Міжнародний суд ООН вирішив прийняти до розгляду зустрічні позови Росії проти України за Конвенцією 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. При цьому суд відхилив заперечення України щодо неприйнятності претензій Росії.
Відповідний наказ Суду було винесено 5 грудня, йдеться у пресрелізі, передає Zn.ua.
Суд більшістю голосів (11 проти 4) постановив, що зустрічні позовні вимоги Росії відповідають критеріям статті 80 Регламенту Суду. Вони підпадають під юрисдикцію Суду та мають прямий зв’язок зі змістом первинного позову України.
Це означає, що аргументи РФ щодо нібито порушення Україною Конвенції про геноцид офіційно стають частиною розгляду — на рівні з основним позовом Києва, поданим у лютому 2022 року.
Суд окремо підкреслив, що обидві сторони спираються на одну й ту саму Конвенцію як на юридичну основу своїх вимог, а фактичні твердження у позові й зустрічному позові «стосуються одного й того самого комплексу фактів».
МС ООН дозволив Україні подати Відповідь, а Росії — Заперечення. Подати їх обидві країни мають до 7 грудня 2026 року та 7 грудня 2027 року відповідно.
Суд фактично визнав, що зустрічний позов РФ і позов України юридично взаємопов’язані. Первинна українська заява вимагала встановити факт відсутності будь-яких доказів геноциду в Донецькій та Луганській областях — аргумент, який Росія використала для виправдання повномасштабного вторгнення.
Тепер же Росія отримує можливість формально доводити зворотне в рамках тієї ж самої справи, використовуючи той самий масив доказів, що й для заперечення українського позову.
Рішення не означає, що Суд став на бік РФ, — воно стосується лише процесуальної допустимості, а не оцінки фактів. Проте воно розширює рамки процесу і робить майбутній розгляд значно складнішим.
Україна подала позов 26 лютого 2022 року, заявивши, що Росія безпідставно звинуватила її у геноциді, щоб виправдати напад.
2 лютого 2024 року Міжнародний суд ООН підтвердив свою юрисдикцію лише щодо вимоги України визнати відсутність доказів геноциду. 18 листопада 2024 року РФ подала зустрічний позов, після чого Україна оскаржила його прийнятність.
