Вирішальний період війни – осінь, інакше ворог залишить міста без тепла, – ГУР


14:3827.08.2022

Як окупанти готуються до “референдуму” на окупованих територіях України і коли вони можуть його провести, чи є загроза наступу з Білорусі, чим хворий Путін, чи може російський диктатор оголосити загальну мобілізацію та використати проти Україну ядерну зброю – в інтерв’ю РБК-Україна розповів представник ГУР Міноборони Вадим Скібіцький.

Цього тижня у Білому домі заявили, що Росія найближчими днями може оголосити про проведення псевдореферендумів на захоплених українських територіях. За даними нашої воєнної розвідки, окупанти вже завершили майже всі процеси підготовки до так званого голосування.

Агресор намагається щосили втримати південні регіони, оскільки ці території важливі для нього не лише як сухопутний коридор до Криму, але й як плацдарм для розвитку подальшого наступу вглиб України. Про плани Кремля щодо війни проти України, про те, які варіанти загарбання наших окупованих територій готує Росія, а також про ситуацію в Білорусі в інтерв’ю РБК-Україна розповів представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

– Представники влади США заявили, що Росія до кінця цього тижня начебто може оголосити про проведення псевдореферендумів на окупованих територіях України. Чи є у вас такі дані? І якщо так – то на яких територіях, яке питання вони планують на нього винести і на яке число вони можуть його призначити?

– Якщо говорити про “референдуми”, вони можуть відбутися на різних територіях. По-перше, це так звані “луганська народна республіка” та “донецька народна республіка”. Там Росія вже дещо визначила їхній статус, визнавши ці незаконні утворення. Зараз мова насамперед іде про тимчасово окуповані території Запорізької та Херсонської областей.

Це можуть бути різні дати. Наприклад, 11 вересня, коли в них єдиний день голосування в Російській Федерації. Це можуть бути й інші варіанти. Але воєнна розвідка України зараз чітко відслідковує всі процеси, які там відбуваються. На сьогодні ми можемо з упевненістю сказати, що створені відповідні виборчі штаби, оперативні штаби, складені списки виборців, створені виборчі комісії. Тобто всі процеси, які стосуються підготовки до “референдуму”, майже завершені.

Крім того, ми бачимо, що на окуповані території Херсонської та Запорізької, а також – Луганської та Донецької областей, постійно приїжджають російські політики, урядовці, так звані волонтери, які відповідають саме за підготовку процесу голосування.

Таким чином, ми можемо однозначно сказати, що підготовка йде. І вона на сьогодні знаходиться на завершальному етапі. Далі все буде залежати, по-перше, від того, що буде на полі бою. І по-друге, від того, наскільки їм вдасться зламати рух опору, який зараз є на окупованих територіях.

– А на окупованій частині Харківщини – чи є там зараз якийсь рух у сенсі проведення псевдореферендумів?

– Там були різні підходи щодо можливості проведення псевдореферендумів. Але там, по-перше, невелика територія захоплена. А по-друге, їм же потрібна вся Харківська область. Адже проведення будь-якого референдуму без Харкова і створення якоїсь так званої “харківської народної республіки” тощо не матиме в подальшому ніякого успіху.

Можливо, там будуть готуватися якісь звернення чи інші зібрання. Але ми поки що не помічаємо там такої активної підготовки до референдуму, як на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.

– У Запорізькій області в нас теж окуповано тільки орієнтовно 60%. Однак вони все ж хочуть там проводити свої псевдореферендуми.

– Так, але там захоплено два великі міста – Мелітополь і Бердянськ. Друге – там ми спостерігаємо підготовку до “референдуму”. Третє – там ми бачимо процес паспортизації, видачі російських паспортів. За нашими даними, наприклад, у Бердянську вже видано 800 паспортів. Навіть діти, яким виповнилося 14 років, теж починають отримувати російські паспорти.

Незважаючи на те, що противнику не вдалося захопити всю територію Запорізької області, процес визначення долі цих окупованих територій іде. Можливо, вони будуть приєднані до так званої “донецької народної республіки”. Можливо, буде інший формат.

Вадим Скібіцький, ГУР Міноборони: Високоточна зброя в Росії уже на межіВадим Скібіцький (фото: GettyImages)

Ми маємо досвід “днр” і “лнр”. Вони були створені не в усіх кордонах Донецької та Луганської областей. У їхніх “законах” було написано, що вони поки існують у тих кордонах, які мають, а решта територій – нібито окупувала Україна. Тобто такий же формат може бути передбачений і для Запорізької області: на тимчасово захопленій території створити, наприклад, “запорізьку народну республіку”, а в “законах” пишуть, що решта – окупована Україною і їх будуть повертати. Ми не виключаємо, що такий підхід може бути застосований і для території Херсонської, а може, і навіть для Харківської області.

– Тобто зараз невідомо, яке питання вони можуть винести на ці “референдуми”?

– Це, мабуть, буде визначатися в останній момент, коли вони вирішать, що робити: або відразу приєднувати до Російської Федерації, наприклад, до окупованого Криму, або створювати так звані “народні республіки”, або, наприклад, приєднувати Запорізьку область до “донецької народної республіки”. Це, вочевидь, буде визначатися на фінальному етапі, що саме написати в бюлетенях для так званого голосування.

– А може бути так, що на різних територіях буде в різний день голосування, чи вони будуть призначати на якусь одну дату?

– Для них бажано провести це все в один день. Але це буде залежати від ситуації на фронті. Бо якщо ми говоримо про Донецьку область, то противнику так і не вдалося захопити всю її територію і вийти на її адмінмежі. І по-друге, це буде залежати від того, наскільки їм вдасться створити картинку всенародної підтримки тощо.

Ми бачимо, що російські пропагандисти, представники “Єдиної Росії” постійно присутні на окупованих територіях якраз для того, щоби створювати таку картинку. Мова йде про обіцянки гуманітарної допомоги, видачу паспортів, прийняття в члени “Єдиної Росії”.

До речі, з 1 вересня всі окуповані території за вказівкою Москви переходять на навчання за російською програмою. Зараз активно завозяться для цього підручники. Вчителі та колаборанти, які погодилися співпрацювати з окупантами, проходять методичні заняття, як викладати за російськими програмами, в тому числі на території Російської Федерації. Є вчителі-росіяни, які приїжджають проводити методичну підготовку, а, найімовірніше, вони й будуть проводити значну частину занять.

Тобто ми бачимо, що йде повзуча інтеграція захоплених територій нашої держави і в політичному сенсі, і в економічному, і в культурному.

– За тими темпами підготовки, які ви бачите – вони можуть встигнути щось десь провести 11 вересня? Адже мало часу залишилося, а, як ви сказали, вони ще не знають питання, яке вони будуть виносити.

– Вони ж планують голосувати не тільки на виборчих дільницях, а й проводити голосування онлайн через інтернет. Бюлетені – це пару ночей і вони будуть надруковані. А якщо говорити про готовність до “референдуму” – то вона доволі висока, майже на 90% все готово.

Але тут же річ не в тому – як проводити чи не проводити. Для них важливі сама дата, коли це потрібно зробити, і “результати”, які потрібно оголосити. Ми ж розуміємо, що це фікція і псевдореферендум.

– Яка в нас зараз ситуація на Запорізькій атомній електростанції? Вони таки намагаються перепід’єднати її до енергомережі Росії?

– Вони не просто намагаються. Вони вже провели необхідні випробування, провели відповідні налаштування, відновили всі лінії передач, які йдуть від Запорізької атомної електростанції в напрямку Каховки і Мелітополя. І за нашими даними, наприкінці липня вони вже перевірили можливість під’єднання цієї системи до енергосистеми Російської Федерації.

Зараз вони вичікують момент, проводять останні налаштування. Вони рішуче налаштовані на те, щоби підключити Запорізьку атомну електростанцію в єдину мережу Росії. Насамперед для того, щоби повністю забезпечити Крим електроенергією. Вони планували це зробити ще в першій половині серпня, але їм це тоді не вдалося.

– Для чого вони зберігають на території станції стільки техніки, боєкомплектів?

– Вони мотивують тим, що оскільки це ядерний об’єкт, його потрібно фізично захищати. Але вони просто прикриваються атомною електростанцією для того, щоб розміщувати там свої війська. Також активно використовується територія біля станції, біля Енергодара для нанесення ударів по підконтрольних нам територіях. По-третє, це для них дуже слушна нагода проводити будь-які провокаційні дії на території як електростанції, так і в районі всього Енергодару.

Вадим Скібіцький, ГУР Міноборони: Високоточна зброя в Росії уже на межі

Запорізька АЕС (фото: GettyImages)

– Ще донедавна для Кремля було в пріоритеті захоплення Луганської та Донецької областей. Однак потім вони почали перекидати сили на південь, зокрема з-під Ізюма, з-під Лимана – це ті самі угруповання, які мали б рухатися на Слов’янськ. Чи можемо ми говорити, що вони перекидають війська на південь, жертвуючи інтенсивністю свого наступу на сході? І якщо так – то що могло змусити їх переключити увагу?

– Якщо говорити про загальний задум Російської Федерації – він не змінився. Вони не відмовилися від наступальних дій у Донецькій області. Зараз, як ви бачите, це Авдіївка, Піски, Бахмут. Ідея виходу на адміністративний кордон Донецької області в них залишається.

Так, нам вдалося збити темпи наступальних дій, особливо після того, як наші війська були виведені з Сєвєродонецька та Лисичанська, після того, як ми вирівняли лінію фронту, їм стало значно важче вести бойові дії проти нас.

Якщо ми говоримо про переміщення на південь, туди перемістилися угруповання східного військового округу РФ. До речі, спочатку воно діяло з території Білорусі, потім, після того, як вони відступили з наших північних областей, їх перекинули на донецький та харківський напрямок. І більша частина цього угруповання була в резерві на території Російської Федерації. Коли для агресора виникла загроза деокупації південних територій, вони посилили там свої угруповання. Саме угруповання східного військового округу було туди перекинуто разом з повітряно-десантними військами.

Але це не означає, що вони відмовилися від тих планів, які в них є на донецькому напрямку. Там бойові дії – штурмові дії, наступальні дії – тривають щодня за підтримки артилерії, авіації, штурмової авіації, вертольотів армійської авіації. Тобто там ситуація доволі складна. Ми збиваємо їхній темп наступу і головне – не дозволяємо виконати їм те завдання, яке вони перед собою ставлять – вийти на адмінкордон Донецької області.

Вони дещо зменшили наступальні дії на слобожанському напрямку, але ті війська, які там були, залишаються. На донецькому напрямку залишається орієнтовно 60 батальйонних тактичних груп, їхня чисельність не зменшується. Через те і потенціал у них є, але ми протистоїмо, ми знаємо свої завдання, і тому в них немає успіху на тих напрямках, які вони вважають для себе стратегічними.

– Оскільки десантура, яку вони перекидають на південь, більше призначена для наступальних дій, а не для оборони, то в останні тижні доводилося чути кілька версій, де вони можуть наступати. Або на криворізький напрямок, або на миколаївсько-вознесенський, або на херсонсько-миколаївський. Чи є ознаки того, що на якомусь із цих напрямків вони готують наступальні дії?

– Ми говорили, що була загроза наступу на криворізький, запорізький напрямок. Але водночас ми неодноразово говорили, що противник там нарощує оборонні споруди. Там зроблено по дві, а в деяких місцях – і по три лінії оборонних споруд, які в інженерному плані повністю обладнані. Тобто вони по суті створили плацдарм на півдні України для будь-яких дій – або це оборона, або контрнаступ, або наступ.

Чому? Перше – ми говорили про “референдум”. Самі ці війська забезпечують проведення цього “референдуму”. По-друге, Путін не відмовляється від окупації всієї території України. Якщо ми говоримо про тривалість бойових дій, загалом про тривалість війни, то ми можемо сказати, що південь України – це плацдарм для подальших наступальних дій вглиб території нашої держави.

І по-третє, для Путіна дуже важливі Запорізька і особливо Херсонська області, бо це забезпечення Криму водою, електроенергією. І це насамперед забезпечення сухопутного коридору з Кримського півострова до території Росії.

Таким чином, противник готується до будь-яких дій. Ми, своєю чергою, теж це розуміємо. І всі ті угруповання, які там створюються, призначені для того, щоби вести активні бойові дії і не дозволити подальше просування ворога вглиб нашої країни. А за нормальних умов – і провести деокупацію територій.

– Була інформація, що частина окупаційних військ начебто почала покидати правобережжя Дніпра в Херсонській області. Відповідає ця інформація дійсності?

– Були окремі переміщення. Але вони розуміють, що їм вкрай необхідна саме ця територія – вони хочуть контролювати обидва берега Дніпра. Якщо вони повністю вийдуть з правого берега або якщо ми їх звідти виб’ємо, тоді вони не зможуть активно просуватися вздовж Дніпра в центральні регіони нашої держави.

До того ж вони розуміють: якщо говорити про створення якоїсь “херсонської народної республіки” або проведення якогось “референдуму”, без Херсона – це нелогічно. Тому там іде переміщення, йде перегрупування військ. У районі Антонівського моста вони створюють понтонні переправи, щоб забезпечити логістичну підтримку і переміщення військ на окупованій частині правого берега Дніпра. І для них дуже важливо втримати Херсон – це однозначно.

– Яка ситуація з боку Білорусі? Чи зберігається загроза сухопутного наступу? Чи фіксується туди перекидання російського техніки? І скільки там зараз російських військ?

– Територія Білорусі несе нам загрозу і на сьогодні це насамперед загроза ракетних ударів як повітряного компоненту, так і наземного. На території Білорусі зараз розміщено один дивізіон ракетного комплексу “Іскандер”, який і здійснює ракетні пуски, три дивізіони C-400, С-300. Ми бачили, коли зовсім нещодавно зенітними ракетами комплекса C-300 обстрілювалася Чернігівська область.

Основна задача цих ЗРК – це захист повітряного простору. І ми бачимо, як вони активно працюють, коли на територію Білорусі заходять бомбардувальники Ту-22, C-400 здійснюють прикриття цих бомбардувальників. Друга мета розміщення цих ЗРК – це нанесення ударів по наземних цілях, вони мають ракети, переобладнані в вид “земля – земля”. Їхня точність низька, але вони можуть наносити ураження особовому складу, цивільному населенню. Бойова частина цих ракет містить орієнтовно 6 тисяч маленьких осколків, вони розлітаються і це загроза будь-якому об’єкту на їхньому шляху.

Повітряний компонент – це бомбардувальники Ту-22М3, які можуть нести крилаті ракети повітряного базування – ті ж самі X-22, якими буквально вчора (розмова відбулася 25 серпня, – ред.) були обстріляні наші території, в тому числі Шепетівка.

Вадим Скібіцький, ГУР Міноборони: Високоточна зброя в Росії уже на межіЗагроза вторгнення Росії з Білорусі на сьогодні низька (фото: GettyImages)

Це реальна загроза, яка знаходиться на високому рівні. Якщо говорити про сухопутний компонент, його там у достатній кількості немає. Там є тільки окремі підрозділи сил спеціальних операцій. Ми не бачимо ні перекидання туди сухопутного компонента, ні нарощування, ні створення будь-яких наступальних угруповань. Там вздовж кордонів зараз знаходяться лише батальйони збройних сил республіки Білорусь, які проводять навчання, обладнали свої позиції і несуть службу на ротаційній основі.

Якщо говорити про росіян, то, за нашими оцінками, зараз на території Білорусі перебуває приблизно тисяча військовослужбовців. Там також постійно розгорнуті два вузли зв’язку. Таким чином, загроза російського сухопутного вторгнення з території Білорусі на сьогодні знаходиться на низькому рівні, вона мінімальна. Буде зростати, якщо там розпочнеться розгортання потужного сухопутного компонента.

– Чи є зараз у вас дані, що Росія готується оголосити загальну мобілізацію?

– Вони поки що користуються прихованою мобілізацією. Ми не виключаємо, що в будь-який момент може бути оголошена загальна мобілізація. Але немає підстав проводити загальну мобілізацію, якщо не оголошена війна. А яка війна, якщо вони проводять спеціальну воєнну операцію? Тоді їм треба говорити, що вони не досягли успіху або придумувати якісь інші причини для того, щоб оголосити війну та загальну мобілізацію.

Хоча вони це можуть зробити дуже швидко, бо та ж сама держдума під повним контролем Путіна. І будь-який закон чи рішення ухвалюються мало не одноголосно, швидко, без зайвих зволікань.

Інформації про те, що загальна мобілізація буде введена найближчим часом поки що немає.

– В Україні здебільшого воюють регулярні підрозділи армії РФ, але окрім них ми бачимо, зокрема, бойовиків ПВК Вагнера (Ліга). У нас їх багато? На яких напрямках вони зосереджені? І які в них завдання – вони йдуть у першій лінії чи вже на “зачистку”?

– За нашими підрахунками, їх приблизно 4,5-5 тисяч. Вони на сьогодні працюють на певних напрямках, в першій лінії. Це як штурмові загони. Притому вони працюють на найбільш загрозливих напрямках. Ми бачили їхню роботу в Лисичанську, на напрямку Попасна – Бахмут. Це передові загони, які діють у першій лінії наступальних військ.

– Вони такі безстрашні чи їх не жалко?

– По-перше, їх не жалко. По-друге, вони проходять відбір. І там відбирають тих людей, які мають досвід бойових дій, які мають відповідну підготовку і проходили службу в збройних силах Російської Федерації. Як правило, це офіцерський склад. І там є люди, які дійсно можуть виконувати психологічно, емоційно, фізично найбільш складні завдання. Це не регулярні збройні сили – це дещо вищий рівень.

– Чи є ще якісь найманці на території України, крім “вагнерівців”? Можливо, з інших країн чи з інших приватних військових компаній?

– Вони там оголошували, що в Сирії створять цілий легіон, що начебто багато найманців бажають йти з Африки. Вони є, але ці групи не багаточисельні. Вони теж діють під егідою “Вагнера”. Тому ми поки що не бачимо активного застосування іноземних найманців. Є люди з Сирії, з Африки, є з інших країн, але це не такі чисельні підрозділи, як це вони анонсували.

– Якими можуть бути хороший та поганий сценарій розвитку війни до кінця року для України? На яких позиціях ми можемо завершити цей рік за оптимістичною та песимістичною оцінкою?

– Вирішальний період – це буде якраз осінь. Якщо говорити про природні та кліматичні умови – це вересень – жовтень. Далі піде непогода, листопад, зима, але бойові дії продовжаться. Вони можуть бути не такі активні, однак ми маємо досвід застосування збройних сил РФ проти нашої Сумської та Чернігівської областей минулої зими. Незважаючи на те, що вони звідти втекли, біля наших кордонів на території Росії зберігається приблизно 4 батальйонних тактичних груп. Вони, по-перше, здійснюють обстріл нашої території. По-друге, тримають у напрузі і відволікають на себе сили та засоби.

Тому за будь-якого розкладу зимовий період теж буде складний, бо будуть йти турбуючі бойові дії для того, щоб тримати в напрузі Збройні сили України. Друге – це фактор енергетичних ресурсів, який буде однозначно використовуватися Росією, щоб дестабілізувати нашу внутрішню ситуацію. А на цьому фоні вони будуть готуватися до весни, до відновлення потужних бойових дій.

Але ми маємо надію на те, що ті заходи, які ми плануємо, будуть мати успіх. І ми зірвемо ті плани, які є в Російської Федерації і щодо подальшої окупації, і щодо Донецького регіону. Попри те, що нам недостатньо тих ресурсів, які ми маємо, нам допомога надходить, ми плануємо бойові дії. Ми вражаємо їхні пункти управління, склади боєприпасів, живу силу.

І сам моральний стан російських військ змінюється – це зовсім інше, ніж те, що було на початку березня, коли вони маршем йшли на нашу територію. Ми на сьогодні бачимо, що укомплектованість деяких підрозділів Російської Федерації, які брали участь у бойових діях від початку, з лютого, зараз складає 30%. Це нижче будь-яких необхідних показників.

Їх потрібно поповнювати, а ми бачимо за статистичними даними, що ті плани, які побудувала для себе Москва щодо набору на контрактну службу, щодо добровільного набору, не виконуються більш ніж на 50%. І якраз щодо загальної мобілізації: можливо, прийде такий момент, коли для того, щоб досягти успіху в цілях Росії – це повна окупація Україна – їм необхідно буде оголошувати повну мобілізацію.

– Яка ситуація в росіян з ракетами?

– Складна. За нашими підрахунками, в них залишилося не більше 45% від тих ракет, які були до початку війни. Особливо складна в них ситуація з “Іскандерами”. Там взагалі залишилося приблизно 20% від того, що було, а може, навіть і менше. Складна ситуація з тими ж “Калібрами”, це досить ефективна ракета, але їхня кількість не така велика. Через те вони використовують ці X-22 та С-300 в наземному варіанті. Але ці запаси вичерпуються.

Високоточна зброя в них уже на межі. За всіма нормативними документами вони повинні мати 30% резерву, а його за деякими видами ракет уже майже немає. Наприклад, за тими ж “Іскандерами”. Тому вони будуть використовувати інші засоби ураження. Вони зараз активно використовують “Ураган”, “Смерч” – це те, що дозволяє здійснювати обстріл на короткій дистанцій, на 70-80, максимум до 100 кілометрів.

Ми бачимо, що противник якраз інтенсивно обстрілює цими системами Миколаїв, Запорізьку область, Харків. Цими системами вони будуть намагатися зруйнувати нашу інфраструктуру, об’єкти тепломережі, бойові порядки і нанести психологічний тиск на наше місцеве населення. Вони розуміють: якщо не буде тепла, то настрій населення буде зовсім інший.

– А що з “Кинжалами”?

– Їх мало, 30-40 штук. Це ті зразки, які першими надійшли на озброєння. Вони не пішли в масове виробництво. Вони їх застосовували, це ефективна зброя, але вона використовується для демонстрації сили як для нас, так і для наших партнерів. В тому числі для США та Китаю, показуючи, що вони мають гіперзвукове озброєння.

– Питання, яке хвилює українців: що зі здоров’ям Путіна?

– Хвора людина за трьома напрямками: морально, шизофренік і фізично теж хворий. Що візьме верх першим – побачимо.

– Чи є признаки того, що його фізичне здоров’я погіршується?

– По-перше, ця інформація приховується. Стан його здоров’я складний. Але він буде воювати до кінця своїх днів. Він не зупиниться і не відмовиться. Думати, що його здоров’я буде впливати на хід війни – хибно. У нього одна мета і він її озвучив: “Петро I воював 21 рік, отже, і я буду стільки ж воювати, і буду воювати доти, доки не зроблю того, про що я мрію”. В усіх його програмних статтях, які він писав, викладено, яке в нього світобачення.

– Виходить, що Росія готова вести війну на виснаження?

– Готова. На жаль, це ж не тільки бажання Путіна. Але є 73% населення, яке підтримує цю війну, вони готові воювати до перемоги.

– Доводилося чути ще одну версію, її якраз на днях описало Reuters. У Путіна може бути розрахунок на те, щоби протягом зими створити енергетичну кризу і вкрай важку ситуацію для Європи. І щоби, як наслідок, Захід почав змушувати нас домовлятися на умовах Росії і закінчувати війну. Як ви вважаєте, може бути такий розрахунок?

– Так, він буде це робити. Йому потрібно знімати санкції, йому потрібно відновити зв’язки з Заходом. Але наша позиція дуже чітка – повна деокупація всіх українських територій, включаючи Крим. Іншого шляху немає. У нас уже був 2014-2015 рік, сьогодні маємо те, до чого призвели Мінські домовленості.

Я недаремно говорив про те, що створений плацдарм у Херсонській області. Там створений цей плацдарм для того, щоби через рік чи через два, три, п’ять років після будь-яких переговорів знову почати війну і загарбати всю територію України.

Домовлятися можна тільки про повний вихід російських військ, а ще краще – про денуклеаризацію і демілітаризацію режиму Путіна, щоби позбавити його цих двох складових. Адже це загроза не тільки для нас, а для всієї Європи. Польща, Балтійські країни та інші країни Східної Європи це добре розуміють.

– Чи є зараз підстави вважати, що Путін готовий у майбутньому чи в найближчій перспективі застосувати проти Україну ядерну зброю?

– Ознак того, що він завтра застосує таку зброю, немає. Але там постійно проводяться тренування, саме визначені, планові тренування щодо розгортання ядерної зброї, переміщення боєзаряду, підготовка носіїв ядерної зброї до застосування. Носії є – це ті ж самі Ту-22, Ту-95, Ту-160, носії системи “Калібр”, які знаходяться в Чорному морі, також можуть нести тактичний ядерний боєзаряд. Тобто така загроза залишається і ми це розуміємо.

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Вирішальний період війни – осінь, інакше ворог залишить міста без тепла, – ГУР' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube