Східна Європа втрачає довіру до Заходу через нездатність забезпечити зброєю Україну, – Bloomberg


11:0525.02.2024

Президент Франції Еммануель Макрон виступив на конференції з безпеки в столиці Словаччини Братиславі менше року тому з вибаченнями перед Східною Європою: “Ми не завжди чули ваші голоси, – сказав він. “Цей час минув”.

Проте суперечка про те, як поповнити критично низькі запаси артилерійських снарядів в Україні – і де ці запаси мають бути закуплені – перетворюється на більш глибокий розкол в Європі, коли Схід звинувачує Захід у тому, що той не прислухався до нього.

Про це пише видання Bloomberg. 

У дипломатичних колах панують настрої, що якщо Росія врешті-решт виграє війну в Україні, Західна Європа не отримає прощення і весь проект європейської інтеграції з часів падіння Берлінської стіни може опинитися під загрозою, оскільки цей розрив стане незгладимим шрамом.

Уряди на Заході не розуміють, що багато хто на Сході більше ніколи не буде їм довіряти, сказав один високопоставлений європейський чиновник, який відмовився назвати своє ім’я при обговоренні питань політики і безпеки.

Країни Європейського Союзу вже кілька місяців обговорюють, чи варто купувати зброю за межами блоку, що складається з 27 членів, оскільки він не виконує зобов’язання надати Україні 1 мільйон артилерійських снарядів до наступного місяця.

Франція, наприклад, стверджує, що фінансування має бути спрямоване на розвиток європейської оборонної промисловості в довгостроковій перспективі, що минулого тижня Макрон назвав “рішучими зусиллями з переозброєння”.

Водночас деякі східні країни, які роками б’ють на сполох щодо Росії, стурбовані тим, що більші і багатші західні держави недостатньо поповнюють свої військові запаси. Вони також заважають Україні отримати такі можливості, як вогневі засоби більшої дальності. Вони кажуть, що Україні потрібна підтримка зараз, а не в 2027 році, коли галузь буде масштабована.

За словами міністра закордонних справ Литви Габріеліуса Ландсбергіса, чия країна межує з Росією і є яструбом НАТО, основною проблемою є відсутність стратегічної мети, натомість намагання допомогти Україні по частинах.

“Ми не можемо вдаватися до напівзаходів, ми не можемо зволікати з цим”, – сказав він журналістам напередодні міністерської зустрічі в Брюсселі цього тижня. “Це розуміння в більшості країн Північної Європи і Балтії. Це розуміння у більшості країн східного флангу, тих, хто сам перебуває під прямою загрозою. Якщо Україна впаде – ми повинні розуміти – ми будемо наступними”.

Через два роки після вторгнення Росії до свого сусіда, підтримка України виглядає фрагментарною, в той час як імпульс зміщується в бік сил Владіміра Путіна.

Розчарування серед східноєвропейських лідерів зростає через те, що Захід, схоже, не розуміє нагальності ситуації, сказав інший чиновник. За словами кількох чиновників, знайомих з цим питанням, які говорили на умовах анонімності, Франція – разом з Грецією і Кіпром – виступила проти використання коштів ЄС для закупівель у союзника НАТО – Туреччини.

І це незважаючи на те, що провідний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив журналістам у понеділок, що боєприпаси можна придбати на міжнародному ринку. “Якщо хтось може поставити їх вам швидше, дешевше або зручніше, немає ніяких обмежень”, – сказав він. Ще одним потенційним джерелом артилерійських боєприпасів є Південна Корея, сказав один з чиновників.

Президент Чехії Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки минулих вихідних, що його країна визначила 500 000 снарядів калібру 155 мм і ще 300 000 снарядів калібру 122 мм, які можуть бути доставлені протягом декількох тижнів, якщо будуть виділені гроші. Він не назвав постачальників. Чеська Республіка зараз працює над тим, щоб об’єднати зусилля з іншими країнами для отримання цих боєприпасів.

За словами одного європейського чиновника, якщо нездатність збільшити поставки зброї призведе до перемоги Росії, його країна не купуватиме військову техніку у Франції. Замість цього вони купуватимуть у США – навіть якщо Дональд Трамп знову стане президентом – Великобританії та північних країн, і оберуть їх і те, що залишиться від України, як більш надійних союзників, сказав цей чиновник.

Роздратування також проявляється в НАТО. Марк Рютте, прем’єр-міністр Нідерландів, який йде у відставку, залишається фаворитом на посаду наступного глави Альянсу, але східноєвропейські країни прагнуть отримати запевнення, перш ніж давати свою згоду, кажуть люди, знайомі з ходом дискусії. Висунення кандидатури президента Румунії Клауса Йоханніса розглядається як частина більш широких зусиль, спрямованих на те, щоб до регіону більше прислухалися в НАТО і ЄС, кажуть ці люди.

Наступного тижня у Франції має відбутися зустріч лідерів для обговорення допомоги Україні. Серед присутніх будуть Йоханніс та Анджей Дуда, глава польської держави. Аргумент Макрона полягає в тому, що Європа повинна нарощувати свій внутрішній потенціал і повинна притримати деякі поставки для власної оборони.

Східні лідери кажуть, що вони теж хочуть розвивати європейську промисловість, але це має поєднуватися з тим, чого сьогодні відчайдушно потребує Україна, зважаючи на темпи переозброєння Росії. “Вони перейшли на військові рейки, а ми все ще живемо в умовах мирного часу”, – сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю Bloomberg TV у четвер. “Нам потрібно перейти в кризовий режим”.

Київ попередив союзників, що він стикається з критичною нестачею артилерії та інших матеріалів, так само, як 60 мільярдів доларів допомоги залишаються заблокованими в Конгресі США. “Українці б’ються як леви, але ви не можете воювати голими руками”, – сказав Сікорський на заході в Нью-Йорку в п’ятницю. “Ось чому нам потрібна ця американська допомога якомога швидше”, – сказав він.

Українські війська переважають Росію в озброєнні і можуть бути змушені звузити свою оборону, якщо дефіцит озброєнь посилиться, що поставить їх під загрозу російського наступу. За деякими оцінками, Москва досягла потужності артилерійських озброєнь, яка становить близько 4 мільйонів пострілів, і імпортувала сотні тисяч снарядів та інших видів озброєнь з Північної Кореї та Ірану.

За словами прем’єр-міністра Естонії Кайї Каллас, розбудова більшої оборонної промисловості та надання Україні зброї не є взаємовиключними, а навпаки, сприяють зміцненню обороноздатності. Хоча вона не знає, що кожна країна має у своїх запасах, але якщо Естонія все ще може знайти, що відправити Україні, то більші країни також повинні мати більше, що вони можуть відправити, сказала Каллас.

“Я думаю, що ми повинні зробити все, – сказала Каллас в інтерв’ю агентству Bloomberg у Мюнхені минулої неділі. “З одного боку, те, що вже робиться в різних країнах-членах, – це збільшення потенціалу оборонної промисловості. Інша дискусія також полягає в тому, щоб знайти в світі те, що є, і купити це, щоб відправити в Україну зараз”.

Хоча більша частина гніву спрямована на Макрона, чиновники кажуть, що Німеччина також повинна робити більше для допомоги Україні, як і Італія, Іспанія та інші, занурюючись глибше в існуючі запаси озброєнь.

Німеччина стала найбільшим європейським прихильником України, і канцлер Олаф Шольц публічно закликав інших союзників робити більше. Німеччина підтримує Україну на двосторонній основі, виділивши 28 млрд євро (30 млрд доларів) військової допомоги, з яких понад 7 млрд євро призначені на цей рік.

Найбільша економіка Європи також підтримує розширення своєї промисловості: виробник Rheinmetall AG нарощує виробництво всередині країни і на нових майданчиках в інших країнах Європи.

Шольц, однак, продовжує чинити опір проханням надіслати Україні ракети “Таурус” більшої дальності, і, як зазначили чиновники, він часто говорить про те, що Росія не виграла війну, а не про повну перемогу України.

Для Ландсбергіса, міністра закордонних справ Литви, це питання спільної роботи всіх – і Сходу, і Заходу – і є речі, які Європа могла б зробити, щоб прискорити підтримку України.

“Ми могли б перенаправити все виробництво, яке у нас є на континенті, на військові потреби України, ми могли б підтягнути ресурси, щоб мати можливість купувати навіть за кордоном життєво необхідні Україні речі, такі як боєприпаси, якщо ми не в змозі виробляти їх самі”, – сказав він в інтерв’ю агентству Bloomberg у Нью-Йорку в п’ятницю. “Але справа в тому, що ми не можемо домовитися і про це”.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube