Вогняна облога, загроза голоду та насильство: як живуть в окупації мешканці Кінбурнської коси (ВІДЕО)


15:4613.08.2022

Кінбурнська коса з початком війни з усіх приморських курортів України опинилася у найважчому становищі. Через свою близькість до лінії фронту, віддаленість від адміністративних центрів (як українських так і окупаційних), Кінбурн та його мешканці залишилися наданими самі собі — віч-на-віч із постійними пожежами, відсутністю поставок ліків та продуктів, беззахисні перед свавіллям окупантів.

Россіяне, як і всюди, викрадають мешканців на тортури “на підвал”, алде тут ще й не дозволяють надати Кінбурну допомогу в боротьбі з пожежами, які знищують заповідні ліси та луки.

Про це повідомляє «Наше Місто» із посиланням на репортаж редакції Кінбурн.Інфо.

Пожежі на Кінбурнській косі

З початком війни пожежі на Кінбурнській косі продовжуються щодня, причому по кілька вогнищ займання одночасно. Ліс навколо трьох сіл – Покровки, Василівки та Покровських хуторів – повністю вигорів.

За даними співробітника місцевого лісництва, який попросив не називати його імені, станом на 3 серпня згоріли вже 1600 соснових гектарів лісу. Основні лісові пам’ятки Кінбурна — «Гіродотів ліс», «Волижин ліс» та «Дуб Пушкіна» поки що вдалося врятувати від вогню силами мешканців та лісництва.

Згідно з повідомленням у Фейсбук місцевих активістів, лише 1 серпня працівники лісгоспу гасили вогонь з ранку до 9-ї вечора, і їм вдалося зберегти великі ділянки лісу. У такому режимі працівники лісництва працюють уже 4 місяці.

Масштаби пожежі такі, що у Покровці абсолютно все покрито попелом, хоча Покровка далі від вогнища займання, ніж Василівка. Там справи ще гірші.

На морі вздовж узбережжя Кінбурнської коси поверхня води вкрита попелом і шматками згорілої кори. У повітрі дим і запах гару, від нього нема де сховатися.

Ізоляція, насильство та загроза голоду

Нечисленне населення Кінбурнської коси зараз перебуває в умовах, коли порятунок потопаючих — справа самих потопаючих. Точніше, згоряючих, бо гасити лісові пожежі в змозі тільки вони, більше нема кому. В окупації, без прибутків, без підвезення продовольства, навіть без можливості виїхати.

Єдину дорогу з боку Херсона перекрито окупантами. На початку липня на цій дорозі при спробі повернутися до Покровки з Голої Пристані у своїй машині російськими фашистами було розстріляно родину. Дістатися сушею неможливо. Таким чином, Кінбурнська коса опинилась у повній блокаді.

Транспортне сполучення з «материком» можливе лише моторними човнами. Рух поромів та катерів Дніпрообузьким лиманом заборонено. Моторний човен не місткий і витрачає багато палива, тому «дорогою життя» привозять тільки найнеобхідніше — ліки, крупи, борошно, паливо та запчастини для пожежних машин.

Працює український мобільний зв’язок та інтернет. Погано і з перебоями, бо найближчі вишки тепер перебувають по той бік лиману – в Очакові. Магазини, а тим паче кафе не працюють. Готелі розграбовані, багато машин відібрано. Ті, що орки не змогли завести, просто спалені. Місцеві жителі намагаються нікуди не їздити навіть у межах Коси, бо ведуться постойні обстріли і по дорозі можна зустріти безліч орків.

Окупанти періодично проводять фільтрацію, просто викрадають людей та забирають «на підвал». У даному випадку в яму, вириту в землі. Тримають від кількох днів до місяця. Б’ють та катують. Але, втім, подібна ситуація практично на всіх курортах, які зараз перебувають у російській окупації. Але у випадку Кінбурна всі ці проблеми меркнуть на тлі пожеж, що продовжуються.

Наймасштабніші з часів Другої світової війни: знімки NASA показали пожежі на Кінбурні

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Вогняна облога, загроза голоду та насильство: як живуть в окупації мешканці Кінбурнської коси (ВІДЕО)' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube