У цей день, 17 березня, у 2023 році Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт Владіміра Путіна і Марії Львової-Бєлової. Підставою для цього стали безпосередньо результати розслідування Офісом прокурора МКС фактів депортації сотень українських сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Крім того, укази Путіна, які пришвидшували надання їм російського громадянства, полегшували їх усиновлення росіянами, що свідчить про намір вивезти дітей з України назавжди. Такі дії є порушенням Четвертої Женевської конвенції та, відповідно, міжнародним злочином.
З моменту видачі ордерів минуло два роки, але міжнародні злочинці так само перебувають на свободі, навіть попри відвідування однієї з країн, яка є учасницею Римського Статуту, й, відповідно, сфери поширення дії Міжнародного кримінального суду.
Громадянська мережа ОПОРА зібрала 5 основних тез та запитань до дворічної річниці ордерів, щоб зрозуміти, що змінилося, чому ситуація саме така, які ще можливі варіанти розвитку подій.
Надії Трампа стосовно путіна співпали з річницею видачі ордеру МКС на його арешт. Президент США Дональд Трамп вважає, що сьогодні має стати відомо більше інформації стосовно можливого припинення вогню в Україні та позитивно налаштований. Про це він заявив в інтервʼю журналістці Шеріл Еткіссон, фрагмент з якого був опублікований 14 березня “Європейською правдою”. За дивним співпадінням це відбувається саме у другу річницю ордеру про арешт Путіна.
Трамп запровадив санкції проти Міжнародного кримінального суду. Президент США Дональд Трамп 6 лютого підписав указ про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду. У документі йдеться, що проти осіб, які беруть участь у розслідуваннях щодо американців або їхніх союзників, а також членів їхніх сімей запроваджуються фінансові та візові санкції.
Путіна не арештували. За 2024 рік путін провів 11 закордонних візитів у такі країни, як Китай, Білорусь, Узбекистан, Північна Корея, Вʼєтнам, Казахстан, Азербайджан, Монголія, Туркменістан. Серед них лише Монголія є учасницею Римського Статуту. Так, у вересні 2024 року Монголія стала першою державою-членом МКС, яка прийняла російського лідера після того, як МКС видав ордер на його арешт. Разом з цим, крапку на політиці дипломатичної ізоляції путіна фактично поставив Трамп, активно впроваджуючи політику “угод”, в тому числі з росією.
Чи зустрічалися випадки невиконання ордерів? Так. Наприклад, у 2015 році тодішній президент Судану Омар аль-Башир безперешкодно покинув ПАР, незважаючи на чинний ордер МКС. Це спричинило хвилю обурення та дискусій, оскільки Південна Африка, як країна-член МКС, не виконала своїх міжнародних зобов’язань. Цікаво, що минулого року ситуація не повторилася: Путін скасував запланований візит на саміт БРІКС у ПАР, уникнувши можливих юридичних наслідків.
Що передбачає Римський Статут для випадків невиконання міжнародних зобов’язань? Автори Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) передбачили можливість невиконання державою-учасницею своїх зобов’язань щодо співпраці з Судом, що закріплено у статті 87 Статуту МКС. Однак, відповідно до положень Статуту, за таке порушення не передбачено прямих санкцій. МКС не має юрисдикції для накладення примусових заходів на державу-порушницю, а може лише передати відповідне питання на розгляд Асамблеї держав-учасниць. При цьому повноваження Асамблеї щодо впливу на порушника є обмеженими. У крайньому разі вона може застосувати процедурні обмеження, зокрема позбавити державу права висувати кандидатури суддів до МКС чи брати участь у внутрішніх процесах Суду, але не має механізмів прямого примусу до виконання міжнародно-правових зобов’язань.
Як повідомляло Інше ТВ, Politico опублікувало 29 випадків, коли Трамп робив те, що хотів путін.
