Відставку Залужного можуть відкласти до весни. Хто замінить главкома, і з чого почався конфлікт


14:5201.02.2024

У понеділок соцмережами прокотилася інформація про те, що Володимир Зеленський звільняє Валерія Залужного. На четвертий день після цієї історії указ президента про відставку головкома так і не з’явився. Чому зіпсувалися їхні стосунки, чи зніме Зеленський Залужного з посади і хто може зайняти його місце – у матеріалі РБК-Україна.

Можливе звільнення Валерія Залужного стало безумовною темою тижня номер один. Численні повідомлення про відставку головкома як про факт, що відбувся, поки так і не підтвердилися. Хоча на Банковій роздумують над цим уже давно.

Вперше про конфлікт між Зеленським та Залужним заговорили ще у квітні 2022 року, буквально за кілька тижнів після початку повномасштабного російського вторгнення. “Щойно росіян відкинули від Києва, так і почалися у нас розмови, що “Валера звернув кудись не туди”, – каже один із членів президентської команди.

Невдовзі Зеленському вже публічно довелося спростовувати конфлікт із головкомом. На зустрічі з українськими журналістами президент звинуватив у розпусканні таких чуток своїх політичних опонентів усередині України.

Але того ж дня, 16 квітня 2022-го, з’явилася інформація про створення Залужним свого іменного благодійного фонду для допомоги армії. Фонд оперативно перейменували, але на Банковій ця історія була витрактована як ознака наявності у головкома ще й політичних амбіцій.

Тим більше що для цього вже був міцний фундамент. Буквально відразу після повномасштабного вторгнення рівень підтримки Збройних сил зріс до 98%, за опитуванням групи “Рейтинг” – навіть вищим, ніж рейтинг підтримки особисто Зеленського (93%). А Залужний, який до великої війни не був особливо відомим на широкий загал, миттєво перетворився на популярну фігуру національного масштабу.

Звичайно, це не залишилося поза увагою команди Зеленського. Як підтвердили співрозмовники з різних структур та угруповань усередині владної команди, найактивніше цю тему просував голова його Офісу Андрій Єрмак.

У результаті, несподівано ставши світовою зіркою, Зеленський у самій Україні зіткнувся з наявністю ще більш популярної людини, ніж він сам. “У перемоги може бути лише один батько”, “герой може бути лише один” – ці фрази повторювали різні співрозмовники видання, згадуючи передісторію поточного конфлікту.

Звичайно, цифри народного схвалення на Банковій відразу ж проектували на можливий розклад на майбутніх виборах і робили для себе тривожні висновки. Хоча ні тоді, ні зараз проведення виборів не виглядає ні першочерговим завданням, ні в принципі можливим на практиці, велика політика в Україну повернулася якраз тими ж днями – у першій половині квітня 2022-го.

Початок конфлікту

Вперше тертя між Зеленським та Залужним публічно проявилися вже влітку першого року великої війни. Приводом стало оприлюднення внутрішнього документа Генштабу, який передбачав необхідність дозволу військкомату для переміщення військовозобов’язаних Україною.

Документ викликав великий резонанс, Зеленський пообіцяв оперативно розібратися із ситуацією та закликав Генштаб “надалі не приймати без нього подібних рішень”. При цьому президент, звичайно, заперечував наявність будь-яких конфліктів із військовим керівництвом і наголошував на єдності команди. “Я вважаю, що це ні про що. Помилки треба виправляти, от і все”, – говорив тоді Зеленський.

Але з того часу тема “конфлікту у військово-політичному керівництві України” у нашому, а згодом і в закордонному медіа-просторі почала мелькати регулярно.

Підозри, що Залужний тримає в голові політичну кар’єру, на Банковій лише зміцнювалися. І хоча сам головком у ЗМІ виходив вкрай рідко, навіть ця мінімальна активність викликала в ОП роздратування. Тим більше, фактично будь-яка заява Залужного або навіть звичайне селфі постійно викликала ажіотаж у медіа та соцмережах.

Між двома вогнями. Чи звільнить Зеленський Залужного і що стоїть за їхнім конфліктомЗа час війни Залужний перетворився на одну з найпопулярніших постатей українського суспільства (фото: РБК-Україна, Віталій Носач)

Близьке оточення президента турбувало і те, що навколо головкома, на їхнє переконання, “з’явилося багато порохоботів”. А все, що пов’язане із попереднім президентом України, незмінно викликає на Банковій вкрай різку реакцію.

Існували й інші причини для конфліктів. Один із співрозмовників у військово-політичному керівництві згадує, як Зеленський через деякий час після повномасштабного вторгнення почав їздити на фронт і особисто спілкуватися з комбригами та комбатами – тоді як Залужний довго перебував у Києві (хоча, звичайно, особисто вести людей в атаку від головкома ніхто не вимагав). “Тоді постало питання: а чи може головком повністю розуміти реальні потреби людей на фронті, якщо він сам з ними не спілкується”, – згадує співрозмовник.

В оточенні головкома запевняють: жодних політичних амбіцій у Залужного не було і немає, а все решта – виключно підступи опонентів. За словами джерел, зараз і принаймні до кінця війни у Залужного лише одне завдання – воювати. Це він озвучував і особисто людям з команди Зеленського. Втім, поки ініціатива у війні була на боці України, до критичної межі всі ці проблеми не сягали. “Були б зараз успіхи на фронті, все було б нормально”, – вважає один із співрозмовників видання.

Ситуацію різко загострив фактичний провал контрнаступу. На Банковій запевняють: першоджерелом усіх оптимістичних прогнозів були запевнення генералів в успіху операції, якими вони поділися на засіданнях Ставки та у спілкуванні із Зеленським.

Вже пізніше президент та інші вищі керівники країни транслювали цей оптимістичний наратив у медіа. Там він був підхоплений різними експертами і зажив самостійним життям – обламавшись реальністю ще минулого літа, коли стало остаточно зрозуміло: ніякого грандіозного прориву російських ліній оборони не сталося.

“Це дуже злило Зеленського. Коли йдеться про якісь великі речі, на кшталт контрнаступу, звичайно, це виводить, коли тобі не говорять правду”, – зазначає співрозмовник. На ремарку РБК-Україна про те, що ЗСУ не отримали від Заходу всього необхідного для успіху, зокрема, у повітрі, він відповідає: “А що, відразу не було зрозуміло, що в повітрі перевага буде у росіян? Навіщо було малювати райдужні картинки?”

Один із співрозмовників видання запевняє: десь наприкінці літа було досягнуто домовленості про те, що Залужний більше не виходитиме в медіа, а сфокусується виключно на бойових діях.

А першого листопада з’явилася знаменита колонка головкома в британському The Economist, разом із його більш розгорнутим есе про те, чому Україна зараз не може радикально змінити ситуацію на фронті на свою користь і що їй для цього потрібно. На Банковій її сприйняли вкрай різко – не лише через порушення домовленості, а й через зміст: наратив Залужного різко суперечив наративу Зеленського про те, що ситуація аж ніяк не є патовою. У результаті, спочатку сам Офіс президента, а потім і особисто Зеленський виступили з критичними заявами на адресу головкому.

Втім, інші джерела у Силах безпеки стверджують, що жодної домовленості між головкомом та ОП про заборону на його медіа-активність не було. Хоча за час великої війни його інтерв’ю справді було лише кілька. І на них, за словами співрозмовників, було отримано дозвіл у міністра оборони. Щодо колонки на The Economist, то про її вихід на Банковій нібито знали, проте не знали про її зміст.

Ця історія наклалася на протиріччя між ОП та головкомом щодо самого ведення війни як такого. За даними видання, Залужному не подобалося те, що і президент, і окремі чиновники з Банкової напряму спілкувалися з деякими командувачами та генералами. І часом їхня думка при прийнятті тих чи інших рішень переважувала чи навіть йшла врозріз із позицією головкома.

“Уже понад рік Залужний не спілкувався з президентом віч-на-віч – завжди був хтось ще. І повірте, сам президент дуже глибоко у війні – я б сказав, навіть до тактичного рівня”, – каже один із поінформованих співрозмовників видання.

Наприкінці минулого року Банкова захотіла, щоб Генштаб представив своє бачення бойових дій у 2024-му. Військові у відповідь говорили, що зможуть надати такий план, якщо розумітимуть, на який обсяг коштів – озброєння та техніки – вони зможуть розраховувати. І ці обговорення перетворювалися на порочне коло, яке також наклало свій відбиток на відносини між ОП та ГШ. Одні вимагали план, щоби відштовхуючись від нього, шукати ресурси на війну. Інші казали, що зможуть спланувати свої дії, тільки розуміючи, чим зможуть оперувати.

Між двома вогнями. Чи звільнить Зеленський Залужного і що стоїть за їхнім конфліктомПід час нарад чи Ставок на тему війни президент не завжди погоджувався з позицією головкому (фото: Facebook, CinC AF of Ukraine)

Ще один співрозмовник у військових колах звернув увагу, що сам головком жодного разу не брав участі в жодних переговорах за кордоном, на яких узгоджувалися постачання Україні озброєння чи навчання українських військових. Джерело натякнуло, що Банкова, можливо, наклала негласне “табу” на поїздки Залужного за кордон.

Заплутаний сценарій

Після обіду понеділка, 29 січня, Залужного запросили до ОП, де з ним хотіли зустрітися президент та міністр оборони. Під час їхньої розмови Зеленський повідомив головкому, що йому варто піти у відставку, бо він “хоче перезавантажити систему Сил оборони”. Загалом, розмови про масштабніші перестановки у військово-силовому блоці ходять у кулуарах уже кілька місяців, але поки що так і залишаються розмовами.

За інформацією видання, президент запропонував Залужному перейти на альтернативні посади – посла України при НАТО чи секретаря РНБО – традиційна практика, до якої вдається діюча провладна команда, щоб, з одного боку, залишити людей у своїй “обоймі”, але на відносно формальній посаді. З іншого боку – не нажити собі ворога.

“У нас така практика, що всі повинні йти самі. Якщо сам не написав заяву, а був звільнений – все, ти “ворог народу”, – каже співрозмовник у президентській команді.

Але Залужний відмовився писати заяву та переходити на інші посади. Головком та його команда були в очікуванні, що до ночі президент оголосить те саме рішення, про яке у Генштабі підозрювали вже протягом кількох останніх тижнів.

Тим часом, інформація про можливу відставку Залужного просочилася в соцмережі. Декілька телеграм-каналів, лояльних до ОП, писали, що ось-ось з’явиться указ президента про звільнення головкома. Цю інформацію опублікували кілька політиків і журналістів, яких можна віднести, швидше, до орбіти Залужного, ніж ОП.

За інформацією видання, співробітники телемарафону навіть отримали запис щоденного відеозвернення Зеленського, в якому оголошувалась відставка головкома. Але дуже скоро автор, який надіслав журналістам це відео, його видалив. А прес-секретар президента Сергій Никифоров слідом за Міноборони офіційно заявив, що президент не підписував указ про звільнення головнокомандувача ЗСУ.

Що змінилося буквально за кілька годин понеділка – єдиної версії щодо цього немає. За однією з них, на Банковій розраховували, що Залужний таки напише заяву сам. Але оскільки він відмовився, ситуація могла розвиватися за непрогнозованим для ОП сценарієм. Головком остаточно перетворився б на політичну суперзірку, яку від публічності вже б не стримувала жодна офіційна посада.

Згідно з популярною думкою, звільнення Залужного неминуче завдасть Зеленському і всій його команді важкого іміджевого удару. Втім, співрозмовник РБК-Україна у “Слузі народу” вважає, що катастрофою це не стане. “У що трансформується підтримка Залужного? Виборів зараз немає. Майдан? Ну який Майдан під час війни. Тим більше, на цей Майдан обов’язково прийде Порошенко, після чого багато людей звідти піде з огляду на його антирейтинг”, – міркує він. Проте іміджевий фактор Банкова навряд чи може повністю списувати з рахунків.

За другою версією, Офіс президента нібито все ще не визначився із кандидатурою нового головкома. Пошук наступників – хронічна проблема нинішньої команди влади. Іноді через це кадрові ротації навіть на міністерському рівні затримуються на місяці, а то й на роки – і люди, з якими вже було вирішено розпрощатися, продовжують залишатися на своїх постах.

Між двома вогнями. Чи звільнить Зеленський Залужного і що стоїть за їхнім конфліктомВ Офісі президента, можливо, вже пригледіли кандидатів на зміну Залужному (фото: president.gov.ua)

Зараз, за даними видання, на цю посаду розглядаються начальник ГУР МО Кирило Буданов та командувач Східного угрупування військ ЗСУ Олександр Сирський. Обидва – генерал-лейтенанти, відомі як в Україні, так і за кордоном. Обох характеризують як досить жорстких військових. І в обох, за інформацією видання, не надто добрі стосунки із Залужним.

І в оточенні Буданова, і в оточенні Сирського кажуть, що вони не претендували на нову посаду. Але джерело, близьке до розвідки, припустило, що “якби Буданову надійшла така пропозиція, то він як військова людина не має права від неї відмовитися”. Другий співрозмовник, близький до начальника ГУР, підтвердив, що йому справді пропонували обійняти посаду головкома.

Щодо генерала Сирського, то думки щодо його амбіцій відрізняються. Знайомі з ним співрозмовники стверджують, що для нього посади мають значно меншу вагу, ніж військові успіхи та перемоги.

“Йому подобається перебувати в полях, проводити і керувати операціями, він живе цим. До того ж він досить мудра людина і розуміє, що хто б не прийшов на посаду головкома – його все одно порівнюватимуть із попередником. І це порівняння, так чи інакше, буде не на користь нового головкома”, – міркує один із співрозмовників у військових колах. Інші ж, навпаки, вважають, що Сирський був би і не проти піти на підвищення і навіть навпаки, давно хотів би обійняти посаду головкома – як і низка інших генералів.

Є розхожа версія про те, що звільнення Залужного зірвалося через позицію західних партнерів України. Втім, некоректно зводити це до тези “Захід не дав Зеленському звільнити Залужного”. За інформацією видання, з боку союзників справді пролунали побоювання, що методи роботи потенційного нового головкома їм будуть незрозумілі, тоді як Залужного вони вже добре вивчили. Утім, у владі кажуть, що це стандартна практика – у разі гучних звільнень Захід не підтримує заміну “зрозумілих” їм людей на нових. І просить навести, нехай неофіційно, реальну і зрозумілу причину відставки (корупційний скандал, погані показники роботи тощо). У випадку ж із Залужним слушну причину надати не так просто.

Втім, один із впливових співрозмовників у військових колах припустив, що Банкова могла і зовсім відкласти історію зі звільненням головкома до весни. Це, з одного боку, дозволить Офісу промоніторити суспільну реакцію. А з іншого – стане таким собі “щепленням” для населення, щоб люди задумалися над тим, що звільнення Залужного в принципі можливе. І якщо на Банковій справді наважаться звільнити головкома, умовно, через місяць чи два, то тоді реакція суспільства буде менш болісною, якби вони зробили це прямо зараз.

***

Більшість співрозмовників РБК-Україна схиляється до того, що точку неповернення у відносинах Зеленського та Залужного вже пройдено. Рішення про його відставку прийнято й питання лише у часі. І закінчитися він може як за лічені години, так і за кілька тижнів.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube