилу та Олені Ковальській, яка курує гуманітарку (у неї склалися хороші стосунки і з профільним комітетом у Раді, і з віцепрем’єркою Тетяною Бережною, і загалом вона класична “людина президента”).
Однозначно залишаються тільки призначений перший заступник голови ОП Сергій Кислиця, який предметно займається мирними переговорами, і Павло Паліса, який відповідає за військову сферу.
Імовірно, новий глава ОП проаналізує діяльність Ірини Верещук, яка займається внутрішніми переселенцями, військовополоненими і низкою інших питань. З Віктором Микитою, який відповідає за регіональну політику, стосунки у нового глави ОП, як кажуть співрозмовники, поки що складаються не дуже гладко – можливо, в силу “есбеушного” бекграунду Микити, а ГУР і СБУ – завжди вважались конкуруючими організаціями.
Поки незрозуміле майбутнє Ігоря Жовкви, який відповідає за зовнішню політику – низка співрозмовників РБК-Україна припускали, що він у якійсь перспективі перейде на роботу в МЗС.
А ось найбільш неоднозначний заступник глави Офісу президента – так званий куратор правоохоронної системи Олег Татаров, судячи з усього, залишиться у своєму кріслі, але з ним Буданову, за словами одного зі співрозмовників видання, “ще доведеться вибудовувати стосунки”.
Ще одне джерело видання також зазначило, що кадрові зміни в ОП будуть, там з’являться нові люди, але ці призначення ще попереду. За його словами, новий начальник третину часу з моменту свого призначення провів у робочому відрядженні, пов’язаному з переговорами, тож поки що він усе ще заглиблюється в усі процеси.
“Поки що це точно не про конкуренцію між Зеленським і Будановим, і точно не стиль Єрмака, немає інтриг”, – каже співрозмовник у президентському оточенні. “Але поки що і не ясно взагалі, хто кому буде кандидат на виборах”, – додає він.
Як готують законопроєкт про вибори
Підготовка виборчого законодавства до перших поствоєнних виборів ведеться щосили, активно працює створена за дорученням Зеленського робоча група.
Один з її членів запевняє РБК-Україна: йдеться не про те, що вибори вже вирішено проводити, а про те, щоб зняти претензії Білого дому про “недостатньо демократії в Україні”.
“Це така відповідь Трампу: ми готові проводити вибори, але всі кажуть, що під час війни – не можна і не треба, тому допоможіть закінчити війну, і будуть вибори”, – говорить співрозмовник.
Ще одне завдання, поза контекстом мирних переговорів як таких: у принципі зрозуміти, за якими правилами можна буде проводити наступні вибори, що допустимо, а що ні.
Новий закон про вибори має бути готовий у Раді до кінця лютого (фото: GettyImages)
“Навіть якщо і новий закон про вибори не буде застосовуватися в умовах воєнного стану, оскільки в робочій групі більшість вважає, що вибори в період війни проводити не можна, нове законодавство однаково буде потрібне під перші повоєнні вибори. Цей закон більше про це”, – говорить виданню один із депутатів від СН.
Уже на початку обговорень на робочій групі одразу ж проявилися очевидні розбіжності: озвучувані верхівкою “слуг” пропозиції, наприклад, про проведення виборів одночасно з референдумом, або ж голосування впродовж кількох днів, викликають гостру критику експертного середовища. Іноді експерти сперечаються і між собою: наприклад, про те, чи варто забезпечувати всі можливості голосування для українських біженців.
У будь-якому разі, голова фракції СН Давид Арахамія оголосив дедлайн – до кінця лютого законопроєкт про вибори має бути розроблений. І співрозмовники вважають такий дедлайн цілком реалістичним.
А далі все залежить насамперед від того, як будуть йти і чим закінчаться мирні переговори.
“Президент зараз у такому настрої: буде виходити – підемо на вибори. Не буде – ось є Кирило, можна з ним спробувати. Буде референдум – значить, буде, якщо ні – будемо воювати далі. Після всіх подій він сам не те, що “перезавантажився” – швидше, “дозавантажився”. І краще став розуміти, де свої, де чужі, де напівсвої, де показати силу, а де промовчати”, – каже співрозмовник в оточенні Зеленського.
