Якщо європейські уряди раніше не усвідомлювали, що загрози Дональда Трампа захопити Ґренландію були серйозними, то тепер вони це розуміють.
Політики більше не ігнорують посилену риторику президента США — і відчайдушно шукають план, як його зупинити, пише Politico.
«Ми повинні бути готові до прямого протистояння з Трампом», — сказав дипломат ЄС, поінформований про поточні дискусії. «Він у агресивному режимі, і ми маємо бути напоготові».
Державний секретар США Марко Рубіо заявив у середу, що планує обговорити придбання Ґренландії Сполученими Штатами з данськими чиновниками наступного тижня. Білий дім заявив, що перевагою Трампа було б придбання території через переговори, а також що розглядається можливість покупки острова — але військове захоплення можливе.
У той час як дипломатичні зусилля в Європі посилилися, французький міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро заявив, що він та його колеги з Німеччини й Польщі обговорили спільну європейську відповідь на загрози Трампа.
«На кону стоїть питання, як Європа, ЄС, можуть бути посилені, щоб стримувати загрози, замахи на свою безпеку та інтереси», — сказав Барро журналістам. «Ґренландія не продається і не підлягає захопленню… тому загрози мають припинитися».
POLITICO поспілкувалося з чиновниками, дипломатами, експертами та інсайдерами НАТО, щоб змалювати, як Європа може стримати президента США від такого кроку, і які в неї є варіанти, якщо він це зробить. Їм було надано анонімність для вільного висловлювання.
«Усі дуже приголомшені й не знають, що насправді є в нашому арсеналі», — сказав колишній данський депутат. «Ніхто насправді не знає, що робити, бо американці можуть робити все, що захочуть. Але нам потрібні відповіді на ці питання негайно. Вони не можуть чекати три, п’ять чи сім років».
Що Європа робить, щоб його зупинити.
Варіант 1: Знайти компроміс
Трамп каже, що Ґренландія життєво важлива для інтересів безпеки США, і звинувачує Данію в тому, що вона робить недостатньо для захисту від зростаючої військової активності Китаю та Росії в Арктиці.
Переговорне врегулювання, за якого Трамп вийде з переговорів із чимось, що він може подати як перемогу, і яке дозволить Данії та Ґренландії зберегти обличчя, — можливо, найшвидший шлях виходу з проблеми.
Колишній високопосадовець НАТО запропонував, щоб альянс посередничав між Ґренландією, Данією та США, як це робив із членами альянсу Туреччиною та Грецією в їхніх спорах.
Посол США в НАТО Метью Вітакер заявив у середу, що Трамп та його радники не вважають Ґренландію належним чином захищеною. «Коли лід тануть і маршрути в Арктиці та на Крайній Півночі відкриваються… Ґренландія стає дуже серйозним ризиком безпеки для континентальної частини Сполучених Штатів Америки».
Союзники по НАТО також розглядають нові пропозиції Трампу, які могли б посилити безпеку Ґренландії, попри поширену думку, що будь-яка пряма загроза від російських і китайських кораблів для території перебільшена.
Серед інших пропозицій альянс має розглянути прискорення витрат на оборону в Арктиці, проведення більше військових навчань у регіоні та розміщення військ для захисту Ґренландії та заспокоєння США, якщо потрібно, за словами трьох дипломатів НАТО.
Альянс також має бути відкритим до створення схеми «Арктичний вартовий» — переміщення своїх військових активів до регіону — подібно до ініціатив Східний вартовий та Балтійський вартовий, сказали двоє з дипломатів.
«Все, що можна зробити» для посилення присутності альянсу поблизу Ґренландії та задоволення вимог Трампа, «має бути максимально використано», — сказав один із вищезгаданих дипломатів НАТО.
Трамп також каже, що хоче Ґренландію через її величезні родовища корисних копалин та потенційні запаси нафти й газу. Але є причина, чому Ґренландія залишається значною мірою недоторканою: видобуток ресурсів з її негостинної території складний і дуже дорогий, що робить їх менш конкурентоспроможними порівняно з китайським імпортом.
Данські посланці кажуть, що роками намагалися переконати в інвестиціях у Ґренландію, але їхні європейські колеги не були сприйнятливими — хоча дипломат ЄС, знайомий зі справою, сказав, що є ознаки зміни цієї позиції.
Варіант 2: Дати Ґренландії купу грошей
Адміністрація Трампа підтримала рух за незалежність Ґренландії. Пропозиція полягає в тому, що якщо арктична територія вийде зі складу Королівства Данія та підпише угоду зі США, її заллють американськими грошима.
Хоча Трамп неодноразово відмовлявся виключати використання військової сили для захоплення Ґренландії, він також наполягав, що хоче, щоб вона прийшла добровільно.
ЄС і Данія намагаються переконати ґренландців, що можуть запропонувати їм кращу угоду.
Брюссель планує більше ніж подвоїти витрати на Ґренландію з 2028 року в рамках довгострокових бюджетних планів, складених після того, як Трамп почав висувати претензії на територію, що належить Данії, згідно з проектом пропозиції Європейської комісії, опублікованим у вересні.
За планами, які підлягають подальшим переговорам між країнами-членами, ЄС майже подвоїть витрати на Ґренландію до €530 мільйонів на семирічний період, починаючи з 2028 року.
Це додатково до грошей, які Данія надсилає Ґренландії в рамках угоди з самоврядною територією.
Ґренландія також матиме право подати заявку на додаткові €44 мільйони фінансування ЄС для віддалених територій, пов’язаних з європейськими країнами, згідно з тим самим документом.
Данська та європейська підтримка зараз зосереджена переважно на соціальному забезпеченні, охороні здоров’я, освіті та зеленому переході території. За новими планами витрат цей фокус розшириться на розвиток здатності острова видобувати корисні копалини.
«У нас багато людей нижче межі бідності, інфраструктура в Ґренландії відстає, а наші ресурси переважно вивозяться без хорошого прибутку для Ґренландії, а здебільшого на користь данським компаніям», — сказав Куно Фенкер, опозиційний депутат Ґренландії, прихильник незалежності.
Приваблива пропозиція від Данії та ЄС може бути достатньою, щоб утримати ґренландців від американських обіймів.
Варіант 3: Економічна відплата
З часу першого терміну Трампа «було багато зусиль, щоб подумати, як забезпечити європейську безпеку, скандинавську безпеку, арктичну безпеку без активної участі США», — сказав Томас Кросбі, американський військовий експерт у Королівському данському коледжі оборони, який надає навчання та освіту для данських сил оборони.
«Це складно, але можливо. Але я не знаю, чи хтось серйозно розглядав забезпечення європейської безпеки проти Америки. Це просто божевілля», — сказав Кросбі.
ЄС має один потужний політичний інструмент, який може використати для стримування Трампа: Інструмент проти примусу, «торгову гармату», створену після першої адміністрації Трампа, яка дозволяє ЄС відповідати на торгову дискримінацію.
ЄС погрожував застосувати його після того, як Трамп наклав мита на блок, але відкладав у липні після досягнення угоди між сторонами.
Оскільки США все ще накладають мита на ЄС, Брюссель може знову витягнути гармату.
«Ми маємо експорт до Сполучених Штатів трохи понад €600 мільярдів, і приблизно для третини цих товарів ми маємо частку ринку понад 50 відсотків, і цілком ясно, що це також сила в наших руках», — сказав Бернд Ланге, голова комітету Європарламенту з торгівлі.
Але Трамп має повірити, що ЄС серйозний, враховуючи, що всі його жорсткі заяви минулого разу ні до чого не призвели.
Варіант 4: Війська на землі
Якщо США все ж вирішать захопити Ґренландію військовою силою, європейці мало що зможуть зробити, щоб запобігти цьому.
«Вони не збираються превентивно атакувати американців, перш ніж ті претендуватимуть на Ґренландію, бо це буде до акту війни», — сказав Кросбі, данський військовий викладач. «Але щодо відповіді на перший крок — це залежить. Якщо американці матимуть дуже малу групу людей, можна спробувати заарештувати цих людей, бо це буде злочинний акт».
Інша справа, якщо США підуть жорстко.
З юридичної точки зору, Данія може бути змушена відповісти військово. Згідно з наказом 1952 року, війська повинні «негайно вступити в бій без очікування чи пошуку наказів» у «випадку нападу на данську територію».
Європейські країни мають зважити можливість розміщення військ у Ґренландії — якщо Данія попросить — щоб збільшити потенційну вартість військових дій США, сказав дипломат ЄС, повторюючи пропозиції, що Берлін і Париж можуть надіслати сили для стримування будь-якого вторгнення.
Хоча ці сили навряд чи зможуть витримати американське вторгнення, вони діятимуть як стримуючий фактор.
«Можна мати ефект спускового гачка, де деякі групи людей фізично стоять на шляху, як ситуація на Тяньаньмень, яка потенційно змусить [американське] військо застосувати насильство» або відступити, — сказав Кросбі.
Але ця стратегія має високу ціну, сказав він. «Це повністю невивчена територія, але цілком можливо, що життя людей буде втрачено в спробі відкинути американські претензії на Ґренландію».
