Ця історія спливала влітку минулого року, але розповідали її сумбурно і нескладно, та й виглядало так, що джерела інформації перебивають одне одного. А насправді це справжній детектив, шкода, що він не завершився тріумфом, але користь з нього була однозначно.
Отже, влітку 2022 року троє російських льотчиків ледь не здали літаки ВПС РФ під час масштабних бомбардувань України в обмін на один мільйон доларів, які їм пообіцяли українські волонтери.
Про це зараз пише Yahoo News, посилаючись на головну діючу особу.
Спочатку російські пілоти подумали, що це афера. Але вони все одно погодилися на це, особливо після того, як надійшли перші платежі.
Минулого літа група українських волонтерів, тісно співпрацюючи з розвідувальною службою своєї країни, мабуть, впритул наблизилася до того, щоб переконати трьох російських авіаторів, які бомбардували Україну, дезертирувати разом зі своїми військовими літаками в обмін на 1 мільйон доларів кожному. Це була смілива, багатомісячна операція, “як у кіно”, за словами однієї з російських газет, тріо надзвичайно добре підготовлених льотчиків, які, здавалося, були готові зрадити свою батьківщину за гроші, яких вони б ніколи в житті не побачили.
Те, що виглядало як законний план переходу на інший бік, виявилося зовсім іншим. Зрештою, жоден з пілотів не дезертирував. Існують переконливі докази того, що більшість з них, якщо не всі, були викриті Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ), однією з агентур-правонаступниць радянського КДБ. Російська пропаганда стверджує, що вся ця сага була фактично зрежисована ФСБ від самого початку. Українці наполягають на тому, що ФСБ долучилася до переговорів лише наприкінці, після того, як кожен з пілотів взяв на себе щирі зобов’язання. Київ також стверджує, що його невдача з придбанням російських військових літаків була, тим не менш, певним успіхом: Він зібрав цінну технічну інформацію про російські військово-повітряні сили і скомпрометував трьох офіцерів, принаймні один з яких відтоді не виконував бойових завдань.
Yahoo News зустрівся з головним українським волонтером – тут його називають “Богдан”, щоб захистити його особистість, – який задумав та ініціював цю складну схему викрадення російських військових літаків. Ми вивчили сотні зашифрованих чат-повідомлень між його командою і трьома російськими пілотами: 48-річним Ігорем Тверитіним, 36-річним Романом Носенком та 33-річним Андрієм Масловим. Їхні особи були незалежно підтверджені, але незрозуміло, де вони зараз перебувають, і з ними не вдалося зв’язатися для отримання коментарів.
Дивовижний рівень деталізації, наданий Богданом, підриває російську інтерпретацію подій, а також дає рідкісне вікно в те, як розгортаються ці закулісні шпигунські операції, в той час як російські та українські сили б’ються один з одним на фронті.
“Ми дали цим російським пілотам шанс зробити правильний вибір і припинити бомбардування цивільного населення, – сказав Богдан. “Навіть якби їх на якомусь етапі перехопила ФСБ, нам вдалося ліквідувати всіх трьох воєнних злочинців, не встаючи з-за столу”.
У кожному випадку план був ризикованим, але простим: Пілот входив на своєму багатомільйонному літаку в повітряний простір України, де його зустрічали українські перехоплювачі і безпечно супроводжували до визначеної посадкової смуги. Один з них запропонував накачати наркотиками власного штурмана перед польотом. Інший запропонував повідомити про неіснуючі технічні несправності, щоб ввести в оману свого другого пілота і Центральне командування. Україна не лише надала б усім дезертирам повну амністію, але й забезпечила б їх новими паспортами, а також паспортами для обраних членів їхніх сімей, з якими вони могли б комфортно переїхати кудись у Європу.
Цей сюжет нагадував справу Віктора Бєлєнка, радянського пілота часів холодної війни, який у 1976 році дезертирував на своєму літаку МіГ-25 з далекого сходу Росії до Японії. Тодішній директор ЦРУ Джордж Буш-старший привітав придбання літака як “великий успіх розвідки”.
Українські волонтери кажуть, що операція все ще вважається скромним досягненням Києва. Богдан стверджує, що Твєрітін зараз перебуває під домашнім арештом, виходячи з даних про виклики за останній квартал 2022 року. Усі троє пілотів також надали цінну військову таємницю в ході встановлення їхньої добросовісності, в тому числі поділилися зображеннями і записами кабін і приладових панелей своїх надсучасних літаків – Су-34, Су-24 і Ту-22М3 – а також деталями своїх авіабаз. І все це коштувало українцям кілька тисяч доларів і багато терпіння.
Богдан, цивільна особа з досвідом роботи в ІТ-індустрії, пояснив, що звернутися до російських пілотів його та його колег спонукав закон, підписаний президентом України Володимиром Зеленським у квітні 2022 року, згідно з яким його уряд щедро компенсує будь-якому росіянину, який добровільно відмовиться від військової техніки Кремля.
Винищувачі, бомбардувальники та штурмовики коштували 1 мільйон доларів; гелікоптери – 500 тисяч доларів. Богдан сказав, що він і його команда витратили власні гроші на операцію і ніколи не просили український уряд відшкодувати їх, хоча на пізніх етапах до неї долучилися Служба внутрішньої безпеки України (СБУ), а також Сили спеціальних операцій (ССО), які керували логістикою, щоб доставити росіян на українську територію.
Третя особа, яка брала участь в операції, поділилася великою кількістю зашифрованих чатів WhatsApp і Signal, які вона вела з Тверитіним, Носенком і Масловим з кінця березня по липень минулого року, а також документальними свідченнями, які вони надали про себе і свої літаки. Усіх трьох пілотів Богдан знайшов за допомогою відкритих джерел. “Спочатку мені вдалося отримати базу даних пілотів, які воювали в Сирії, – розповідає він. “У цій базі даних я побачив деталі, в тому числі, хто був командиром польоту, хто був штурманом. Я зміг структурувати її таким чином, щоб визначити, з ким можна було зв’язатися. У цій базі даних не було контактної інформації, тому мені довелося провести додаткове дослідження через платні сервіси, щоб добре розібратися, деанонімізувати та ідентифікувати кожну особу”.
Пілот 1: “Я не хочу, щоб у мене була така ж історія, як зі Скрипалем
Ігор Твєрітін, одружений і має трьох дітей, народився в Мелітополі, Україна, яка тоді входила до складу Радянського Союзу. Його навички, безумовно, найдосконаліші, оскільки Твєрітін спочатку навчався керувати стратегічним бомбардувальником Ту-160, надзвуковим літаком, здатним запускати ядерні ракети, подібним до американського літака Rockwell B-1 Lancer.
Коли Богдан вперше зв’язався з ним наприкінці березня 2022 року, Твєрітін базувався на авіабазі Енгельс – бомбардувальній авіабазі, яку в грудні двічі атакували українські безпілотники, незважаючи на те, що вона знаходиться далеко від лінії фронту. На відео, знятому російським виданням “Вести” у 2013 році, він стоїть перед своїм тодішнім бомбардувальником “Валерій Чкалов” (названим на честь відомого радянського льотчика-випробувача). Твєрітін сказав журналістам, що “випустити ракету – це головна мрія військового льотчика, ми всі до цього прагнемо”. Валерій Чкалов був відомий також тим, що з 2015 року, коли Росія безпосередньо втрутилася в громадянську війну в Сирії на боці диктатора Башара Асада, здійснював крилаті удари по цілях повстанців у цій країні. У якийсь момент Твєрітін був переведений на ударний бомбардувальник Ту-22М3 в Україну.
“Я не хочу вмирати, – написав Твєрітін російською мовою Богдану 29 квітня. “Я реаліст, ніхто не знає, як все складеться. Я згоден на твої умови, але нехай буде два перекази по 7000 доларів. Мені так спокійніше”.
1 травня Богдан попросив його підтвердити свою особу і місцезнаходження, зробивши “п’ятисекундне відео літака з папірцем з номером 377 на задньому плані або написаним на руці”. Твєрітін погодився.
Богдан використав криптовалюту для анонімного переказу коштів на рахунок у російському “Сбербанку”. Як тільки Твєрітін отримає ці гроші, він потрапить на гачок до українців. Він тільки більше нервував, коли вони неухильно відпрацьовували логістику того, як, де і коли пілот дезертирує – і як він зможе безпечно вивезти свою дружину і дітей з Росії.
Твєрітін особливо хвилювався за свою сім’ю і попросив аванс у розмірі 50 000 доларів – 5% від 1 мільйона доларів за літак. Він також заявив, що викличе підозри, якщо він забере трьох малолітніх дітей зі школи одночасно, тим більше, що вся сім’я живе на військовій базі, де “ми всі варимося в одній каструлі, все прозоро”.
Богдан сказав Твєрітіну, що Україна готова домовитися про вивезення сім’ї Твєрітіна, що передувало б його власному дезертирству. Проблемою для них, як і для всіх трьох пілотів та їхніх родичів, була відсутність закордонних паспортів, що призводило до обхідних шляхів втечі. По-перше, вони мали б поїхати до Вірменії або Білорусі, які приймають російські внутрішні паспорти. Там вони отримували нові документи, зроблені для них українцями, які дозволяли б їм подорожувати до однієї з країн Балтії.
“Я не знаю, наскільки безпечний ваш метод, – сказав Твєрітін Богдану 20 травня. “Будь ласка, зрозумійте мою стурбованість. Якщо вони виїдуть з Білорусі зі своїми документами, то в Росії помітять, що вони перетнули кордон. Я не хочу, щоб з ними сталася та ж історія, що і зі Скрипалем”, – додав він, маючи на увазі російського подвійного агента, який був отруєний в Англії найманцями ГРУ, російського військового розвідувального відомства. “Мені потрібні документи з іншими іменами та прізвищами і записами про в’їзд до Білорусі. Для мене це принципове питання”.
Богдан заперечив, що змінювати всім імена було б більш ризиковано, ніж отримати їм дійсні паспорти на їхні справжні імена. Тверітін сказав, що вважає за краще оселитися в Німеччині.
Богдан також пообіцяв відкрити банківський рахунок на ім’я дружини Твєрітіна і покласти на нього 150 000 доларів до того, як сім’я приїде до Білорусі.
Ще одним невирішеним питанням було те, як, де і коли Твєрітін прилетить в Україну. Він із зрозумілих причин боявся не тільки отримати заборону від своїх російських товаришів, але й бути збитим українськими системами ППО, які могли прийняти його літак за ворога, що наближається. Твєрітін планував летіти на дуже низькій висоті, щоб не бути збитим системами ППО обох сторін.
Великою проблемою було те, що Твєрітіну повідомили про його польотну місію лише за день до її виконання, а час вильоту – лише за три-п’ять годин.
Твєрітін розсердився, коли група Богдана запропонувала посадку в Харкові, регіоні на північному сході України, де в той час точилися найзапекліші бої.
“Коли ви наблизитесь до Харкова, вас перехоплять і супроводжуватимуть два наших винищувачі, і ви будете підтримувати з ними зв’язок на певній частоті”, – написав Богдан.
“Ти серйозно про Харків?” – відповів пілот. “Харків практично оточений. Окрім того, що там зосереджені всі види ППО. Небо в тому районі щільно захищене, і штовхати літак туди – це самогубство!” Тож Богдан запропонував альтернативний маршрут.
Наприкінці травня виникла ще одна перешкода, яка, на думку Богдана, стала вирішальною у зриві операції. Українські захисники в портовому місті Маріуполь нарешті здали свою останню позицію, а це означало, що місто повністю перейшло під контроль Росії. Твєрітін дав зрозуміти, що він був одним з російських бомбардувальників, які регулярно бомбардували Маріуполь протягом тижнів і місяців до цього. “Ситуація для мене стала складною, – написав він Богдану 23 травня. “Ваші люди здали “Азовсталь”, і ми перестали туди літати. Тепер літаємо менше, в напрямку Одеси та Миколаєва”, – далеко на захід від Маріуполя.
Був представлений новий план польоту і остаточний план, згідно з яким “Твєрітін” мав вилетіти з окупованого Росією Криму, прямуючи до південно-західної України.
Ще одним питанням, яке потрібно було вирішити, було те, що робити з екіпажем Твєрітіна. Його Ту-22М3 довжиною 130 футів складається з пілота, другого пілота і двох техніків. Твєрітін планував повідомити про помилки в приладах, заплутавши всіх трьох, а потім піти на малу висоту, кричачи екіпажу, якщо вони будуть заперечувати, що всі системи все ще функціонують нормально. Поки його “молодий” другий пілот все ще був без свідомості, Твєрітін змінював курс і звинувачував у цьому несправний пілотажно-навігаційний прилад. Доки хтось здогадався, українські літаки перехопили б їхній бомбардувальник і супроводжували його до землі.
Незабаром стало зрозуміло, що Твєрітін більше не захоплений цим планом – точніше, він виявився занадто захопленим. “Цей бойовий літак вам не дуже допоможе, – повідомив він Богдану. “У вас немає таких пілотів. Тому я ваша єдина надія. Тільки я можу підняти цього птаха в повітря”. Здавалося, що Твєрітін пропонував відрядити його до ВПС України і виконувати місії проти своїх колишніх співвітчизників. Цей натяк, особливо від людини, яка так турбується про його безпеку і безпеку його сім’ї, наштовхнув українців на думку, що пілот, можливо, був виявлений ФСБ і тепер спілкується під їхнім контролем.
“Саме тоді ми почали підозрювати, що вони грають з ним у подвійну гру”, – розповів Богдан.
З цього моменту балаканина Тверитіна припинилася. А потім він зник.
Пілот 2: “Я планую вилетіти з іншою жінкою
Богдан вперше вийшов на зв’язок з Андрієм Масловим, який базується в Липецьку на заході Росії, 4 травня 2022 року. Пілот тактичного бомбардувальника Су-24, Маслов і його штурман Ігор Купчинський виграли бронзову медаль на змаганнях військової авіації в окупованому Росією Криму.
Коли Маслов вперше звернувся до нього, він запідозрив, що Богдан сам є офіцером ФСБ під прикриттям, який намагається заманити його в пастку. Він відмовився прийняти банківський переказ через криптовалюту і сказав, що візьме тільки готівку – тільки долари або євро – яку йому передадуть особисто в руки. “Я впевнений, що передати готівку для тебе не проблема”, – сказав Маслов Богдану.
Богдан домовився з кур’єром, щоб той передав Маслову $4 000 готівкою на залізничному вокзалі. “Там будуть дві дівчини. Пароль: “Від Максима”, – написав Богдан. “Одна дівчина буде в кепці і яскравій футболці. Друга – нижча… в синіх джинсах і куртці кольору хакі. Дівчата попросять назвати останні цифри номера телефону: 2200”.
Маслов погодився зустрітися і сказав, що буде одягнений у синю військову куртку і “сині літні штани”.
Маслов дезертирував би зі своїм Су-24 і жінкою, але не зі своєю дружиною (Yahoo News відмовляється називати друзів або членів сім’ї пілотів з надмірної обережності).
“Про дружину не може бути й мови, – сказав Маслов. “У нас складні стосунки. Я планую вилетіти з іншою жінкою, але ще не обговорював з нею переїзд”.
Yahoo News вдалося підтвердити особу іншої жінки – 28-річної дитячої фітнес-інструкторки, яка спеціалізується, зокрема, на дитячій йозі. Щоб отримати для неї закордонний паспорт, Богдан попросив її внутрішній паспорт. Незабаром після цього він зрозумів, що Маслова погоріла ще до того, як Богдан підійшов до неї. По-перше, “вона була занадто привабливою для цього хлопця”, – сказав Богдан в інтерв’ю Yahoo News. “Вона виглядала так, ніби належала олігарху”. З іншого боку, Богдан і його команда знайшли її в Instagram: Вона була в Туреччині у 2021 році, що доводить, що донедавна у неї дійсно був закордонний паспорт. Подальше розслідування показало, що її все ще дійсний паспорт був “знищений” приблизно в той час, коли Богдан почав спілкуватися з Масловим.
У середині червня Богдан написав Маслову повідомлення: “Ми почали процес подачі документів для оформлення закордонного паспорта для твоєї дівчини, а база повідомляє нам, що у неї вже є дійсний закордонний паспорт. Як ви можете пояснити цю ситуацію, Андрію?”
Андрій не зміг. Він сказав, що розбереться.
“Я перевірив, – відповів він незабаром після цього. “Паспорт був, але її колишній хлопець його знищив”.
“Андрію, – написав Богдан, – ти впевнений, що повністю їй довіряєш і немає ризику витоку інформації? Інакше цей факт може поставити під загрозу нашу реалізацію”.
“Я абсолютно їй довіряю, – відповів Маслов. “Я не повідомляв їй подробиць. Вона знає тільки те, що ми збираємося разом поїхати за кордон. Вона сирота. Вона не задає багато питань. Вона мені довіряє”.
Богдан розповів, що його сторона отримала дані її дзвінків і з’ясувала, що вона неодноразово спілкувалася з офіцером контррозвідки ФСБ. “Ми також з’ясували, що всі її подруги були повіями, яких ФСБ викликало для своїх “спецпроектів”. Більше того, вона “була в Барселоні під час каталонського референдуму в 2017 році. Цікаво, що або з ким вона там робила”.
З того моменту Маслов продовжував час від часу спілкуватися з українцями, але для останніх було очевидно, що він ніколи не натисне на курок. Потім він теж зник.
Пілот 3: “Бляха, це як у кіно
“Одна з найбільш інтенсивних розмов у нас була з Романом Носенком, – каже Богдан. “Він був найжорсткішим”.
“Я перевезу сім’ю, – написав Носенко 30 квітня, – але що з нею там буде, якщо це не жарт. … Гроші величезні, схоже на аферу. Які гарантії, що мене не кинуть? Бляха-муха, це ж як у кіно”.
Носенко підтвердив Богдану, що він літав на бомбардувальниках Су-34 “Фулбек” і Су-24 “Фехтувальник”, екіпажі яких складаються з двох осіб. Коли його попросили надати докази в обмін на 2000 доларів, Носенко поділився фотографіями свого “Фехтувальника”. На прохання він підніс до камери перед літаком аркуш паперу з написаним на ньому номером “339”.
Носенко сказав, що у нього мало інформації про свої цілі – стверджуючи: “Ми веземо корисне навантаження до певної точки. Після цього він робить свою справу. Подробиць вони нам не дають”. Це наводить на думку, що вони використовували якісь боєприпаси протистояння, можливо, крилаті ракети Х-59 або протирадіаційні ракети Х-31П. Як і Твєрітін, Носенко заявив, що з ним заздалегідь не діляться оперативними планами. “Напрямок, в якому ми летимо, неможливо передбачити, він завжди різний. Він стає відомим лише в останній момент”.
Носенко також зізнався, що не відчуває особливого патріотизму через вторгнення Росії в Україну. “Мені ця війна теж не потрібна!” – заявив він.
“Перед тим, як приступити до наступного етапу операції, – розповів Богдан, – ми почали ставити Носенку багато технічних питань, важливих для української розвідки, наприклад, скільки типів літаків є в його підрозділі, як часто вони вилітають на бойові завдання і в які регіони України вони здійснюють польоти. Він назвав нам імена командирів різних підрозділів – ми перепровірили всю інформацію, і все підтвердилося”.
Його план втечі був схожий на план Твєрітіна: Він мав знизитися до гранично низької висоти при наближенні, переключитися на захищений канал зв’язку з українськими співрозмовниками і безпечно приземлитися на призначеному аеродромі.
Носенко погодився покинути повітряний простір, контрольований Росією, “пролетіти над моїми військами на великій висоті, а потім почати знижуватися над лінією фронту”. Найбільше Носенко боявся української протиповітряної оборони. “Я чув, що їм добре платять за збиті літаки, – писав він. “Я був би більш впевненим, якби знав хоча б райони їх дислокації, щоб впевнено обходити їх і вчасно починати маневр”.
Оскільки в кабіні літака з Носенком була лише одна людина, його штурман, він вирішив, що найлегше буде заспокоїти його, підсипавши йому в каву перед зльотом заспокійливе. Він обмірковував заспокійливе, яке хотів використати. “Я не можу купити його без рецепта, – нарікав Носенко. “Неправильне дозування може призвести до інсульту”.
У той час як у Твєрітіна було занадто багато членів сім’ї, щоб втекти з Росії, у Носенка була лише одна – його дружина. Її втеча була б непростою за будь-яких обставин, оскільки вона є військовим психологом, а отже, також є членом збройних сил Росії. Yahoo News вдалося встановити, що дружина Носенка станом на 2020 рік була приписана до військової частини в Морозовську Ростовської області, де дислокується 559-й бомбардувальний авіаційний полк Росії, який експлуатує літаки тієї ж моделі, що і її чоловік: Су-24 та Су-34. Насправді Носенко стверджував, що вони з дружиною служили в одному підрозділі. Ми навіть знайшли фотографії, на яких вона проводить тренінги з командоутворення з солдатами на військовій базі в Морозовську.
Для її подорожі був запропонований той самий маршрут, що і для дружини та дітей Тверітіна: Вона мала виїхати з Росії до Вірменії або Білорусі, отримати там новий паспорт, а потім вирушити до однієї з країн Балтії. “Про дружину не знаю, – написав Носенко Богдану 11 травня. “Їй важко. Їй теж довелося б дезертирувати з кремлівської армії.
“Після 24-48 годин перебування в Білорусі вона отримає європейський дозвіл на проживання в одній з країн Балтії, – написав Богдан. “Після прибуття вона так само матиме в своєму розпорядженні орендовану квартиру і всі зручності. Вона підтвердить вам наявність грошей на своєму банківському рахунку, і тільки після цього ви поїдете”.
Носенко передав Богдану їхні особисті документи, в тому числі внутрішні паспорти, які дозволяють подорожувати лише територією Російської Федерації та країнами з безвізовим режимом. Але він все одно нервував. “Я вже говорив, що відпущу її тільки тоді, коли будуть готові документи і я буду в усьому впевнений, – написав Носенко Богдану. “Я тобі не кошеня відправляю”, – писав він.
Проте Носенко якось переконав її полетіти до столиці Білорусі Мінська в обмін на черговий транш у розмірі $4 000 для покриття витрат на дорогу і проживання. Богдан пообіцяв Носенко, що після її приїзду на її ім’я буде відкрито банківський рахунок, на який буде покладено 150 000 доларів США.
До 24 червня дружина дійсно була в Мінську і пробула там близько трьох днів. “Якщо нічого не зміниться, завтра вона полетить до Москви. Гроші на картку досі не надійшли”, – написав Носенко Богдану.
Того ж дня Богдан відповів Носенку. “Ми тобі довіряємо, – написав він, – але у нас є одне питання щодо твоєї дружини. Номер, який ти нам дав, не є її основним номером. Тепер ми бачимо, що вона розмовляла з людиною з ФСБ, Євгеном Кашлачем”.
Команда Богдана, яка на той час складалася з українських розвідників, отримала записи її телефонних розмов і встановила, що нещодавно вона телефонувала російському офіцеру безпеки.
“У той момент ми поговорили з Романом і прямо сказали йому, що його дружина розмовляла з контррозвідкою, – розповів Богдан. “Ми сказали, що поки що не можемо продовжувати, тому що у нас є питання, і тоді він погодився поговорити з дружиною”.
Зрозуміло, що військовий психолог може розмовляти з офіцерами ФСБ, прикріпленими до військової контррозвідки, в рамках своїх повсякденних робочих обов’язків. Але вона побоювалася, що може проговоритися про план чоловіка дезертирувати з одним із найцінніших російських бомбардувальників. “Шанси були 50 на 50: або вона виконує свою роботу, або здає його”, – пояснив Богдан.
Це було приблизно через місяць після його розмови з Носенком, який, якщо припустити, що його пропозиція дезертирувати була спочатку законною, вже був занадто глибоко втягнутий в операцію, щоб стверджувати про свою невинність. “Він розумів, що ми можемо його записати. Він розумів, що надав інформацію. І він розумів, що йому вже можна йти тільки в один бік. Але його дружина була в іншій ситуації. Вона на той момент ще була чиста”.
Залишається незрозумілим, чи дружина Носенка донесла на чоловіка, чи вмовила його здатися, чи хтось із подружжя від самого початку працював на ФСБ. Богдан вважає, що до моменту поїздки в Мінськ вона перебувала під наглядом, якщо не під контролем російської служби безпеки. “Вони явно хотіли побачити, хто приїде до Білорусі і з якими документами, – розповів Богдан. “Коли ніхто не з’явився, тому що ми її підозрювали, ФСБ скористалася тим, що відбувається, і припинила операцію”.
“Потім вони випереджаючими темпами заявили про успіх”.
Сумнівна кінцівка гри
“Успіх” для ФСБ полягав у тому, що Росія обстріляла ракетами українські аеродроми, розташування яких, як пізніше стверджувалося, було розкрито лише Богданом та його командою. Насправді ж ці аеродроми вже бомбардувалися від початку московського вторгнення.
Російські державні ЗМІ публічно приєдналися до цієї боротьби. Телеканал новин RT показав 10-хвилинний сюжет про те, що він з самого початку зобразив як ретельно сплановану операцію, яка закінчилася повним провалом для України. RT стверджував, що взяв інтерв’ю у двох пілотів, жодного з яких не можна ідентифікувати за відзнятими кадрами (на одному з них був шолом, що закривав обличчя, а на іншому – лише потилицю). Вони надали деякі повідомлення, які команда Богдана мала з пілотами, а також аудіозаписи телефонних розмов.
Ще більш переконливим є те, що RT продемонстрував відеозаписи з камер спостереження двох жінок, яких відправили передати Маслову 4000 доларів. Вони також стверджують, що заарештували неназваного чоловіка, який їх найняв. “Це може означати, що Маслов від самого початку працював на ФСБ або що за ним стежили, – сказав Богдан в інтерв’ю Yahoo News.
Можливо, ми ніколи не дізнаємося, що сталося з Твєрітіним, Масловим і Носенком. Богдан наполягає на тому, що Твєрітін наразі не здійснює вильотів в Україні – це твердження Yahoo News не може перевірити самостійно – але не може бути впевненим щодо Маслова і Носенка. Якщо вони працювали з ФСБ з самого початку, то вони цілком можуть бути героями. Якщо ж їх викрили на півдорозі, коли вони справді планували дезертирство, то майже немає шансів, що хтось із них коли-небудь знову сяде в кабіну російського винищувача. Їх би ув’язнили або вбили за державну зраду.
Якщо ця сага про щось і свідчить, так це про те, що війна не лише залишає сиріт, вдів і трупи; вона надає можливості, засновані на особистих інтересах. Росія відома своєю корумпованістю, і цілком ймовірно, що троє російських пілотів, більш зацікавлених у самозбагаченні, ніж у завоюванні свого сусіда, вирішили заробити купу грошей, ризикуючи собою і своїми сім’ями, а потім були використані російською розвідкою, щоб спробувати зловити тих самих українців, які зробили їм пропозицію, від якої вони не змогли відмовитися.
