Росія після кількох років затримок запустила комерційний експорт нафти з кластера родовищ «Схід Ойл» — “наймасштабнішого нового нафтового проекту країни з часів розпаду СРСР”, – пише The Moscow Times.
Як повідомляє Reuters, «Роснефть» почала завантаження чотирьох спецтанкерів льодового класу на терміналі «Бухта Север», щоб відправити перші партії «чорного золота» з проекту, який об’єднує понад 13 родовищ на Таймирі та Східному Сибіру із запасами близько 51 мільярда барелів.
Потенціал «Схід ойл», який займається особисто головою «Роснефти» Ігорем Сечіном, раніше оцінювали в 2 млн барелів на добу, що становить понад 20% поточного видобутку нафти в Росії. А на його запаси припадає приблизно п’ята частина всіх розвіданих покладів нафти в країні (220 млрд. барелів, за даними Роснедр). Це робить кластер порівнянним із нафтовими відкриттями Радянського Союзу — такими, як гігантське Самотлорське родовище в Західному Сибіру, що стало основою нафтової могутності СРСР.
Інших родовищ із подібною ресурсною базою у Росії не залишилося. 2017 року Роснедра продали останнє велике родовище з нерозподіленого фонду надр — Ергінське в Ханти-Мансійському автономному окрузі із запасами близько 100 млн тонн (його також придбала «Роснефть»). Відкриті у наступні роки поклади належали переважно до категорії «дрібних» та «дуже дрібних».
На початковому етапі «Схід ойл» експортуватиме лише 150 тисяч барелів на добу, що помітно скромніше за початкові амбіції, розповіли Reuters джерела в галузі. “Роснефть” розраховує наростити експорт до 600 тисяч барелів на добу (30 мільйонів тонн на рік) у другій половині 2027 року в міру введення Пайяхської групи родовищ з виходом на 1 млн барелів на добу до 2030 року.
Після офіційного оголошення про запуск президентом Володимиром Путіним 5 вересня танкер класу Aframax Akademik Gubkin та судно класу Panamax Valentin Pikul завантажили партії нафти в Бухті Північ. Ще два танкери Aframax – Vladimir Monomakh і Vladimir Vinogradov – очікують навантаження найближчими днями, згідно з даними відстеження судів LSEG.
Відкриті ще за СРСР, полярні родовища «Схід ойл» були фактично законсервовані у 1990-х. А нове життя проект одержав у 2019 році. Через рік до нього приєдналися іноземні інвестори — BP, Trafigura та Vitol, які, втім, залишили «Схід ойл» після початку війни з Україною та запровадження західних санкцій.
Це змусило «Роснефть» кілька років відкладати запуск проекту, який, за початковими планами, ще два роки тому мав давати 25 млн. тонн нафти щорічно, а наступного року довести експорт до 50 млн. тонн. Для запуску “Схід ойл” Сєчін виторгував у Путіна масштабні податкові пільги – на 2,6 трлн рублів.
Джерела Reuters у галузі зазначають, що віддаленість проекту, яка раніше була його головним недоліком, стала стратегічним плюсом. Арктичний термінал забезпечує безпечний експортний канал за умов, коли санкції та атаки на інфраструктуру в портах Чорного та Балтійського морів кратно підвищили операційні ризики. Бухта Север знаходиться за тисячі кілометрів від зони бойових дій українського конфлікту і дає прямий вихід на азіатські ринки Північним морським шляхом (СМП).
