Вищий антикорупційний суд (ВАКС) України обрав запобіжний засіб у вигляді арешту з альтернативою застави для колишнього керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександра Лієва, якого підозрюють у розкраданні майже 1,5 млрд грн на закупівлі мін для ЗСУ.
Про це проінформував у Telegram Центр протидії корупції (ЦПК).
Судді апеляції частково задовольнили скаргу прокурора та застосували до колишнього в.о директора департаменту Міноборони Олександра Лієва запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Лієва взяли під варту у залі суду. Строк тримання під вартою до 8 квітня включно. Розмір альтернативної застави становить 50 млн грн.
У разі внесення застави на Лієва буде покладено ряд обов’язків, зокрема носіння електронного браслету та здачу закордонних паспортів.
Рішення ухвалили судді Даниїла Чорненька, Сергій Боднар та Ігор Панаід.
Йдеться про справ щодо укладення контракту між Міноборони та компанією “Львівський арсенал” на поставку 100 тисяч мінних пострілів. У листопаді 2022 року Міноборони перерахувало «Львівському арсеналу» 1,34 млрд грн передоплати.
Далі «Львівський арсенал» перерахував частину коштів у 3,6 млн доларів та 9,1 млн євро на словацького посередника, компанію Sevotech.
Більша частина з них потім пішла на рахунки ще одного посередника, хорватської компанії «WDG promet». Зараз ці гроші зникли і жодної міни поставлено так і не було.
Під час засідання стало відомо, що підслідність у справі вже змінили із Нацполіції на НАБУ. Сторону обвинувачення представляв прокурор Офісу генпрокурора, який подавав апеляційну скаргу.
За словами захисту, підписана Лієвим угода була повністю законною, не порушувала жодний нормативно-правовий акт, а процедура її укладення не відрізнялася від інших 420 угод, які підписував Лієв за час свого перебування на посаді.
Сам Лієв в ході засідання наголошував на тому, що ніякої змови бути не могло, адже він не був знайомий із директором «Львівського арсеналу» Юрієм Збітнєвим, бачився з ним лише один раз уже після укладення контрактів.
Прокурор натомість вказував, що зі сторони «Львівського арсеналу» супроводжував угоду щодо мін і проводив більшість контактів з чиновниками Міноборони не Збітнєв, а його заступник Сахненко.
Останній нібито підшукував компанії для реалізації схеми та схиляв Збітнєва на укладення контракту. Сахненко нібито є давнім знайомим Лієва і саме через цей зв’язок Сахненка призначили у «Львівський арсенал», бо це призначення давало компанії «зелене світло» у Міноборони.
Лієв повністю заперечував будь-які порушення у власних діях і стверджував, шо посадовці Міноборони ніяким чином не причетні до непоставок товару.
Він припустив, що у певний момент щось могло піти не так у господарських відносинах «Львівського арсеналу», компаній Sevotech, WDG та хорватського заводу, який виготовляв міни. Він вважає, що з цим треба дійсно розбиратися, однак жодного стосунку посадовці Міноборони до цих відносин не мали і мати не могли.
Прокурор ОГП просив призначити варту із заставою у понад 268 млн грн.
Нагадаємо також, що перед тим звинувачений у корупції Лієв пройшов детектор брехні (ФОТО)
