2022-й рік був тяжким як для всієї країни, так і для воєнної розвідки. Російська Федерація розпочала другу фазу жорстокої війни проти нашої держави, спрямованої на знищення України. 24 лютого стався широкомасштабний наступ майже на усіх напрямках, за виключенням західного.
Масштабна війна розширила можливості воєнної розвідки, вважає представник ГУР МО Вадим Скібіцький.
Ми почали активно розширювати можливості кіберрозвідки, стали застосовувати нові засоби радіоелектронної розвідки, значну увагу приділили створенню і використанню безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Аналітичні підрозділи почали застосовувати нові методи аналізу та прогнозування розвитку безпекового середовища. З початку року ми здобули достатньо інформації для важливих прогнозів, а зроблений аналіз дозволив усвідомити усю панораму дій противника, в тому числі, знати місця розміщення усіх батальйонних тактичних груп та вчасно відслідковувати переміщення угруповань російських військ, що були створенні навколо нашого кордону. Воєнна розвідка була готова, що на початку лютого або трішки пізніше розпочнеться широкомасштабний наступ.
Головне управління розвідки Міноборони України (ГУР МОУ) ретельно відслідковувало ситуацію щодо підготовки ЗС РФ до масштабного вторгнення ще з весни 2021 року. Тоді Росія відпрацьовувала багато питань, що були пов’язані з Кримським півостровом, зокрема створення наступального угруповання військ. Крім того, відслідковувалися всі заходи, що проводилися поблизу наших кордонів, а також заходи оперативної і бойової підготовки на території Білорусі. Тоді нарощування угруповань почалося восени, а вже у січні ми бачили як війська Східного військового округу Росії почали прибувати на територію Білорусі.
Це все відбувалося під приводом проведення спільних навчань військ союзних держав. Саме це дозволило вчасно зробити аналіз безпекової обстановки довкола України та вчасно доповідати цю інформацію військово-політичному керівництву держави, при чому на упередження.
Дуже важливо було зрозуміти, яке угруповання військ створюється, який потенціал угруповання та де потенційно можуть бути нанесені удари. Виключна роль спецоперацій на війні Вагомою складовою діяльності воєнної розвідки під час великомасштабної війни стали спецоперації. Зокрема, представники воєнної розвідки активно діяли в Маріуполі, на Азовсталі, при цьому Головне управління розвідки Міноборони України почало готуватися до них заздалегідь. Йдеться про вдалі операції з евакуації наших громадян з території Афганістану та Сирії.
Саме це був перший досвід застосування передових груп, які діяли в критичних регіонах. Коли почалася масштабна агресія, перші дні були несприятливими для нас. Противнику вдалося швидко просунутися аж до Маріуполя. Але саме завдяки стійкості Маріуполя були порушені плани РФ на Південному напрямку. Тоді біля Маріуполя утримувалося угруповання близько 10-12 тисяч військ противника. Це саме те угруповання, що повинно було йти з Півдня на Північ і замкнути кільце оточення наших військ, які на той час перебували в районні проведення Операції Об’єднаних Сил (ООС). Маріуполь виконав свою роль на 100%.
Це був особливо важливий успіх Сил оборони України щодо стримування наступальних дій ворожої РФ. Критичний момент настав тоді, коли Маріуполь опинився в оточенні. Коли вже стало неможливо Сухопутним військам ЗСУ пробитися до Маріуполя та логістично забезпечувати наші угруповання.
Велика шана нашим вертолітникам, адже кожен виліт був неабиякий ризик, шанси повернутися були 50на 50. Саме завдяки героїзму вертолітників та спецпризначанців ГУР МОУ, а також представників інших сил оборони вдавалося постачати боєприпаси, озброєння, своєчасно евакуйовувати поранених, тай в цілому вирішувати низку питань із забезпечення супротиву нашого угруповання в Маріуполі. Задача була виконана.
Так, звичайно, були втрати. Але ми здобули дуже потужний досвід щодо планування таких операцій та, зокрема, подолання ворожої системи протиповітряної оборони. Дуже важливо було непомітно перелетіти лінію фронту, пройти над морем та приземлитись саме на ту ділянку, куди готові були підійти наші підрозділи з Азовсталі та забрати боєприпаси, піднести поранених для евакуації.
Якщо говорити про проведення ГУР МОУ спецоперацій під час війни, то насправді усе почалося з Гостомеля. Першу операцію, яку проводив 10-й окремий загін спеціального призначення імені генерал-майора Максима Шаповала. На той час всі були сконцентровані та були готові відстоювати нашу незалежність, рішуче боронити Київ до кінця. Напевно саме цей бій на підступах до Києва згуртував весь наш колектив, і ми почали суттєво розширювати спектр завдань, які виконуємо.
Ми почали створювати нові підрозділи, при чому в різних напрямках розширення діяльності воєнної розвідки. Не тільки ті завдання, що були поставленні ГУР МОУ, а й завдання, які ставилися загалом Силам оборони. Для того, щоб скоординувати, ділитися своєчасно інформацією, діяти разом та успішно вирішувати завдання.
Слід наголосити, що вдалі й зухвалі спецоперації, зокрема на окупованих територіях, дуже сильно піднімали морально-бойовий дух нашої армії, одночасно були потужними психологічними ударами по військах противника. Інколи ми фіксували зростання панічних настроїв та демотивації всередині ворожих угруповань. І це також важливі суміжні результати спецоперацій.
Варто наголосити, що в цій війні спецоперації і взагалі застосування підрозділів спецпризначення відіграють велику роль. Добре, що такі підрозділи є у багатьох відомствах. Питання координації та реалізації спільних операцій ми вирішили ще в березні 2022 року. Саме тоді був створений міжвідомчій координаційний центр, а очолив його генерал Кирило Буданов як керівник воєнної розвідки. Мета цього центру – якісне планування і всебічна координація діяльності спеціальних підрозділів всіх силових відомств України.
До речі, з того ж моменту все, що було пов’язано з Маріуполем, також координувалося цим центром. Зараз дуже активно в цій площині працює командування Сил спеціальних операцій (ССО). Якщо говорити про бойових плавців, то там теж багато наших представників, які набули досвіду і посилити цей напрямок в ССО. Під час війни ССО стали дуже потужною силою у галузі проведення спеціальні операції в тилу противника, на його території. Крім того, в ході війни воєнна розвідка покращує свої власні спроможності, використовує більший спектр методів боротьби, в тому числі асиметричні, тобто нетрадиційні.
Війна змусила нас працювати за різними напрямками. До того ж, планування та реалізація спецоперацій залежить ще й від спеціалізації: одні підрозділи спеціалізуються на діях у місті, як Національна поліція або Служба безпеки України (СБУ). Інші підрозділи можуть діяти в будь-яких місцевостях.
Іноді ГУР МОУ діє самостійно, а іноді створюються спільні групи, що доповнюються певним штатом із інших підрозділів. І операції, що проводяться такими підрозділами, мають успіх. Так само окремо можуть діяти й інші підрозділи. Особливості противника, які необхідно використовувати. Що стосується збору інформації про противника, то використовуються різні джерела, в тому числі агентурної розвідки. Дуже активно під час війни запрацювала кіберрозвідка. Взагалі, це новий напрямок, але надзвичайно актуальний.
У сучасному світі кіберпростір – це клондайк інформації. Ми аналізуємо всю інформацію для того, щоб зрозуміти який стан справ оборонно-промислового комплексу РФ, які є критичні моменти для РФ. Наприклад, якщо це крилата ракета або якийсь високоточний боєприпас, то таке озброєння виготовляється не на одному підприємстві. Тобто, десятки заводів та КБ можуть бути залучені до процесу виробництва, удосконалення, різних необхідних сервісів. І якщо ми знайдемо хоча б одне підприємство в ланцюжку, яке виробляє якусь вагому деталь, без якої ракета не полетить і зможемо зробити так, щоб цих поставок не було – це й буде справжній успіх.
Обхід Росією міжнародних санкцій – це наразі одна із ключових проблем противника, тому що заборона на постачання товарів військового та подвійного призначення у 2022 році запрацювала. Також під санкціями все те, що стосується високотехнологічного озброєння. Коли ми бачимо, що РФ використовує дуже багато комплектуючих із провідних країн світу, необхідно вжити заходів для припинення поставок критичних комплектуючих. Наш профільний науково-дослідний інститут розбирає усі трофейні зразки до гвинтика. Ми знаємо усі таємниці трофейного озброєння, і дрібниць тут ніколи немає.
Цією інформацією ми ділимося з нашими партнерами для того, щоб перекрити канали постачання комплектуючих для Російської Федерації. Ворог це розуміє і наразі намагається провести імпортозаміщення, але ми знаємо, що реальних результатів за цим напрямком досягти їм буде надзвичайно складно, а інколи й неможливо взагалі. В цілому ворог йде на спрощення виробництва зброї. Це дозволяє йому звітувати про кількість виробленого, однак за характеристиками це вже зовсім не та зброя. Тому ми знаходимо чимало підтверджень. Спрощення виробництв стосується передусім високоточного озброєння, і в результати воно перестає вже бути високоточним. Якщо вони не мають певних комплектуючих західного виробництва, то просто спрощують систему управління, систему навігації і т.д. Так, це потужна ракета, але вона не відповідає тим характеристикам, що були на самому початку.
От, наприклад, важко згадати, коли РФ востаннє застосовувала ракету «Онікс». Раніше це були масовані застосування по Одеській області, але «Онікс» – це протикорабельна ракета. Тому її ефективність була низька. Або 29 грудня минулого року в РФ заговорили про передачу ВКС партії Су-57. Але наш аналіз свідчить, що ця інформація не відповідає дійсності. В РФ багато років переносили терміни введення цих літаків в експлуатацію, і нині вони мають значні проблеми з авіонікою, з радіолокаційними станціями, двигуном, системою управління літака, та й із запчастинами. Тож це не літаки 5-го покоління, це навіть не покоління «4++»…
Є в них проблема з літаками-носіями – МіГ-31. Ми ж бачили інцидент, що стався в Білорусі – у одного з них загорівся двигун. Крім того, «Кинджалів» у РФ не так уже й багато. Якщо розстріляють і їх, тоді просто не буде чим лякати світ. “Кинджали” вони зараз використовують для демонстрації та залякування, що в них є таке озброєння, яке ніхто не зможе збити. Відповідно, цим вони підтримують напругу щодо можливості застосування цієї зброї не тільки проти нас, а й проти інших європейських країн.
Що стосується ракет, то в них також є відчутні проблеми. Якщо в середньому вони в рік виготовляли не більше 200 одиниць, в за лежності від типу, то зараз, наприклад, вони можуть вироблять 4 ракети «Іскандер» в місяць. Якщо говорити про Х-101, то це може бути 20-30 одиниць, але все залежить від запасів іноземних комплектуючих, яких в РФ залишилось дуже мало Якщо казати про укомплектування ворожих військ, то Росії знадобиться приблизно два місяці, щоб зібрати військові формування, і будь-який російський успіх на полі бою залежатиме від того, наскільки добре росіяни будуть оснащені та підготовлені.
Багато чого також залежатиме від продовження постачання західних боєприпасів та озброєнь в Україну для оснащення нових резервних підрозділів, які готує Україна. В свою чергу, українська розвідка постійно відстежує переміщення всіх носіїв і стежить за активними заходами, які може проводити чи проводить 12-те Головне управління міністерства оборони РФ, яке відповідає за підготовку і доставку ядерних зарядів до зброї. Це процес непростий, але ми маємо досвід моніторингу та розвідки стратегічних та інших навчань саме ядерних сил, які проводилися, починаючи з 2014 року. Тобто ми знаємо всі процедурні питання.
Через це ГУР МО України постійно тримає на контролі саме ядерну складову збройних сил Росії. Що стосується дронів, то у РФ реально є проблеми з арсеналом, в тому числі і з безпілотниками. На сьогодні вони використали приблизно 660 дронів-”шахедів”. За контрактом передбачено 1 750 одиниць. Також потрібен час для їх доставки та підготовки. Протягом останніх днів вони застосували велику кількість, а ці запаси необхідно поповнювати. За нашими даними, зараз у них буде чергова партія поставки – будемо уточнювати кількість дронів. Як правило, до цього вони завозили партіями 250-300 штук. Варто розуміти також, що росіяни використовують різні висоти і різні напрямки для обминання протиповітряної оборони, а також змінюють райони запуску дронів. Масований рой дронів спрямований на те, щоби прорвати нашу систему ППО і влучити в об’єкти. А якщо запускати малу кількість – по 5 – 10 безпілотників – такого ефекту не буде. Тож вони намагаються саме великою кількістю забезпечити прорив нашої системи ППО – це підтверджують і наші Повітряні сили. За їхніми словами, коли були останні атаки, вперше комплекси NASAMS перезаряджалися фактично під час нальоту. Якщо дуже велика кількість безпілотників на якомусь окремому напрямку, то вони просто можуть прорвати систему ППО в тому районі. У такий спосіб вони намагаються досягти своєї цілі з ураження об’єктів. Зараз противник запускає дрони з російського узбережжя Азовського моря, а до цього вони здійснювали пуски з Криму. Можуть вибрати інший напрямок, на шляху якого в нас є менше систем протиповітряної оборони. Як посилити розвідувальне співтовариство держави Згідно з Законом про розвідку є чітко визначені напрямки за якими діє воєнна розвідка України, Служба зовнішньої розвідки України, розвідувальне управління українських прикордонників. Кількість інформації, яка надається розвідкою, різко зросла. Наприклад, ГУР МОУ забезпечує не тільки вище державне керівництво. Наразі ми забезпечуємо інформацією і війська, органи військового управління. Тому що без повного розуміння того, що відбувається в таборі супротивника, командиру на місці дуже важко зорієнтуватися. Повноцінна картина відтворюється за умов наявності багатьох складових, наприклад, які створюються ним резерви, наскільки якісно проходить мобілізація та із якими проблемами вона стикається, які озброєння отримують мобілізовані, куди направляються новостворені підрозділи.
Важливим є вчасні дані про підходи резервів, оцінки стрімких змін потенціалу підрозділів противника. Наприклад, у січні 2023 року ми зафіксували, що Росія планує мобілізувати до війська від 300 до 500 тисяч людей – для забезпечення проведення наступальних операцій на сході та півдні України навесні та влітку 2023 року. Відповідний наказ про мобілізацію 500 тисяч призовників у січні – це на додаток до 300 тисяч мобілізованих у жовтні 2022 року. І це ще одна очевидна ознака того, що путінський Кремль не має наміру припиняти війну. Ми визначили, що наступи військ РФ можуть бути у Донецькій та Луганській областях, а також, можливо, на Запоріжжі. При цьому на Херсонщині та у Криму війська РФ вестимуть оборону. Нова хвиля мобілізації в Росії триватиме до двох місяців, але реалізація планів Росії знаходиться у прямій залежності як від оснащення російських резервістів, так і від рівня, якості і темпів західної військової підтримки українських захисників. Тому що, такі події як високоточний удар по окупованій Макіївці і є частиною нашого контрнаступу – резонансна велика втрата особового складу мобілізованих є не тільки свідченням безпорадності військового командування РФ, але й психологічний тиск на російське суспільство, на росіян, які коливаються щодо участі у цій абсурдній війні проти сусідньої держави. Усвідомлюючи рівень проблеми від завданого нами удару, в РФ засекретили дані про загибель мобілізованих в Макіївці. Однак повернемося до місця ГУР МОУ у розвідувальному співтоваристві держави. Є й інші органи державної влади, які згідно з законом та указами Президента визначені як споживачі нашої розвідувальної інформації. Якщо говорити про військову складову, то це одне, якщо говорити про воєнно-політичну, то це зовсім інше. Скажімо, ГУР МОУ дуже тісно працює з Міністерством закордонних справ України. Це пов’язано в тому числі і з впливами. Зокрема, ми багато працюємо над збором доказів щодо участі військ РФ на території України, збираємо і аналізуємо інформацію про те, як РФ обходить міжнародні санкції, для поставки комплектуючих для крилатих ракет. Наразі за цим напрямом йде сумісна робота. Крім того, є й інші визначені Законом заходи, що передбачають вплив для того, щоб приймалися рішення в інших країнах та міжнародних організаціях. Це впливає і на відстоювання територіальної цілісності України, і на допомогу від іноземних партнерів.
Наразі вже не Україна йде до стандартів НАТО, а стандарти НАТО самі приходять до нас. Зброя і боєприпаси, їх технологічність, кількість, якість, потужність – усе це дуже сильно впливає на перебіг подій на фронті. Тож оперативне отримання сучасних озброєнь стало на цій війні одним із найвагоміших чинників забезпечення перемоги. У зв’язку з цим ми розгорнули відповідний фронт робіт: аналізуємо, де є зброя, що нам необхідно, де є виробництво та в яких обсягах. Аналізуємо спроможність країни надати нам ті чи інші зразки. Справа у тому, що багато озброєння перебуває на складах зберігання. Коли система безпеки НАТО була у періоді реорганізації та НАТО почало трансформуватися, тоді зразки озброєння, яких був надлишок, були направлені на склади зберігання. А зараз ми можемо цим користуватися, можемо брати їх звідти. Головне, щоб ми чітко усвідомлювали свої потреби та добре, до дрібниць знали, у кого є можливості нам допомогти. Дуже важливо, що добре налагоджена комунікація з військово-політичним керівництвом країни. Контакт між президентом та очільником ГУР МО є завжди, є чітко визначенні щоденні доповіді. Також Верховний Головнокомандувач проводить засідання Ставки – там кожен раз заслуховується керівник воєнної розвідки та надає свої оцінки. Крім того, генерал К. Буданов нині є керівником Комітету з питань розвідки при Президентові України, а це накладає на нього повноваження та дає можливість безпосередньо доповідати Президенту. Є й подальші плани на посилення розвідувального співтовариства. Ми наразі вносимо зміни у законодавство. Наступним питанням є координація і це чітке посилення тих напрямків, за які відповідає кожен розвідувальний орган. Нарешті, це оперативний обмін інформацією. Я як один з керівників інформаційних підрозділів, не бачу дефіциту розвідувальної інформації, яка надходить від українських партнерів. До того ж, ми ввели такий вид роботи, як спільні розвідувальні оцінки за напрямком своєї діяльності. Це воєнна, воєнно-політична, політична, економічна та інші площини, що повноцінно охоплюються розвідкою. Створено робочі групи, що спільно працюють та готують спільні розвідувальні оцінки. Це результат спільної роботи, де один одного розвідувальний орган доповнює своєю інформацією роботу іншого. Попереду багато роботи – необхідно посилювати усі види розвідки. Це потребує чимало часу. З’являються нові способи отримання розвідувальної інформації – ті ж самі БпАК, нові види радіотехнічної розвідки, зовсім інші підходи до перехоплення, космічна розвідка. До речі, ми переконалися, що на сьогоднішній день без космічної розвідки успішно вести бойові дії дуже важно на усіх рівнях, починаючи з тактичного. Космічна розвідка – це реальна картина бою, яку ми бачимо, – переконує Вадим Скібіцький.
