Кіношна лабуда за наші гроші – Горбунов знімає Арестовича, мільйони підуть на патріотичний лубок (ФОТО, ВІДЕО)


06:2020.07.2023

 Одразу кілька телевізійних серіалів із значними бюджетами – держбюджетами – почнуть знімати в Україні, щоб встигнути на кінецю грудня.

Про це пише “Детектор медіа”.

На сайті Prozorro поступово почала з’являтися інформація про виділення державних грошей на виробництво серіалів, які транслюватимуться на телеканалах «Дім» та «FreeДом». Суми приголомшливі. На «Санаторій “Незабудка”» виділили майже 10 мільйонів гривень, а на «СМТ Інгулець» — цілих 33 мільйони. Останній зніматиме компанія Юрія Горбунова «Прототип продакшн». 

Кіношна лабуда за наші гроші - Горбунов знімає Арестовича, мільйони підуть на патріотичний лубок (ФОТО, ВІДЕО) 1
Кіношна лабуда за наші гроші - Горбунов знімає Арестовича, мільйони підуть на патріотичний лубок (ФОТО, ВІДЕО) 5

Нардеп Володимир Ар’єв у своєму дописі на фейсбуці припустив, що в одному з героїв може вгадуватися президент ФК «Інгулець» і популярний медіаперсонаж Олександр Поворознюк:

«Звісно, що потім цей серіал, знятий за ваші кошти, буде ще й на коломойському 1+1. Бо є цікава деталь. Є сильна підозра, що головним героєм буде улюбленець коломойського телебачення, власник ФК “Інгулець”, аграрій Олександр Поворознюк. Той самий, який матюкає все навколо, крім Зеленського, якого він любе. Це, звісно, припущення, але після серіалу “Слуга народу” нічому не здивуюсь. Народу втулять новий образ — малограмотного, агресивного, балакучого невігласа. І народ за це тепер заплатить зі своєї кишені».

Кіношна лабуда за наші гроші - Горбунов знімає Арестовича, мільйони підуть на патріотичний лубок (ФОТО, ВІДЕО) 3

Тим часом нардеп Микола Княжицький дізнався, що серіалів, які отримали державне фінансування, є значно більше — аж 53. Просто інформація про них ще не з’явилася на Prozorro. Пан Микола нагадав, що 3 травня державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» оголосило конкурс телевізійних фільмів та серіалів, переможців якого показуватимуть на телеканалі «Дім». 

Княжицький пише, що поговорив із кількома продюсерами і дізнався синопсис, приміром, бурхливо обговорюваного «Санаторію “Незабудка”». Військовий дізнається, що дружина, яка виїхала до Швеції, хоче з ним розлучитися. Аби цього не допустити, він бере відпустку і їде до кордону, щоб з нею зустрітися. Зупиняється в «Незабудці», де бачить популярні типажі українців, наприклад, волонтерку або депутата, який намагається виїхати за кордон разом із дружиною. Там головний герой має пройти процес певної трансформації та зцілення.

Також Микола Княжицький розповів, що міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко пообіцяв надати синопсиси й інших проєктів і запевняє, що всі вони — патріотичні. І сказав, що держава повинна підтримувати український контент, аби глядачів знову не потягло дивитися російський. Ок. Але, на думку Княжицького, є один нюанс:

«Для підтримки українського кіновиробництва свого часу було створено Держкіно, яке через прозору систему пітчингів мало підтримувати українських кіновиробників. Я особисто виступав категорично проти того, щоб Держкіно виводили із сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики. Але це зроблено. Саме Держкіно повинно було б оголошувати прозорі конкурси для такого виробництва. Чим зараз займається Держкіно, окрім руйнації Довженко центру, скоріше за все заради маніпуляцій з його нерухомістю, не відомо.

До чого тут Міністерство культури? А ні до чого. Конкурс оголосило чомусь іномовлення, хоча серіали робляться для української аудиторії. Все просто. Під маркою іномовлення влада фінансує загальноукраїнський державний пропагандистський телеканал “Дім”, на який і витрачає бюджетні кошти. Це, якраз, аморально і антидемократично».

До речі, значно раніше про переможців конкурсу писала кастинг-директорка Алла Самойленко. Цей допис став резонансним, позаяк авторка доповнила список своїми коментарями. 

“Публікую перелік “щасливців”, хто зміг переконати конкурсну “комісію” у складі Кірющенка Алєксєя і Ткаченка Олександра у нагальності і естетичній досконалості своїх ТБ-проектів.
Це саме те, про що я писала пару днів тому.
Отже, 10 млн американських зелених буде розподілено (читай: розпиляно) на такі проекти:
UPD: внизу виклала перелік компаній з їх начинкою, хто, що, до кого) там ну Дуууже цікаво.
ТОВ “ОСНОВА ФІЛЬМ ПРОДАКШН” — проєкт “Чотири вікна”;
ТОВ “СЛМ НОВИНИ” — проєкт “Битва за історію”;
ТОВ “СЛМ НОВИНИ” — проєкт “Другий фронт”;
ТОВ “ПРОКІНО” — проєкт “Одна родина”;
ТОВ “МАМАС ПРОДАКШН” — проєкт “КРОНІН”;
ТОВ “ПРОКІНО” — проєкт “Вглиб кролячою норою”;
ТОВ “СТАРЛАЙТ ФІЛМС” — проєкт “Лікарі”;
ТОВ “ЕНЕРЖІФІЛЬМ” — проєкт “ЗВИЧАЙНА ЛЮДИНА”;
ТОВ “ЕНЕРЖІФІЛЬМ” — проєкт “ПОЗИВНИЙ ТАМАДА”;
ТОВ “ДРАЙВ ПРОДАКШН” — проєкт “Нижча Ліга”;
ТОВ “ТЕТ-ПРОДАКШН” — проєкт “ДРУЗІ”;
ІП “1+1 Продакшн” — проєкт “Евакуація”;
ТОВ “ПРОТОТИП ПРОДАКШН” — проєкт “СМТ Інгулець”;
ТОВ “ТРИ-Я-ДА ПРОДАКШН” — проєкт “Операція “Добрий вечір””;
ТОВ “МАМАС ПРОДАКШН” — проєкт “Пекельна Крашенка”;
ТОВ “АРТФОРМС ПРОДАКШН КИЇВ” — проєкт “Невістка прокурора”;
ТОВ “АРТФОРМС ПРОДАКШН УКРАЇНА” — проєкт “ОПГ”;
ТОВ “ФІЛЬМСТРІМ” — проєкт “Продовження роду”;
ТОВ “ЛАЙТ КОММУНІКЕЙШН” — проєкт “Вміст чутливого характеру”;
ТОВ “МЕЙНСТРІМ ПІКЧЕРЗ” — проєкт “Одна велика родина”;
ТОВ “МЕЙНСТРІМ ПІКЧЕРЗ” — проєкт “Мистецтво в тіні війни”;
ТОВ “Рікі-Тікі-Таві” — проєкт “Санаторій “НЕЗАБУДКА””;
ТОВ “МЕЙНСТРІМ ПІКЧЕРЗ” — проєкт “Мангровий гай”;
ТОВ “УКРАЇНСЬКИЙ ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ХАБ” — проєкт “Серце знає”;
ТОВ “УКРАЇНСЬКИЙ ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ХАБ” — проєкт “ПОТЯГ ДО ЖИТТЯ”;
ТОВ “КС ПРОДАКШН” — проєкт “Шлях до дому”;
ТОВ “ЛАЙТ КОММУНІКЕЙШН” — проєкт “ПІВТОРА ВІДСОТКА”;
ТОВ “ЛАЙТ КОММУНІКЕЙШН” — проєкт “Homo amans”;
ТОВ “ЕНЕРДЖИ ФІЛМ ПРОДАКШЕН” — проєкт “Моє кіно”;
ТОВ “ФІЛЬМСТРІМ” — проєкт “Тривожні люди”;
ТОВ “ЕНЕРДЖИ ФІЛМ ПРОДАКШЕН” — проєкт “Віті треба вийти”;
ТОВ “ФІЛЬМСТРІМ” — проєкт “Паром”;
ТОВ “КВАРТАЛ 95” — проєкт “Рік розплати”;
ТОВ “КВАРТАЛ 95” — проєкт “Біженка”;
ТОВ “Анімаційна студія 95” — проєкт “Пригоди Кро Кро”;
ТОВ “КІНОКІТ” — проєкт “Театр бойових дій”;
ТОВ “МИ-УКРАЇНА” — проєкт “ТУТ ЖИВУТЬ ЛЮДИ”;
ТОВ “МИ-УКРАЇНА” — проєкт “ЦІЛІ”;
ТОВ “ВАВЕРКА ПРОДАКШН” — проєкт “Моя люба Люба”;
ТОВ “Фільм ю ей телевіжн” — проєкт “Приховані спогади”;
ФОП Поставна Т;І; — проєкт “ДНК міста”;
ТОВ “Файно-компані” — проєкт “Історія війни за майбутнє”;
ТОВ “ГУД МОНІНГ ДІСТРІБЬЮШН” — проєкт “Сімейний альбом”;
ТОВ “Ай К’ю” — проєкт “ПОЗИВНИЙ “САНТА””;
ТОВ “ЕНЕРЖІФІЛЬМ” — проєкт “ІСТОРІЯ СЕСТЕР”;
ТОВ “ФРЕНДС ПРО” — проєкт “Курс щасливого життя”;
ТОВ “ЕНЕРДЖИ ФІЛЬМ ПРОДАКШН” — проєкт “Сімейний консультант”;
ГО “УКРКІНОФЕСТ” — проєкт “Ярослав Мудрий — тесть Європи”;
ПП “ПРОДЮСЕРСЬКА АГЕНЦІЯ “АССА”” — проєкт “СОЛДАТИК”;
ТОВ “МАМАС ПРОДАКШН” — проєкт “Вихід”;
ТОВ “АРТФОРМС ПРОДАКШН КИЇВ” — проєкт “Відважна дівчина”;
ТОВ “АРТФОРМС ПРОДАКШН КИЇВ” — проєкт “Ген вбивці”;
ТОВ “Прайм Сторі Пікчерс” — проєкт “Скаут-ромашка”.
Серед “переможців” є як корейські, ізраїльські формати так і увага! російські, куплені ще до повномасштабного вторгнення. Будуть адаптовані і доповнені нашою війною на периферії.
Шукайте що за компанії, вивчайте доступну інформацію, стукайте до каст директорів, у багатьох зараз буде купа проектів.
Ну і про якість я попереджала – це робитимуть переважно всі ті ж самі люди, які знімали російськомовні говно-серіали до вторгнення. Режисери-конформісти, продюсери, яких особливо не хвилює суспільство, його запити. Бізнес ас южуал, як то кажуть. Буде, здається, спроба впливати системно на споживача якимись “потрібними” комусь меседжами. Те, що я бачу зі сценаріїв – спроба спростити і знецінити наш спільний важкий досвід. Відволікти веселенькими комедіями про те життя, яке ми всі живемо зараз.
Будьте уважні до пропозицій, якщо ви належите до тих, хто відчуває глибокий сором і каяття за все, що робилося у нашому тб-виробництві всі роки до війни. Будьте уважні, якщо ви хочете дбати про свою творчу біографію і реноме.
Націкавіше:
перше ім’я – номінальний власник.
ГО “УКРКІНОФЕСТ” — проєкт “Ярослав Мудрий — тесть Європи”; – Ногін Андрій це неофіційний розпорядник Держкіно.
ТОВ “ОСНОВА ФІЛЬМ ПРОДАКШН” – ті, що робили Хазаїна
ТОВ “СЛМ НОВИНИ” – Богуцький Олександр (один з засновників каналу СТБ)
ТОВ “ПРОКІНО – ті, що робили Кайдашів, Мама, Катющенко Ольга (СТБ)
ТОВ “МАМАС ПРОДАКШН” – Квасова, Фільмюа
ТОВ “СТАРЛАЙТ ФІЛМС” – Катющенко Ольга (знов СТБ)
ТОВ “ЕНЕРЖІФІЛЬМ” – Роман Омельчук, 2+2
ТОВ “ДРАЙВ ПРОДАКШН” – Баруля Наум Йосипович (Квартал 95)
ТОВ “ТЕТ-ПРОДАКШН – Акім Галімов, ті, що знімали Рейнджера
ТОВ “ПРОТОТИП ПРОДАКШН – Мурманцева Наталія, Скажене весілля, Горбунов
ТОВ “ТРИ-Я-ДА ПРОДАКШН – Баранов Сергій – ну, цих всі знають.
ТОВ “АРТФОРМС ПРОДАКШН КИЇВ – Гнєдаш Т. (це виробник найжахливіших серіалів. Колишня дружина Олександра Ткаченка, міністра культури.
ТОВ “ФІЛЬМСТРІМ – Брус сергій – багаторічний виробник раша-серіалів з тяжінням до запрошення режисерів і більшості акторів для своїх поробок з раші. Сіренко Віталій, власник, у них завжди було найбільше російських акторів у проектах.
ТОВ “ЛАЙТ КОММУНІКЕЙШН – Високовський Сергій (тут цікаво, бо це саме та компанія, яка знімала фільм 55 хвилин до Дня незалежності у 2021 році і витратила на це 10 млн гривень з бюджету. Придворна компанія
ТОВ “МЕЙНСТРІМ ПІКЧЕРЗ – Колюбаєв (без коментарів)
ТОВ “Рікі-Тікі-Таві – Іванюк Оксана – стабільний гравець серального виробництва, єдиний пам’ятний проект українською – Козаки. Брехлива історія. Ну і з початком вторгнення – два документальних проекти, один з Буковським.
ТОВ “УКРАЇНСЬКИЙ ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ХАБ – Пантелеймонова Ольга, колишній Стар-медіа
ТОВ “КС ПРОДАКШН – Крупнік Володимир це теж Стар медіа!) там пишаються Східними солодощами і Зорге!!!
ТОВ “КІНОКІТ – Онанко Максим, пов’язана з Кирилом Тимошенком (ахахаха!) знімали інавгурацію, виробляють велику кількість контенту і рекламних матеріалів для ОП,телеканалу Рада, ще одна придворна компанія.
ТОВ “МИ-УКРАЇНА – Петренко Ігор – тут хз, схоже, що це ті, що зробили канал Ми – Україна. ще одна годівниця для своїх
ТОВ “ВАВЕРКА ПРОДАКШН – Катющенко Ольга (СТБ, це головний виробник комедійного контенту для СТБ.
ТОВ “Фільм ю ей телевіжн – Метляєва Олена, Фільм Юа, Весільний спадок
ФОП Поставна Т- Ох, це найнеочікуваніше – Основний вид діяльності
47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами
ТОВ “Файно-компані – Владова-Гілевич Марія (дуже цікаво. Старезні серали років 15 тому з Бенкендорфом)
ТОВ “ГУД МОНІНГ ДІСТРІБЬЮШН – Корнієнко Андрій, зняли Крути (Колюбаев)
ТОВ “Ай К’ю – Іванюк Оксана, вже вище писала, основна компанія цієї продюсерки.
ТОВ “ФРЕНДС ПРО – Михалько Оксана телепродюсер Гончаренко Олексій
ПП “ПРОДЮСЕРСЬКА АГЕНЦІЯ “АССА – Лазарєва Тетяна. Виношу з коментарів. Пані Тетяна обурилася, що потрапила під роздачу у моєму пості. Що її короткометражний фільм Солдатик – це за реальною історією і я не знаю, скільки покладено праці в цей проект. ОК, не знаю. Почекаємо, глянемо. Як і всі інші, зрештою.
ТОВ “Прайм Сторі Пікчерс – Анучін Іван, Олександр Недбаєв
отака хня, малята”.

Ну а тим часом ми чекаємо, коли на Prozorro викладуть інформацію про всі проєкти, які виграли цей конкурс. Загалом на них виділили 400 мільйонів гривень. Нагадаю також, що деякі новорічні стрічки продюсери зібралися знімати і без державної підтримки. Наприклад, той самий Юрій Горбунов пів року тому оголосив, що працює над фільмом «Похорон Путіна», і навіть випустив трейлер. За сюжетом до героя Олексія Арестовича приходять гості і співають пісень типу:

Сонце вже за вікном сідає,

а ми голосно всі волаєм.

Відпочили, зробили вдох:

Путін здох, Путін здох, Путін здох!

Це буде комедія-караоке. А фінансувати її пропонувалося українцям — донатами. 

Та повернімося до патріотичних серіалів і поміркуймо, зрада це чи перемога. З одного боку, ідея має сенс, адже ми дуже багато говоримо про захист нашого культурно-інформаційного простору, постійно бідкаємося, що частина українців усе ще дивиться російський продукт, і так далі. Просто заборони ніколи не вплинуть на ситуацію — потрібно пропонувати своє. Українці повинні мати можливість переглядати у доступний спосіб історії про самих себе — без цього ніяк. 

Але. Цей конкурс був проведений абсолютно непрозоро. Хто був у відбірковій комісії, за якими критеріями оцінювали проєкти, чому саме ці фільми та серіали стали переможцями? Усієї правди ми не знаємо. Між тим, у списку є одразу кілька проєктів компанії «Мейнстрім пікчерз», керівник якої — голова Ради з державної підтримки кіно Артем Колюбаєв. Він же — партнер у кінобізнесі голови ОП Андрія Єрмака, про якого колеги з BIHUS.info свого часу робили розслідування.

 Або «Гуд Монінг Дістрібьюшн», у фільмах якої співпродюсером був той самий Колюбаєв: «Правило бою» (тут у списку продюсерів ще і Єрмак), «Крути 1918», «Я працюю на цвинтарі». Також цікава переможниця ФОП Поставна Т. І. з проєктом «ДНК міста». ФОП займався роздрібною торгівлею з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. На сайті You Control статус фізичної особи-підприємця значиться як «припинений». 

«Артформс продакшн Україна», під керівництвом колишньої дружини Олександра Ткаченка — Тетяни Гнєдаш. Тут мушу на секунду зупинитися і зазначити, що пані Тетяна свого часу написала сценарій до, на мій погляд, наймерзеннішого українського (точніше українсько-російського) серіалу «Капітанша». За сюжетом неповнолітню дівчину ґвалтує п’яний капітан, вона вагітніє, він дізнається і пропонує їй одружитися. У серіалі цей вчинок трактується як благородний, бо герой «відповідає за свої вчинки». Впродовж цілого першого сезону головна героїня мусить бути вдячною за те, що її не кинули, і доводити всім, що вона вийшла заміж не через гроші, як це підозрюють близькі капітана. Про те, що відповідальність за такі вчинки — це тюремне ув’язнення, у серіалі, звісно, навіть не йдеться. 

Та перейдімо до другого пункту. Якість. До оголошеного конкурсу неможливо було добре підготуватися, усе відбувалося дуже швидко. І вже зараз ми бачимо, що фільми та серіали потрібно здати до кінця року. Тобто похапцем написати сценарій і так само знімати, монтувати і так далі. Між якістю та швидкістю ставка зроблена саме на друге. 

Третє. В описі оприлюднених проєктів ми бачимо доволі великі суми. Раніше середньою вартістю одного епізоду нашого телемила були 25–30 тисяч доларів. Тут же бачимо бюджети в 40 та більше тисяч за серію. Можна припустити, що умови конкурсу передбачають виробництво значно пристойнішого контенту, але на це потрібно більше часу, тому дивіться попередній пункт. 

Ну і останнє та, як на мене, найголовніше. Ми маємо катастрофічну (без перебільшення) ситуацію з кінопозиціонуванням за кордоном. Маю на увазі участь наших режисерів та режисерок у різних кінофестивалях, яка, звісно, не обмежується лише показом. Це представлення країни ще й на різних виступах, в інтерв’ю, де автори можуть на дуже широку аудиторію захищати національні інтереси. Проте виробництво кіно нині фактично поставлене на паузу, і вже дуже скоро на кінофестивалі просто не буде з чим їздити. Держкіно практично усунулося від виконання своїх обов’язків і, справді, найактивніша з їхніх дій — нападки на «Довженко-Центр». Очільниця Марина Кудерчук не була помічена на великих кіноподіях за процесом налагодження зв’язків з іноземцями. 

Водночас кінематографісти постійно нарікають, що з неймовірними зусиллями вибивають дозвіл на перетин кордону. Хоча саме вони нині взяли на себе функцію Держкіно і проводять активну діяльність за кордоном. Тим часом росіяни лише нарощують свій вплив. Вони активно їздять на події, домовляються про купівлю стрічок, працюють над тим, щоб увійти в партнерство зі світовими виробниками. І, звісно, переконують співрозмовників у своїх ідеологічних міркуваннях на кшталт «це війна лише Путіна» і «російська культура ні в чому не винна». 

Поза всяким сумнівом, цей вплив буде лише наростати. А наш — лише зменшуватися. Один із найбільш безглуздих моментів — багато іноземних організацій щиро хоче допомогти нашим кіношникам грошима. Вони можуть це зробити у форматі копродукції — дадуть кошти, якщо те саме зробить і наша держава. Але на це в держави грошей немає, тому прихильні до нас люди не можуть допомогти, попри бажання. Чи не абсурд? 

Ну і, звісно, тут річ не лише про культурну дипломатію, яка не може бути достатньо ефективною за таких умов. Ідеться про розвиток кіно загалом, бо ми таки маємо неабиякі здобутки. За ці роки багато талановитих людей встигли «набити руку» і нині показують чудові результати. Вони повинні працювати, розвиватися далі та формувати дедалі міцнішу школу, аби фраза «українська нова хвиля» звучала вже цілком серйозно. Це могло б відбутися, але, схоже, процес зупинився.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube