ЄС шукає ще 70 млрд євро для підтримки військових зусиль України у 2027 році, але зростання вартості запозичень та суперечки навколо російських активів залишають Брюсселю “мало простих варіантів”. Про це повідомляє Euronews, пише УНН.
“ЄС у терміновому порядку шукає додаткові €70 млрд для України наступного року, оскільки посилення російської атаки на країну та її економіку зробило чинні плани фінансової підтримки блоку недостатніми”, – ідеться у публікації.
На завершення дводенного саміту минулого тижня лідери ЄС вислухали Президента України Володимира Зеленського, який розповів їм про масштаби дефіциту, вказавши, що “війна коштуватиме €155 млрд наступного року. І нам потрібно як мінімум ще €70 млрд від вас: на оборону, на озброєння та на зміцнення нашої стійкості”.
“Заклик знайшов відгук. Лідери ЄС доручили Європейській комісії вивчити шляхи закриття цієї діри, яка виявилася значно більшою, ніж очікували у Брюсселі”, – сказано у публікації.
До цього часу підтримка блоку спиралася на кредит обсягом €90 млрд, який лідери схвалили у грудні минулого року. Він був розрахований на покриття двох третин фінансових і військових потреб України в 2026 і 2027 роках, а третину, що залишилася, мали взяти на себе інші союзники. При цьому Євроккомісія виходила з того, що війна завершиться 2026 року. Натомість москва посилила наступ, включаючи денні удари, націлені на підрив і так крихкої української економіки, пише видання.
“Київ уже кілька тижнів попереджає, що наступного року йому буде потрібно додатково $32,6 млрд для підтримки бюджету і $45 млрд для збройних сил – лише $78 млрд, тобто приблизно €70 млрд”, зазначає видання.
“Спочатку Брюссель утримувався від коментарів щодо цієї приголомшливої суми. Але після кількох раундів технічних обговорень оцінку було прийнято, і у ЄС дійшли висновку, що ці гроші необхідно знайти, якщо Україна хоче підтримувати свої військові зусилля. 70 млрд євро мають доповнити 45 млрд євро, які ЄС має намір виділити в межах уже узгодженого кредиту, а також кілька мільярдів євро з інших програм”, – ідеться у публікації.
“Зіткнувшись із зростаючим рахунком”, як пише видання, Брюссель поспішив наголосити, що €70 млрд стануть “спільним зусиллям” з іншими союзниками, такими як Велика Британія, Норвегія, Канада та Японія.
“Ми завжди говорили, що не можемо йти цим шляхом самотужки. Ми не можемо зробити все самі. Тому наші партнери загалом мають посилити зусилля, – заявив представник Єврокомісії. – Вони мають вийти з обіцянками та виконати свої зобов’язання. Це дуже важливо”.
“Поки що неясно, яку частку з €70 млрд надасть сам ЄС з огляду на те, що колишня схема поділу витрат на дві третини і одну третину не спрацювала. Незрозуміло й те, наскільки швидко Києву знадобляться кошти. Ясно лише одне: можливості зібрати таку величезну суму за короткий термін вкрай обмежені”, – сказано у публікації.
Додатковий тиск, як зазначається, створює і той факт, що переговори з високими ставками відбуватимуться паралельно із запеклою боротьбою навколо наступного довгострокового бюджету та передвиборчою кампанією у Франції, де фаворит перегонів Марін Ле Пен обіцяє припинити фінансову допомогу Україні.
Згідно з оцінками дипломатів і чиновників, “найвірогіднішим варіантом зараз виглядає випуск нових спільних боргових зобов’язань ЄС на фінансових ринках, як Брюссель уже робить для кредиту в €90 млрд”. Єврокомісія, як повідомляється, могла б розширити існуючу кредитну лінію, фактично продовживши діючу схему фінансування.
Блок зі стабільним кредитним рейтингом AAA перетворився після пандемії COVID-19 на затребуваного емітента облігацій: його аукціони часто перепідписані. Колишній прем’єр-міністр Італії та президент ЄЦБ Маріо Драгі закликає до великомасштабних запозичень.
Однак із грудня, коли лідери схвалили кредит, фінансова ситуація різко погіршилась. Вартість запозичень злетіла по всьому світу на тлі стрибка цін на нафту, зростання держборгу та високого попиту на інвестиції у штучний інтелект.
Особливо сильно постраждали європейські країни, насамперед ті, що вже обтяжені боргами. Бельгія зараз займає під ставки, які можна порівняти з грецькими, а Франція платить за своїми запозиченнями більше, ніж Італія.
Це робить перспективу нових боргів політично чутливою, а часом і майже неможливою, адже вона збільшить і без того зростаюче навантаження щодо виплати відсотків, вказує видання.
Прибутковість 10-річних облігацій блоку піднялася з 2,8% у січні до 3,44% у вересні – відчутне зростання, хоч і менш різке, ніж на багатьох інших ринках.
“Ця динаміка зачіпає всіх емітентів по всьому світу, і наша відносна позиція принципово не погіршилася”, – заявив представник Єврокомісії.
“Ми залишаємося надзвичайно конкурентоспроможним емітентом”, – додав він.
Якщо спільні запозичення стануть основним варіантом, як пише видання, “низка країн, як очікується, відмовляться брати участь”.
Угорщина, Словаччина та Чехія вже не беруть участь у кредиті на €90 млрд. На саміті минулого тижня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що разом із угорським колегою, Петером Мадяром, вони домовилися зберегти таку позицію. “Якщо інші країни хочуть дати Україні кредит, вони можуть це зробити, але принаймні дві країни вже дають зрозуміти, що ми не братимемо участі у цьому фінансовому механізмі, – сказав Фіцо. – Ми виявляємо солідарність іншими способами”.
Ще одна країна, яка, ймовірно, залишиться осторонь – Болгарія, де новий прем’єр Румен Радєв неодноразово критикував військову допомогу блоку Україні, пише видання.
В останні тижні, зазначає видання, “кілька країн запропонували альтернативний шлях забезпечити Україну довгостроковими фінансовими ресурсами – використовувати заморожені активи центрального банку росії на суму 210 млрд євро, розміщені на території блоку”. “Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща відновили дискусію у серпні. З того часу підтримку висловили скандинавські та балтійські країни, Німеччина та Ірландія”, – ідеться у публікації.
Саме ці держави, як вказано, минулого року найактивніше домагалися спрямування активів у безвідсотковий кредит для України. Здебільшого, пише видання, це найбільші двосторонні донори України, які вбачають в активах спосіб забезпечити реальний розподіл навантаження.
Проєкт провалився, коли зіткнувся з жорстким опором Бельгії, на території якої в депозитарії Euroclear у центрі Брюсселя знаходиться €185 млрд цих активів. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер попередив, що використання активів буде рівносильним конфіскації і призведе до катастрофічних наслідків для країни. Він вимагав повної взаємної відповідальності за ризиками та необмеженими гарантіями від усіх можливих зобов’язань. Лідери ЄС відсахнулися від перспективи потенційного порятунку бельгійської банківської системи і в останній момент обрали варіант спільного боргу, щоб сформувати кредит у €90 млрд.
Попри цей провал прихильники використання російських активів не відмовилися від ідеї. Україна постійно повертає цю тему до порядку денного обговорень, зазначає видання.
“Зеленський заявив, що якщо Європа не скористається ними, Росія намагатиметься їх повернути. (За повідомленнями ЗМІ, США пропонували частково розблокувати активи як стимул для участі росії у мирних переговорах, але європейці відкинули цей план.)”, – ідеться у публікації.
Де Вевер, “як і раніше, жорстко проти. Як стало відомо Euronews, під час саміту бельгійський прем’єр із власної ініціативи взяв слово та заявив колегам, що його заперечення не змінилися. Він наполягав, що гроші мають залишатися надійно заблокованими до кінця війни, щоб запобігти зовнішньому втручанню з боку москви чи Вашингтона.
“Посил зрозуміли. За словами чиновників та дипломатів, учасники саміту пішли з відчуттям, що у ідеї використання активів мало шансів на успіх і цього разу. Невдача торішнього плану все ще свіжа у пам’яті. Франція та Італія, чия підтримка була б ключовою, як і раніше, вважаються неготовими використовувати активи. Позиція Бельгії стала ще жорсткішою. Вона виступає проти не лише використання суверенних коштів, а й їхнього переведення з Euroclear зберігачеві, що належить ЄС, – юридичний обхідний маневр, який деякі пропонують для виходу з глухого кута”, – зазначається у публікації.
“Це питання спливатиме знову і знову. Зрештою, ймовірно, вдасться знайти рішення. Я не думаю, що у короткостроковій перспективі воно опиниться на порядку денному – ні цього місяця, ні наступного, – сказала Euronews посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. – Поки активи залишаються замороженими, перебувають у Європі, під нашим режимом і тепер під європейською юрисдикцією, вони, безперечно, будуть предметом обговорення лідерів у майбутньому. І я думаю, що це обговорення відбудеться, але не найближчим часом”.
