Хто буде судити Путіна та коли? Є варіанти


09:4513.01.2023

Міжнародний кримінальний суд, українські та іноземні правоохоронці, а також громадський сектор вже понад 10 місяців працюють над злочинами російських військових. Лише ініціатива “Трибунал для Путіна” задокументувала більше як 28 000 епізодів, розповідає Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод та лауреатка Нобелівської премії миру. Офіс генпрокурора – понад 63 000.

Але одне із головних питань: як дістатися до російського диктатора і його оточення, а не лише до солдатів. І хто має судити керівництво РФ.

“У світі йде конкуренція за те, хто каратиме Путіна, – каже генпрокурор Андрій Костін. – Це здорова конкуренція ідей”.

Хто і за що може покарати керівництво Росії, чому Україна наполягає на спецтрибуналі щодо злочину агресії, як його створити – розбір LIGA.net.

ХТО І ЗА ЩО МОЖЕ ПОКАРАТИ ВИЩЕ КЕРІВНИЦТВО РФ

Глави держав, урядів та міністри закордонних справ мають імунітет перед судовим переслідуванням, розповідає генеральний прокурор Андрій Костін. Їх не можна судити у національних судах, але можна притягти до відповідальності у міжнародних органах за найбільші злочини: воєнні, проти людяності, за геноцид та агресію.

"Йде змагання – хто каратиме Путіна". Як і коли керівництво РФ опиниться на лаві підсудних

За воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид може судити Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС). Однак з притягненням до відповідальності топкерівництва РФ є певні проблеми.

У випадку злочинів проти людяності та воєнних злочинів суд має встановити причинно-наслідковий зв’язок: командний ланцюжок між умовним солдатом-вбивцею із Бучі та конкретним наказом Кремля, пояснює посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Антон Кориневич, який опікується створенням спецтрибуналу.

“На такий ланцюжок можуть піти роки – це не так просто зробити. Це треба робити, але це складний процес”, – каже дипломат.

Потенційно МКС міг би судити керівництво РФ за геноцид. Але для засудження за цей злочин необхідно довести геноцидний умисел – що його було вчинено з метою винищення українців як нації.

МКС надіслав до України 42 своїх прокурори, щоб у співпраці з українськими колегами зібрати докази воєнних злочинів російських військових. Згодом ці докази можуть стати основою і для переслідування за геноцид, переконує генпрокурор Андрій Костін.

ДОВІДКА. Офіс генпрокурора зареєстрував близько 350 фактів, які можна кваліфікувати як складові геноциду, розповідає Костін.

Це – вбивства, поранення, катування цивільних за національною ознакою, масова депортація дітей до РФ, використання сексуального насильства як зброї війни, руйнування критичної інфраструктури для створення неможливих для життя умов, заклики до геноциду у риториці вищих посадових осіб та пропагандистів РФ.

“Щодо того, чи бачать у МКС ознаки геноцидного умислу. Очевидно, відповідь на це питання має давати прокурор МКС. І найкращою відповіддю буде початок провадження щодо геноциду. Маю надію, що це відбудеться вже найближчим часом”, – пояснює Костін.

Геноцид – дуже непростий для доведення злочин. На таку справу може піти 5-10 років, розповідаєОлег Гавриш, головний консультант кабінету керівника Офісу президента. Він входить до президентської робочої групи зі створення міжнародного трибуналу.

"Йде змагання – хто каратиме Путіна". Як і коли керівництво РФ опиниться на лаві підсудних

А от злочин агресії є “лідерським”, він безпосередньо веде до керівництва РФ, каже Кориневич. Тут легше обґрунтувати звинувачення – і це не займе багато часу. Прогалина в тому, що Росія не ратифікувала Римський статут і Кампальскі поправки до нього (щодо злочину агресії), тож фактично знаходиться поза юрисдикцією МКС щодо злочину агресії. 

Також найближчим часом буде важко досягти того, щоб Радбез ООН доручив МКС розслідувати російську агресію. Тому Україна намагається створити спеціальний трибунал для злочину агресії.

“Трибунал – це найшвидший з можливих механізмів притягнення до відповідальності вищого керівництва РФ, – переконаний Костін. – Злочин агресії довести простіше, ніж, скажімо, той же злочин геноциду”.

Російська агресія вже визнана резолюцією ООН, а у відкритих джерелах є докази, що вона була здійснена за вказівкою Путіна, зазначає Костін.

За словами Гавриша, міжнародні юристи, які консультують українську владу, кажуть: засідання Радбезу РФ та виступ Путіна напередодні повномасштабного вторгнення є свого роду явкою з повинною.”Це – не тільки Путін. Всі люди з Радбезу РФ підпадають під обвинувачення, – каже Гавриш. – Це і Бортніков – напевно, №2, який нам потрібен. Це і Патрушев, Шойгу, Лавров, Мішустін, Мєдвєдєв. Радбез – це 20 осіб, російське політичне керівництво”.

Офіс генпрокурора також має власну магістральну справу щодо злочину агресії.  Підозрюваними є 636 представники керівництва РФ.

"Йде змагання – хто каратиме Путіна". Як і коли керівництво РФ опиниться на лаві підсудних

Олександра Матвійчук переконана, що за злочин агресії мають судити й білоруського диктатора Олександра Лукашенка, який надав РФ територію для нападу. “Я на цьому наголошую, бо це часто випадає із поля зору та з публічної риторики”, – пояснює вона.

Українська влада останнім часом не часто наголошує на трибуналі для Лукашенка. Однак надання території для нападу є вчиненням акту агресії, каже Кориневич. “От такою буде моя відповідь на тепер. Всі інші речі, вочевидь, має вирішувати трибунал після його створення”, – пояснює він.

ТРИБУНАЛ – НЕ ЛИШЕ ДЛЯ ВЕРХІВКИ. Громадський сектор також документує воєнні злочини, щоб допомогти перевантаженій правоохоронній системі. Ініціатива “Трибунал для Путіна”, до якої долучилися десятки правозахисних організацій, задокументувала за 10 місяців близько 28 000 епізодів, розповідає Матвійчук.

“Ми співпрацюємо з правоохоронними органами й передаємо зібрану нами інформацію… Далі етап розслідування, це вже здійснюють національні та міжнародні органи. Робота ініціативи “Трибунал для Путіна” – важлива, бо ми збираємо базову інформацію, на якій ґрунтується все подальше розслідування”, – розповідає Матвійчук.

Амбітна ціль ініціативи – задокументувати кожен найдрібніший епізод у кожному найменшому селі.

“На процесі щодо злочину агресії не звучатимуть голоси жертв, які постраждали від воєнних чи інших міжнародних злочинів, – пояснює проблему Матвійчук. – МКС зосередить увагу на кількох обраних кейсах. А національна правова система перевантажена, бо зіштовхнулася з безпрецедентною кількістю злочинів”.

За її словами, залишається невирішеним питання: хто дасть шанс на справедливість сотням тисяч людей, які постраждали у цій війні. Тому ЦГС також просуває ідею створення моделі, у якій би працювали пліч-о-пліч національні й міжнародні слідчі та судді.

ЧИ ОПИНИТЬСЯ ПУТІН НА ЛАВІ ПІДСУДНИХ ФІЗИЧНО

Історично топпосадовці опинялися на лаві підсудних міжнародних трибуналів у трьох випадках: у разі видачі після зміни режиму, внаслідок окупації держави-агресора, під час затримання за кордоном спецслужбами (наприклад, під час операції Моссаду із пошуку нацистів).

Україна розглядає всі сценарії, як доставити керівництво Росії до трибуналу в межах правового поля, каже Костін. Проте існує ризик, що вони до кінця життя переховуватимуться у РФ або у лояльних країнах.

Поки не вирішено, чи зможе спецтрибунал судити російських посадовців заочно. Зазвичай – ні. Але низка країн вже не вбачає у цьому проблеми.”Хто знає, що завтра-післязавтра відбудеться у РФ? А ці особи вже матимуть легітимні міжнародні обвинувальні акти та ордери на арешт. Я думаю, що це дуже важливий фактор”, – вважає Кориневич. 

Обвинувальні акти та ордери на арешт можуть навіть вплинути на війну, зменшуючи можливості Росії на міжнародній арені, додає Гавриш.

Трибунал створить додатковий тиск на російські еліти, вважає Костін. На думку генпрокурора, це може підштовхнути внутрішні зміни у РФ, наблизити перемогу України та врятувати тисячі життів.

“Навіть заочне рішення спецтрибуналу звужує можливості для дипломатичних стосунків з керівництвом Росії, – пояснює Матвійчук. – І тим більше – для якихось торговельних контактів, спільних наукових розробок чи політичних речей. Тобто покарання почнеться вже. Не чекаючи того моменту, коли керівництво опиниться за ґратами”.

П’ЯТЬ ЕТАПІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ТРИБУНАЛУ
і чи підтримують його у світі

Створення трибуналу може тривати від року до декількох, каже Костін.

За прогнозом Гавриша, це може статися наприкінці 2023-го або на початку 2024-го. “У будь-якому випадку ми його створимо, – переконаний консультант ОП. – І після цього потрібні будуть лічені місяці для того, щоб винести те, чого ми добиваємося. Це обвинувачення та ордери на арешт”.

Єдиного юридичного алгоритму зі створення міжнародних трибуналів немає. Тому й етапи їхнього створення – доволі умовні.

"Йде змагання – хто каратиме Путіна". Як і коли керівництво РФ опиниться на лаві підсудних

Перший етап – просування ідеї, що трибунал треба створити. Україні важливо заручитися підтримкою якнайбільшої кількості держав. І робота над цим почалася з кінця лютого 2022-го.

“Я говорила з великою кількістю політиків, членів уряду, керівників партій, – описує етап Матвійчук. – Всі 10 місяців не у всіх було розуміння прогалини у відповідальності й неспроможності національних судів переслідувати за злочин агресії вище керівництво іншої держави”.

Україна змогла зібрати хорошу політичну підтримку, запевняє Кориневич. Ідею спецтрибуналу підтримали у чотирьох резолюціях ПАРЄ, чотирьох – Європарламенту, двох – ПА НАТО, резолюціях ПА ОБСЄ, парламентів України, Литви, Естонії, Латвії, Чехії, Нідерландів, Франції.

За створення трибуналу за підтримки ООН виступили президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр Нідерландів Вопке Гукстра.

"Йде змагання – хто каратиме Путіна". Як і коли керівництво РФ опиниться на лаві підсудних

За даними Костіна, створення спецтрибуналу підтримують до 20 держав. Щодо готовності заявили Велика Британія, Канада, Австралія, деякі країни Латинської Америки та Карибського басейну, додає Гавриш.

“США – дуже важко, але це можливо. Німеччина та Франція – сподіватимемося, що теж можливо, – розповідає Гавриш. – З Францією у нас є дуже великий прогрес. Якщо вони приєднаються, то цього достатньо, щоб говорити, що більшість цивілізованого світу долучилася”.

Другий етап – юридична робота і пошук моделі для створення трибуналу. За словами Кориневича, зараз Україна переходить від заручення політичною підтримкою до юридичної роботи: збирає точки зору партнерів, щоб визначитися, як рухатися далі.

Триває робота з партнерами над створенням Тимчасового офісу прокуратури (Interim Prosecutor’s Office), додає Костін. Він працюватиме в одній з європейських країн і відповідатиме за розробку стратегії переслідування й розслідування злочину агресії та збір доказів.

Наразі існує декілька моделей для створення спецтрибуналу:

– Резолюція Ради Безпеки ООН. Це ідеальний і класичний варіант, але реалізувати його складно – Росія має право вето в Радбезі.

Костін можливості такої моделі не відкидає. “МЗС закликало виключити РФ з Ради Безпеки та організації в цілому, – нагадує він. – Адже в статуті ООН немає держави Російська Федерація – є лише СРСР. Підтримую цей крок. Щодо наведених фактів вже йдуть цілком серйозні дискусії”.

– Трибунал на основі угоди України з ООН. Це щось подібне до сценарію з Камбоджею, каже Кориневич: Генасамблея може рекомендувати генсеку ООН укласти угоду з Україною щодо створення трибуналу.

Або, наприклад, Генасамблея може ухвалити резолюцію щодо підтримки трибуналу, створеного на основі іншої моделі. За словами Кориневича, зараз готується проєкт резолюції, в якому хочуть прописати, що за злочин агресії проти України обов’язково має настати покарання – і для цього треба створити спеціальний судовий механізм.

– На основі угоди з регіональною організацією. Це можуть бути ЄС або Рада Європи, чи одразу обидві організації. “Це означає, що тільки країни цього простору дають юрисдикцію, – пояснює Матвійчук. – Це вже не світовий рівень, як у випадку з ООН. Але це теж варіант”.

– На основі багатосторонньої угоди з різними країнами. Юрисдикція трибуналу розповсюджуватиметься на країни, які підписали угоду. Це буде легітимний варіант, який зніме імунітети керівництва РФ, каже Гавриш. Однак до нього перейдуть, якщо всі інші не спрацюють.

Третій етап – практичне створення трибуналу на основі моделі. Це буде технічна робота, яка займе певний час, пояснює Матвійчук. Потрібно підібрати адмінперсонал, суддів, слідчих, знайти будівлю тощо.

Четвертий та п’ятий етапи – розслідування, судові вироки та їхнє виконання. Їх можна пройти доволі швидко, прогнозує Кориневич.

ЯКІ Є ПРОБЛЕМИ ЗІ СТВОРЕННЯМ ТРИБУНАЛУ

Прокурор МКС Карім Хан має застереження щодо створення окремого спецтрибуналу. Він каже, що його інституція теж має повноваження судити лідерів держав – і треба уникати фрагментації. Хан обіцяє детальніше роз’яснити це питання для Урсули фон дер Ляєн.

“Це добре, що нарешті у світі йде конкуренція за те, хто буде карати Путіна, – каже Костін. – Якщо серйозно, то це здорова конкуренція – конкуренція ідей. Нормальний процес пошуку оптимального рішення”.

За словами генпрокурора, для притягнення до відповідальності керівництва Росії через МКС потрібно буде змінювати Римський статут, а на це можуть піти декілька років.

“Тому наразі я не бачу можливості обирати шлях, альтернативний спецтрибуналу, – пояснює Костін. – Я раніше зазначав, підкреслюю і зараз: ніякого змагання з МКС немає. Спеціальний трибунал доповнить чинні механізми та розгляне основоположний злочин – злочин агресії”.

Непрямою політичною перешкодою для створення трибуналу може бути те, що Україна не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, хоч і визнала юрисдикцію МКС.”Я часто чую в розмовах на міжнародному рівні, що Україна закликає створити спецтрибунал щодо агресії Росії, а сама не ратифікувала Римський статут МКС, не виконала своє домашнє завдання”, – пояснює Олександра Матвійчук.

Ратифікація Римського статуту також зробила б Україну повноцінною учасницею цього документу, каже Матвійчук. Це дало б їй права у розслідуванні МКС (а не тільки обов’язки) і в цілому поштовх для перегляду кримінального процесуального законодавства.

РФ спробує дискредитувати спецтрибунал і може створити свій трибунал-пародію із країнами-сателітами, не виключає Костін. Щоб механізмом не зловживали, Україна працює над запобіжниками. Це може бути визнання факту агресії більшістю членів Генасамблеї ООН.

“Участь ООН важлива, тому що ООН – це легітимність і одразу визнання на рівні всього світу, – пояснює Кориневич. – ООН – це єдина універсальна міжнародна організація”.

Водночас верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк вважає “на цей час дещо нереалістичною” можливість притягнення Путіна до відповідальності за розв’язану війну.

На думку Матвійчук, ключовим у його вислові є слова “на цей час”. І якщо зараз немає можливості притягнути Путіна до відповідальності, то це не означає, що її не буде в майбутньому. “Ми маємо не прогнозувати майбутнє, а створювати це майбутнє, – підсумовує вона. – І має бути зроблене все, щоб коли вікно можливостей відкриється, це сталося”.

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Хто буде судити Путіна та коли? Є варіанти' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube