Лідери Європейського Союзу домовились надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро після того, як не змогли дійти згоди щодо використання заморожених російських активів.
Рішення ухвалили о 2:56 ночі.
Угоду, яка, за словами лідерів, задовольнить військові та економічні потреби України протягом наступних двох років, уклали після більш ніж дня переговорів на саміті в Брюсселі, пише ВВС.
“Ми взяли на себе зобов’язання, ми виконали”, – написав голова ЄС Антоніу Кошта на X, оголошуючи про угоду про надання кредиту, підкріпленого спільним бюджетом блоку.
“Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026–2027 роках, – написав президент України Володимир Зеленський у соцмережах. – Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість”.
Він також підкреслив важливість того, “що російські активи залишаються знерухомленими і Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки”.
Перед самітом президент України закликав лідерів ЄС використати понад 200 мільярдів євро російських активів, заморожених в країнах ЄС, але Бельгія, де зберігається переважна більшість коштів (185 млрд євро), вимагала гарантій щодо розподілу відповідальності, які виявилося занадто великим для інших країн.
Без “хаосу та розколу”
Лідери ЄС уникнули “хаосу та розколу” завдяки рішенню надати Україні гроші шляхом позики, а не використання заморожених російських активів, заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер рано в п’ятницю.
“Ми залишилися єдиними”, – додав де Вевер, який впродовж кількох місяців блокував пропозицію Єврокомісії, посилаючись на “вічну відплату” від Росії для його країни та йому особисто у разі, якщо ЄС надасть допомогу Україні із заморожених російських коштів.
Проте без цього рішення вже за кілька місяців, у квітні 2026 Україні довелося б скорочувати бюджетні видатки. Вона витрачає близько третини свого ВВП на оборону, тому не може одночасно фінансувати й усі потреби армії, і звичні соціальні потреби.
За оцінками ЄС, підтвердженими МВФ, Україні потрібно додатково 135 мільярдів євро, щоб залишатися на плаву протягом наступних двох років.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який наполягав на плані із використанням російських активів, заявив, що остаточне рішення щодо кредиту “надсилає чіткий сигнал” Путіну.
“Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для закінчення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – заявив німецький канцлер.
Водночас лідери ЄС також надали Європейській Комісії мандат продовжувати роботу над так званим “репараційним кредитом” на основі заморожених російських активів, – цей варіант виявився надто складним для швидкого ухвалення, перш за все через опір Бельгії, де зберігається основна частина активів.
Ідея запозичень ЄС спочатку здавалася менш реальною, оскільки вона вимагає одностайного голосування членів ЄС, а дружній до Росії прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти неї. Проте Угорщина, Словаччина та Чеська Республіка погодилися на схему із позикою під бюджет ЄС, якщо вона не матиме фінансового впливу на них.
Як прокоментував угоду кореспондент “Радіо свобода” у Брюсселі Ріхард Возняк в Х, “Якщо ви щойно прокинулися і цікавитеся, що сталося на саміті ЄС вночі, то підсумок такий: де Вевер зберіг свою золоту гуску, а три королі – це 🇨🇿 Бабіш (Чехія), Орбан (Угорщина) та Фіцо (Словаччина). Щасливого Різдва та Нового року, Україно!”
Лідери ЄС також заявили, що російські активи, що перебувають у Євросоюзі (на загальну суму у 210 млрд євро), залишатимуться замороженими, доки Москва не виплатить Україні воєнні репарації. Якщо Москва коли-небудь зробить такий крок, Україна зможе використати ці гроші для погашення кредиту.
“Саміт показав, що Європа і далі не хоче платити за порятунок України”, – із таким заголовком ситуацію оцінює Politico – провідне видання, що пише про європейську та міжнародну політику. Воно нагадує, як польський прем’єр Дональд Туск перед зустріччю намагався переконати її учасників:
“Перед нами простий вибір: або гроші сьогодні, або кров завтра. І я кажу не лише про Україну. Я кажу про Європу”.
Остаточне рішення лідерів ЄС показало, що відповідь на питання, хто і скільки готовий пожертвувати, щоб урятувати Україну, лунає приблизно як “в ідеалі, хтось інший”, пише Politico.
Згідно з ухваленим планом, пише видання, спільні запозичення ЄС будуть гарантовані бюджетом ЄС, який фінансується країнами-членами. Але “зрештою, російські активи можуть бути використані для погашення цієї позики, хоча це ще незрозуміло”.
Рішення також засвідчило дедалі більший розкол у самій Європі, вважає Politico. Франція, Німеччина та Велика Британія значно наростили свої внески в Україну. Водночас скандинавські країни, такі як Швеція, Норвегія та Данія залишалися значно попереду за відсотком ВВП, який вони витрачають на допомогу Україні.
Однак Італія та Іспанія, за оцінками Кільського інституту, “зробили дуже малий внесок”. І саме південні країни ЄС приєдналися до Бельгії, виступивши проти плану репараційних кредитів, тоді як Німеччина та скандинавські країни наполегливо наполягали на його ухваленні.
Угорщина, Чехія та Словаччина взагалі не братимуть участі в плані фінансування України, порушуючи принцип солідарності.
“ЄС з 27 країн-членів перетворився на банду з 24”, – підсумовує Politico.
Раніше Росія застерегла лідерів ЄС проти використання її коштів, пригрозивши тривалими багатомільярдними судами, а член Радбезу Росії Дмитро Медведєв навіть заявив, що використання російських активів на допомогу Україні може стати “casus belli” – приводом для війни.
Водночас ця угода надає Києву вкрай необхідну допомогу на тлі дипломатичного цейтноту, оскільки президент США Дональд Трамп наполягає на швидкій мирній угоді, щоб припинити війну.
Цими вихідними американські та російські чиновники мають зустрітися для подальших переговорів щодо мирного плану. Передбачається, що посланець Кремля Кирило Дмитрієв зустрінеться з посланцями Трампа Стівом Віткоффом та зятем президента США Джаредом Кушнером у Маямі.
Тим часом президент України Володимир Зеленський перебуває у Польщі, де має відбутися його перша зустріч із президентом Каролем Навроцьким.
Що це означає для України
Цифру у 90 млрд євро вже озвучували під час попередніх переговорів щодо фінансової підтримки України. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн казала, що ЄС готовий покрити до двох третин від потреб Києва (загалом, 135-137 млрд євро). Проте існують й інші програми підтримки України – Ukraine Facility, МВФ та Світовий банк, а фінансування може надходити не лише від ЄС, але й інших союзників – Британії, Канади, Японії.
За оцінками МВФ, на покриття невійськових витрат на наступний рік Києву бракує близько 20 млрд євро, а у 2027 – понад 32 млрд євро. Брак коштів на оборону є значно більшим – понад 50 млрд євро наступного року, та майже 32 млрд євро у 2027.
При цьому оцінки базуються на припущенні, що війна Росії проти України має завершитися до кінця 2026 року.
Як пояснив міністр фінансів України Сергій Марченко, “ці кошти по своїй суті є безповоротними та безвідсотковими для України”, а погашення позики “може відбутись лише після того, як Росія компенсує нам збитки, завдані своєю агресивною війною”. Водночас, наголосив міністр фінансів. “важливо, що робота над Репараційним кредитом продовжиться – його реалізація потребує додаткової підготовки”.
Рішення лідерів ЄС також дає змогу раді директорів МВФ погодити нову програму кредитування України, погоджену у листопаді на рівні експертів.
Як заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, програма МВФ може бути підкорегована залежно від рішення Євросоюзу.
