Цікаво, що Трамп не зміг нагнути своїх нафтовиків, щоб ті знизили ціни. А він мав на це повне право, адже озолотив їх війною в Ірані, – зазначає Сергій Куюн, директор ТОВ “Консалтингова група А-95”. Він теж вважає, що ніякого зниження цін внаслідок угоди не буде.
-На що розрахунок в «дизельній» угоді?
Заявлена мета – знизити ціни на дизель напередодні виборів, які стануться менш ніж за місяць. Подивимось, чи це можливо?
1. Одразу відкинемо ймовірність вплинути заявленими обсягами на світовий ринок. Ну бо ті обсяги ні про що, і про це вже було написано достатньо.
2. Добре, якщо не можна вплинути на світовий ринок, то може хоча б на американський?
Перше: знов обсяг. Він малий не тільки в світовому, а й в американському масштабі. Заявлених 300 тис. т вистачить на декілька годин споживання.
Друге: до виборів суто логістично жодна лодка не встигне дійти до Штатів, не кажучи вже про американські АЗС.
Третє: везти дизель в Штати – це те ж саме, що імпортувати зерно в Україну. Штати – один з найбільших ЕКСПОРТЕРІВ дизелю.
Що це означає?
Що будь-який імпортний товар буде дорожчим, ніж місцевий. І це пояснюється елементарною логістикою: покупцю російського дизелю доведеться витратитись на фрахт через океан. Цей так званий арбітраж завжди регулював потоки продукту з Америки, а зараз фрахт взагалі у космосі.
Ще раз: в ринкових умовах цей дизель буде ДОРОЖЧИМ за американський! То як дорогим продуктом погасити цінову пожежу?
Суто економіки в цих постачаннях немає. Навіть якщо покупець отримає дисконт, то зможе хіба що заробити на перепродажі пального, але не вплинути на ціни.
3. А рашики розвели америкосов, як котят. Щоб експортувати, їм не потрібне зняття американських санкцій. Нафту наразі вони експортують вільно.
Нагадаю, експорт світлих нафтопродуктів (бензину, дизпального та авіагасу) вони закрили самі, бо всередині виник дефіцит. А виник він ми всі знаємо чому. Заборона на експорт дизпального діє до кінця жовтня (цікаво, чи зараз її скасують?) і дуже велика ймовірність того, що з 1 листопада вони б і так свій експорт поновили (реально багато вони його роблять попри все, і, скоріш за все, накопичили певні обсяги). А тепер це вимушене добровільне рішення вони завернули як послугу Трампу… (Єдине, що тепер барижити росдизелем зможуть і американські компанії на легальних танкерах, а не тільки «тіньовий флот»).
І вочевидь тепер роісянє вимагатимуть від «американських партнерів» захистити їх від нас, бо «дизельна» угода буде під загрозою.
Пристебніться, гойдалки заходять на новий цикл.
Цікаво, що Трамп не зміг нагнути своїх нафтовиків, щоб ті знизили ціни. А він мав на це повне право, адже озолотив їх війною в Ірані. Тут можна було б діяти по аналогії з тією ж рашкою: тримаємо низькі ціни для електорату за рахунок мега-вигідного експорту. Але ні, не зміг. Та і пізно він почав, суто фізично вплинути на ціни не можна миттєво, адже у ринку є певна інерція, величезні запаси сировини і готової продукції.
Загалом історія знов показує, що не газ, не нафта, а моторне пальне і ціна на АЗС вирішує. Бензин і дизель завжди знаходяться в тіні сировинних ринків, але в найгостріші моменти показують, хто в хаті господар! Бо виборці зі своїх кишень щоденно платять на колонках.
