Вчора Україну сколихнув черговий гучний корупційний скандал – чинну нардепку Анну Скороход НАБУ звинуватило в організації злочинної групи і вимаганні хабарів в особливо великих розмірах. Але ще більшим шоком стало відео, на якому всі побачили Скороход у зовсім іншій якості – не тиху дівчинку, що завжди проти злодіїв у парламенті і за його межами, яру опозиціонерку з безкомпромісною лексикою, а справжню бандершу з мат-перемат, погрозами і залякуваннями.
То хто вона, Анна Скороход? Якщо ви ніколи нею не цікавилися до “плівок Міндіча”, в яких вона фігурує, на вас чекає справжнє відкриття.
Анна Костянтинівна Скороход народилася 14 січня 1990 року у Вишгороді (Київська обл.). Закінчила Київський нац. університет культури і мистецтв (тележурналістика) та Національну академію внутрішніх справ (правознавство).
Політична кар’єра і перший скандал
У 2019 році була обрана народною депутаткою IX скликання по 93-му мажоритарному округу (Київська обл.) як висуванка партії «Слуга народу».
У листопаді 2019 року була виключена з фракції «Слуга народу»; згодом увійшла до депутатської групи/партії «За майбутнє». І це був перший гучний скандал у політичному житті Анни Скороход.
Що ж сталося? Чому на самому початку турборежиму і тоді ще єдності Скороход виключили з фракції?
У фракції тоді заявили, що Скороход пропонувала “матеріальну допомогу” своїм колегам за вирішення деяких питань. Арахамія тоді, відповідаючи на питання, чи є докази того, що Скороход начебто пропонувала хабарі, заявив: “У нас є свідки, які готові йти до НАБУ”. Він додав, що йдеться про трьох свідків – депутатів “Слуги народу”, які є членами енергетичного комітету. Так, Скороход також працювала в енергетичному комітеті Верховної Ради, і працювала на інтереси зацікавлених осіб, як тепер видно з плівок Міндіча. Але тоді до НАБУ “слуги” так і не дійшли. Можливо, вирішили не виносити “з хати” “матеріальну допомогу”.
Тим більше, що Скороход заявила, що “Мені зараз розповіли про 3 тисячі доларів. Тут зарплати по 5 тисяч у конвертах, а ви кажете про 3 тисячі доларів за рішення у комітеті. Не смішіть мене”.
Вже тоді “репресії” проти себе Скороход назвала це політичним переслідуванням, і цю мантру вона буде повторювати кожного разу, коли на ній буде зупинятися зацікавлений погляд суспільства. Але тоді, за її словами, напад на неї був організований через її чоловіка Олексія Алякіна, якого правоохоронці затримали буцім-то через її небажання голосувати за земельну реформу. І ось тут на постаті її чоловіка варто зупинитися детальніше.
Олексій Алякін
На запитання про кримінальну справу щодо чоловіка Скороход відповідала, що в нього був великий бізнес у Росії, а потім його “віджали”, й щоб чоловік не міг повернутись, проти нього відкрили сфальсифіковану кримінальну справу. Що ж було насправді.
Олексій Алякін – російський бізнесмен, банкір. Доктор економічних наук. У 1994 році заснував групу компаній “реінвестування”, яка займалася девелоперським бізнесом у Підмосков’ї та інвестиціями в нерухомість. У неї також входили торговий дім КСЕ і турфірма “Інна-тур”. Наприкінці 1990-х років набув частки в банках: “Маст-банк”, “Юнікорбанк”, “Інтеркапіталбанк”, банках “Окский”, “АБфінанс”, “Кедр” і “Пушкіно”.
З 2000 року працював заступником голови департаменту промисловості мінмайна Росії. У 2003 році обійняв посаду директора московського НДІ хімічних реактивів і хімічно чистих речовин. З 2008 року – гендиректор Науково-дослідного фізико-хімічного інституту ім. Карпова. У 2012 році – основний акціонер девелопера Potok, яку йому передав Сергій Полонський з наміром подальшого викупу.
На початку 2013 року сторони розірвали угоду, а Сергій Полонський звинуватив Алякіна в виведенні активів. Крім того, Алякін продав частки в банках “Кедр” і “Пушкіно”, який пізніше позбувся ліцензії і був визнаний банкрутом.
У жовтні 2013 року арбітражний суд Москви ухвалив заяву про банкрутство самого Алякіна. У лютому 2014 року він позбувся останнього банківського активу, продавши пакет акцій “Юнікорбанка”.
В цей час він втікає в Україну – перечекати і почати нове життя без зайвих хвостів. У 2013 році він отримав українське громадянство. На початку 2019 року (зазначимо, задовго до виборів) Алякіна позбавили українського громадянства. До речі, Держміграційна служба України двічі анулювала його українське громадянство, аргументуючи це тим, що Алякін підробив документи про українське походження своєї бабусі, а також не здав свій російський паспорт.
У серпні 2018 року Служба безпеки України затримувала Алякіна за запитом Росії, яка підозрює підприємця у шахрайстві – він заборгував вкладникам 700 млн. руб. Він був арештований, однак у вересні того ж року термін арешту сплив. Анна Скороход тоді була працівницею його компанії і цивільною дружиною Мабуть, і рішення йти в “Слуги народу”, тобто в парламент, вони приймали вдвох.
Це сюжет якраз тих часів, зверніть увагу на всіх захисників Скороход в парламенті і на те, якою “бідною овечкою” виглядає вона сама.
Змінив прізвище і будує укриття
Якщо ви думаєте, що цим історія і закінчилася, то ні. Після всіх скандалів відомо, що Алєксєй Алякін змінив прізвище на Левковський і розпочав прибутковий бізнес – його пов’язують із ТОВ “Хоббіт хаус”. Ця будівельна компанія у 2023-2024 брала участь у 54 тендерах і отримала замовлення на будівництво укриттів на суму понад 189 млн грн.
Алєксєй Алякін/Левковський повідомляв, що “Хоббіт хаус” пов’язаний із київським будівельним комбінатом “Прогрес”. Він був заснований у 2015 в Бориспільському районі. У Борисполі також знаходиться схоже за назвою ТОВ “БК “ПРОГРЕС-41”, що належить Анні Скороход. Низка факторів можуть вказувати на те, що ці компанії пов’язані.
“Анна Скороход могла б надати публічності новому заробітку Алякіна/Левковського. Історія набула б резонансу: росіянин заробляє на укриттях, на які ми змушені витрачати кошти через ту саму Росію… Попри особисті розбіжності і конфлікти, бізнес на укриттях може бути спільним і прибутковим для усіх його учасників?” – пишуть “Факти”.
Ще один цивільний чоловік Антон Поляков та його загадкова смерть
У Анни Скороход були романтичні стосунки з нардепом Антоном Поляковим, теж спочатку “слугою”, а потім позафракційним. Поляков був керівником громадської організації “Український центр протидії злочинності та корупції”. Влітку 2020 року Антон Поляков увійшов, так само, як і Скороход, до складу депутатської групи “Партія “За майбутнє”. Це об’єднання пов’язують з Ігорем Коломойським, наприклад, до нього входить бізнес-партнер Коломойського Ігор Палиця.
Навесні 2020 року саме Антон Поляков був серед тих депутатів, які подали тисячі правок до так званого “антиколомойського закону”, який зробив неможливим повернення “Приватбанку” Ігорю Коломойському та мав на меті обмежити можливі компенсації йому.
Анна Скороход після смерті Полякова в жовтні 2021 року розповідала про їхнє велике кохання.
«Ми були заручені. Ми повинні були розписатися на його день народження, він дуже цього хотів, тому що для нього це було свято. Тому я скоріше не просто друг, а кохана жінка. Мені дуже неприємний весь цей бруд, який ллється, лився, ця брехня, яка поширюється, зокрема правоохоронними органами, і яка не має нічого спільного з правдою. Я хотіла б відкрито і відверто на всю країну заявити, що Антон Поляков був убитий, і не треба придумувати нічого, не треба розповідати нічого про наркотики, або ще якусь нісенітницю, яку придумує пан Єнін (Євгеній Єнін, перший заступник Міністра внутрішніх справ України – ред.). Знаєте, якщо вони судять по собі, то не треба всіх стригти під одну гребінку», – сказала нардепка в інтерв’ю Наташі Влащенко.
Коли наявність наркотиків в крові Полякова була доведена в результаті численних експертиз, Скороход звинуватила у вбивстві коханого свого помічника, який пив з ним тієї ночі. Однак і ця історія не закінчилася нічим, крім натуралістичних подробиць стану Полякова перед смертю і похвилинного хронометражу кожного його кроку в ніч смерті.
І знову політичне переслідування
Завжди, як тільки Анні Скороход навіть не наступали на хвіст, а тільки трохи натискали на нього, вона заявляла про політичне переслідування. В її майновій “біографії” теж багато цікавого – і 168 біткоїнів, які то є, то немає, і 5 квартир, і резонансні скандали, один з яких через завод “Океан”, коли її звинуватили у виконанні російського замовлення. До речі, у проросійськості її звинувачували не тільки через “Океан”, але й через захист георгієвської стрічки і виступи проти декомунізації. Але це зайняло б надто багато часу, щоб переповідати кожний.
А що ж тепер, як відреагувала нардеп на обшуки і підозри НАБУ? Вже традиційно – звинуваченнями у політичному переслідуванні.
Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.
Скороход заявила, що обшуки у її квартирі можуть бути частиною політичного тиску, спрямованого на зрив її поїздки до Вашингтону (!).
Скороход опублікувавши відео-тур по квартирі та документи, що підтверджують її поїздку на міжнародні зустрічі. За її словами, НАБУ опублікувало фотографії з «місця обшуку», на яких зображені гроші та кімнати, яких у неї немає.
«Офіційно заявляю: це фото з чужої квартири. У мене немає тієї кухні, немає тієї плитки і гроші, які вони показали на фото — не мої. Ні гроші, ні кімната», — написала Скороход. Вона додала, що під час обшуку у її квартирі «перевернули все догори дриґом, залізли в кожну щілину», але нічого не знайшли, і для ілюстрації використали фейкові фото.
Вона також заявила, що записи, оприлюднені слідством, є «класичним монтажем і вирізками з контексту». Політик підкреслила, що не заарештована, їй вручено підозру, проте нічим її підтвердити не змогли, і вона готова до співпраці з органами.
Особливу увагу вона приділила часу проведення обшуків. За її словами, подія, яка стала предметом справи, начебто відбулася ще у вересні, але обшуки пройшли саме у день її відрядження до США.
«Ця „спецоперація“ дивним чином співпала з моїм відрядженням у Сполучені Штати Америки. Це виглядає не як слідчі дії, а як сфабрикований політичний тиск, мета якого — зірвати мою поїздку на міжнародні зустрічі», — зазначила вона.
Попри все, Скороход подякувала працівникам СБУ за коректну поведінку, але різко розкритикувала НАБУ, заявивши: «В той же час, НАБУ… ви отримали абсолютну суспільну довіру і злили її в унітаз заради політичного замовлення. Це дно».
Як бачимо, це не дно, з дна постукали, але спостерігаємо далі. Можливо, ще буде цікаво.
