Найкоштовніший наш скарб – це люди. Люди, які стали на захист нас і нашої землі.
Із зрозумілих причин зараз ми не можемо назвати їх імена – тільки псевдо. Але разом з пресслужбою 123 бригади Тероборони ЗСУ будемо про них розповідати.
«Про війну я би взагалі нічого не розповідав, особливо дітям, – каже військовослужбовець 123 бригади ТрО ЗСУ на псевдо «Хоттабич». – Коли ти бачиш все зсередини, з поля бою, це страшно».
Перший серйозний бій воїна був наприкінці літа 2022 року, коли відвойовували Любомирівку.
«Було дуже страшно, адреналін «зашкалював». Хоч планувалося, що ми будемо заходити третім ешелоном, все вийшло навпаки. Ми дісталися до місця набагато швидше і потрапили до епіцентру бою.
Працювала ствольна артилерія, насипали «гради», вирував стрілецький бій. Ми висадилися на краю села. Щільність вогню не передати словами. По радіостанції сказали, що в нашому напрямку їде російський БТР. Я зарядив свій РПГ, «Петрович» із «Мікою» теж зайняли позиції. Азарт і хвилювання. БТР вже був в прицілі, але нашу «жирну здобич» спалили побратими за 5 секунд до мого пострілу. В тому бою мені, гранатометнику, не судилося застосувати свій гранатомет», – згадує «Хоттабич».
Але доля нагородила захисника за терпіння:
«Ми отримали від командира «Балу» бойове завдання і окопалися в лісосмузі. Через поле, в бік Тернових Под – росіяни. По нас постійно стріляв ворожий кулемет, його місцезнаходження ми так і не «вичислили» – щойно «Петрович» виглядав з-за стовбура дерева, він починав стрілянину. Все скінчилося якось само собою. Їхня піхота накивала п’ятами.
Знову «арта», а коли вщухли обстріли, ми вирішили пройтися по покинутих позиціях ворога. Позбирали БК, покинуту зброю. Захопившись, я відійшов від своїх доволі далеко. Метрах в 20 спиною до мене сидів російський солдат, збираючи в рюкзак свої речі. Худий і якийсь дуже потріпаний. Я перезарядив автомат, кажу «рукі ввєрх». Перед ним лежав його автомат, але він зрозумів, що вже нічого не зможе вдіяти. Ліг, руки за голову. Це був мій перший полонений російський «морпіх».
«Мій» полонений росіянин лежав і бідкався, що до морської піхоти потрапив випадково, що мріяв служити на ракетному крейсері, але за розподілом потрапив на Херсонський напрямок. Він так це оповідав, що я зрозумів: він йшов вбивати українців усвідомлено».
Як іронічно каже «Хоттабич», за два роки довелося трохи повоювати. Були різні ситуації, і про кілька з них нам розповів воїн:
«Село Любомирівка, серпень 2022 року. Несемо службу. З 24 бригади під’їхали БМП з піхотою, і в бік Тернових Под пішли на штурм російських позицій, але та атака не мала успіху. Бій. Ми з «Міко» забігли до сільської хати, і в цей момент в неї влучив танковий снаряд. В задимленому приміщенні два вікна, на мить я замислився, в яке вистрибувати, на роздуми долі секунди, обрав праве і не помилився. За мить побачив, що під лівим вікном була криниця з відкритою лядою, був шанс точнісінько пірнути прямо в неї.
Якось поранило мого побратима, в нього було пробита легеня. Цей бій був першим для 23-річного бойового медика на псевдо «Міко» (нещодавно він перевівся до «Азову»). Він підбіг до пораненого і закляк. Кричить мені: «Що мені робити!?» Я йому: «Згадай, чому нас вчили, знімай бронежилет…». Дивлюся в його очі, обличчя змінилося, і він «включився». Далі все було за протоколом. Поранений вижив.
Пізніше я ніс службу біля Дніпра. Якось здав зміну, ліг спати. Будить мене побратим «Маск», каже: «Тихо, в нас контакт». Ніч, на небі жодної зірки, чуємо кроки, тріскіт хмизу. На звук кинули гранату. Тиша. Вранці з’ясували, що мали справу з кабаном – сліди і трохи крові».
«Хоттабич», який до російського вторгнення навіть не служив у війську, з 25 лютого 2022 року в строю 123 бригади ТрО ЗСУ.
«Я щасливий, що маю честь пліч-о-пліч з миколаївськими героями захищати рідну домівку. Поки не відчуєш цього сам – не зрозумієш. Ми вже в історії України!», – каже захисник.
Миколаївські тероборонівці: Chester (ФОТО)
Як пастор став капеланом: історія Євгена Мініна з Миколаєва
Миколаївські тероборонівці: «Вітер»
Миколаївські тероборонівці: «Кузя»
Миколаївські тероборонівці: «Сірко»
Миколаївські тероборонівці: “Іванич”
Миколаївські тероборонівці: «Карта»
Миколаївські тероборонівці: «Воробей» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Машина»
Миколаївські тероборонівці: «FEN» (ВІДЕО)
Миколаївські тероборонівці: «Hunter»
Миколаївські тероборонівці: «Mihel»
Миколаївські тероборонівці: «Одін» (ФОТО, ВІДЕО)
Миколаївські тероборонівці: «Фіксік» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Дід» (ВІДЕО)
Миколаївські тероборонівці: «Кузя»
Миколаївські тероборонівці: «Зая» (ФОТО)
Миколаївські тероборонівці: «Ганс»
