Сенсаційний світ розвідки однієї з країн ЄС про справжню ситуацію в Кремлі і стан Путіна публікує російське опозиційне видання «Важные истории». “Цей документ нам передало джерело, близьке до спецслужби, причетної до складеного звіту. Редакція публікує текст цього звіту, тому що:
він представляє велику громадську значимість;
частину відомостей, що містяться в ньому, ми змогли підтвердити незалежним чином;
джерело, що передав цей документ, займає офіційну посаду в уряді однієї з європейських країн і ризикує своїми репутацією та кар’єрою у тому випадку, якщо цей документ є свідомою кампанією дезінформації”, – сказано у передмові до публікації.
Ось повний текст документа.
Кремль у стані підвищеної тривоги
З початку березня 2026 року Кремль та Володимир Путін стурбовані витоком чутливої інформації, а також ризиком змови чи спроби перевороту проти президента Росії. Зокрема він побоюється використання безпілотників для можливого замаху з боку представників російської політичної еліти.
Посилення заходів безпеки навколо президента Росії
У зв’язку з цим Федеральна служба охорони (ФСТ), основним завданням якої є забезпечення фізичного захисту вищих посадових осіб Російської держави, значно посилила заходи безпеки навколо Володимира Путіна:
в адміністрації президента відвідувачі проходять два рівні перевірки, включаючи повний огляд співробітників ФСТ;
ФСТ суттєво скоротила список місць, які регулярно відвідує президент; ні він, ні його родина більше не бувають у своїх звичних резиденціях у Підмосков’ї та на Валдаї;
з початку війни в Україні Путін часто ховається в модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї, де може працювати тижнями, тоді як російські ЗМІ продовжують використовувати заздалегідь підготовлені відеоматеріали;
цього року не було організовано жодної поїздки на військову інфраструктуру, на відміну від частих візитів у 2025 році;
у окремих районах Москви періодично відключаються комунікаційні мережі;
співробітники ФСТ проводять масштабні перевірки з використанням кінологічних підрозділів, а також розміщуються вздовж Москви-річки, які готові реагувати на можливі атаки безпілотників;
ФСТ тепер контролює та погоджує будь-які інформаційні чи медійні публікації за участю президента, спираючись на секретний президентський указ (мабуть, йдеться про анонси поїздок Путіна та його участь у різних заходах. — Р. А.);
співробітникам, які працюють поруч із Путіним, тепер заборонено користуватися мобільними телефонами; вони повинні використовувати пристрої без доступу до Інтернету;
цим співробітникам також заборонено користуватися громадським транспортом – вони пересуваються виключно транспортом ФСТ; у будинках кухарів, фотографів та охоронців встановлено системи спостереження.
Сергій Шойгу розглядається як потенційний фактор дестабілізації
Сергій Шойгу, колишній міністр оборони і з травня 2024 року – секретар Ради безпеки Російської Федерації, який зберігає значний вплив у військовому командуванні, асоціюється із ризиком спроби держперевороту.
Арешт його колишнього першого заступника, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року розглядається як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу та підвищує ймовірність того, що він сам може стати об’єктом кримінального переслідування.
Зростання напруженості між силовими структурами
Тема фізичної безпеки керівників (офіцерів) ЗС РФ викликала зростання напруги між представниками російських силових структур.
Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував Володимиру Путіну скликати засідання постійних членів Ради безпеки для обговорення ситуації. Однак Путін віддав перевагу більш вузькій нараді, що відбулася 25 грудня 2025 року, наступного дня після нового нападу на російських силовиків, що стався на тому ж місці, що і вбивство Сарварова.
Під час цієї наради представники силових структур, так звані силовики, перекладали одна на одну відповідальність за недоліки системи забезпечення безпеки, що виявилися у світлі атак українських служб. Наголосивши, що ці атаки викликають страх і дезорганізацію в лавах ЗС РФ, Валерій Герасимов різко дорікнув своїм колегам зі спецслужб за нездатність передбачити їх. Начальник Генштабу також поскаржився на нестачу людських ресурсів для фізичного захисту офіцерів у тилу та привернув увагу президента до цього питання.
Директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, у свою чергу, виправдовувався, наголошуючи на неможливості системного попередження нападів. Він дорікнув міністру оборони РФ за відсутності в рамках його відомства спецпідрозділу, яке займалося б фізичним захистом вищих керівників — за прикладом інших силових структур.
Директор Росгвардії Віктор Золотов, у свою чергу, нагадав, що наявні у його розпорядженні ресурси не можуть виділятися на захист офіцерів Міністерства оборони. Він також адресував Герасимову рекомендації щодо оперативної безпеки для офіцерського складу МО, чим викликав гнів начальника Генштабу.
На завершення цієї напруженої наради Володимир Путін закликав учасників до спокою, запропонувавши змінити формат обговорення. Він зобов’язав учасників зустрічі протягом тижня направити йому свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем.
Посилення заходів безпеки десяти високопоставлених російських генералів
Після наради Володимир Путін зустрівся з директором Федеральної служби охорони (ФСТ) Дмитром Кочневим, чиє першочергове завдання полягає у забезпеченні фізичної безпеки вищих керівників держави. Було вирішено змінити внутрішній регламент ФСТ, розширивши список осіб, які перебувають під посиленим захистом цього відомства.
Раніше такий захист поширювався лише на самого Валерія Герасимова. Тепер же до посилено охоронюваних осіб було додано десять високопоставлених генералів, у тому числі трьох заступників начальника Генерального штабу. Рішення Володимира Путіна, прийняте на запит Генштабу, демонструє політичну вагу Валерія Герасимова, якому вдалося досягти успіху в цьому «арбітражі», тоді як іншим силовим структурам досі не вдавалося досягти розширення мандата ФСТ у своїх інтересах.
Список генералів, на яких був поширений захист ФСТ:
генерал-полковник Микола Богдановський, перший заступник начальника Генерального штабу;
генерал-полковник Сергій Істраков, заступник начальника Генерального штабу;
генерал-полковник Олексій Кім, заступник начальника Генерального штабу;
генерал-полковник Сергій Рудський, начальник Головного оперативного управління Генерального штабу;
генерал-полковник Віктор Позніхір, перший заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу;
генерал-лейтенант Станіслав Гаджимагомедов, начальник Національного центру управління обороною (НЦУО РФ);
адмірал Ігор Костюков, начальник Головного розвідувального управління (ГРУ);
генерал-полковник Володимир Зарудницький, начальник Військової академії Генерального штабу;
генерал-полковник Олександр Чайко;
генерал-полковник Михайло Мізінцев».
Що підтверджується незалежно
Деякі відомості цього звіту підтверджуються незалежними джерелами. Наприклад, про те, що за масштабними відключеннями інтернету в Москві стоїть саме ФСТ, а не ФСБ, як про це писали ЗМІ, «Важливим історіям» ще місяць тому розповідав колишній співробітник ФСБ. Але ми не стали про це писати, тому що не змогли знайти друге джерело, щоб підтвердити цю інформацію. Тепер про це йдеться і у звіті європейської розвідки.
Відразу кілька джерел «Важливих історій» також підтверджують страх Путіна, що збільшився, через змову або спробу перевороту. Про це говорять не лише посилені заходи безпеки навколо Кремля та інших місць, де буває російський президент, а й деякі непрямі ознаки.
Наприклад, чинний співробітник ФСБ розповідав «Важливим історіям», що його підрозділу стало набагато важче отримувати дозвіл на прослуховування в рамках неполітичних кримінальних справ, тому що «всю техніку переорієнтували на прослуховування уряду та інших органів влади».
Про крайню міру страху Путіна перед замахом чи змовою побічно говорить і той факт, що цього року жоден депутат Держдуми не отримав запрошення на парад Перемоги на Червоній площі.
