Росія спробує використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб домогтися поступок, які послаблять оборонний потенціал НАТО.
Про це пише британська газета The Telegraph.
Юрій Ушаков, помічник Кремля із зовнішньополітичних питань, заявив, що до переговорів між російськими, українськими та американськими посадовцями слід залучити Європу, оскільки вона відіграватиме ключову роль у досягненні домовленості.
Однак, як повідомили виданню The Telegraph дипломатичні джерела, мета Росії — залучити європейські країни, щоб використати наступний раунд переговорів для отримання поступок щодо розширення НАТО, яке Володимир Путін назвав «першопричиною» війни.
Раніше в Кремлі натякали, що російський президент може піти на компроміс з інших питань, якщо будуть виконані його основні вимоги — фактично позбавлення України суверенітету та примус НАТО до згортання своєї присутності на сході.
Ймовірно, Путін вимагатиме скорочення присутності НАТО в Європі до рівня 1997 року — періоду, що передував вступу до Альянсу країн колишнього «східного блоку».
Це означало б можливе виведення військ НАТО з Польщі, Естонії, Латвії та Литви, а також із Фінляндії, яка приєдналася до Альянсу у 2023 році. Усі ці п’ять країн мають спільний кордон із Росією.
Минулого тижня, після тривалої паузи в переговорах, що проходили за посередництва США, Росія погодилася провести наступного місяця в Абу-Дабі тристоронні технічні переговори.
В інтерв’ю державним ЗМІ Юрій Ушаков зазначив, що не очікує від цієї зустрічі значного прогресу, назвавши її «пробною спробою».
Володимир Зеленський готовий до мирних переговорів, але будь-яка угода має передбачати припинення вогню та надійні гарантії безпеки, щоб запобігти повторному нападу з боку Росії.
Попередні раунди переговорів не привели до припинення вогню, оскільки Путін неодноразово вимагав від президента України Володимира Зеленського поступитися територіями на сході (на Донбасі), які російські війська ще не захопили.
У Москві вважають, що цю поступку від імені Києва зробив Дональд Трамп під час зустрічі з Путіним на Алясці минулого року. «Раніше, після зустрічі в Анкориджі, здавалося, що адміністрація США зможе щось диктувати й змусити Київ підкоритися. Але поки що з цього нічого особливо не вийшло», — зазначив Ушаков.
«Це тому, що недостатньо говорити лише з Києвом; потрібно говорити з усією Європою, яка повністю підтримує Київ».
І європейські, і українські посадовці погодилися обговорити «ширший контекст повоєнної системи безпеки в Європі» під час переговорів в Абу-Дабі.
Цю пропозицію озвучив Стів Віткофф, представник президента США, під час тригодинної зустрічі з Путіним у Санкт-Петербурзі минулого тижня.
Хоча Кремль висловлюється песимістично щодо перспектив припинення вогню, схоже, що Путіна вдалося повернути за стіл переговорів завдяки готовності обговорити його вимоги, а також рішенню Вашингтона скасувати санкції на експорт російського палива.
Високопоставлені джерела наголошують, що Європа, як і раніше, рішуче відкидає вимоги Росії.
«Наша позиція залишається такою ж, як і в січні 2022 року», — заявив один із європейських посадовців, маючи на увазі лист, надісланий до Москви колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Тоді Путін стверджував, що виконання його вимог дозволить уникнути російського вторгнення в Україну.
Проте, хоча західний альянс погодився обговорити його занепокоєння, він відкинув можливість виведення військ і ядерної зброї з колишніх радянських республік.
В інтерв’ю українському телебаченню Володимир Зеленський повідомив, що тристоронні переговори відбудуться «наступного місяця».
За його словами, ця зустріч не покладе край війні, але його команда домагатиметься обмеженого припинення вогню — зокрема, щодо енергетики та експорту зерна, — а також обміну полоненими.
«Це конкретні речі, а зустріч на рівні лідерів — це можливість досягти чогось конкретного після наших тристоронніх переговорів», — зазначив Володимир Зеленський. «Саме про це ми просимо і це пропонуємо. Ми не висуваємо вимог, а робимо пропозицію американській стороні. Це було б свідченням серйозності намірів.
Але якщо це лише політичний хід — і Путін каже “так, я готовий” просто тому, що не хоче ескалації у відносинах із США перед виборами, — то вже в листопаді ми дуже швидко побачимо, чи був це трюк, чи ні».
Під час нічної атаки українських безпілотників на Бєлгород було пошкоджено кілька будівель. Фото: AFP/Getty
Тим часом у ніч на суботу внаслідок атаки безпілотників на російське прикордонне місто Бєлгород загинули троє людей, ще 13 отримали поранення.
За словами губернатора регіону Олександра Шуваєва, пошкоджено 30 багатоквартирних будинків, 35 автомобілів, чотири приватні будинки, три офіси, вісім комерційних приміщень та три об’єкти соціальної інфраструктури.
Аналітики, що працюють із відкритими джерелами, повідомили що щонайменше дві ракети влучили в об’єкт у Єльці Липецької області, розташованому приблизно за 150 миль від українського кордону.
Повідомляється, що на цьому заводі виготовляли силові установки для низки російських ракет, які використовуються для обстрілів українських міст.
