Хто, де і як продає і купує вкрадене росіянами українське зерно – дослідження


10:2730.03.2024

Лише за минулий рік створена росіянами держкомпанія вивезла з окупованої частини Запорізької області майже 212 тис. тонн зерна приблизною вартістю 46 млн доларів. Українське збіжжя вивозять у Туреччину, Лівію та Ізраїль, а причетні до цього також європейські компанії.

Про це свідчать російські експортні дані, проаналізовані  NGL.media.

Звісно, аналіз такої сірої торгівлі має свої обмеження, тому це далеко не вичерпні дані. Ми можемо стверджувати саме про такий обсяг завдяки даним митних декларацій, де експортером чи декларантом є російський «Государственный зерновой оператор» – основний експортер збіжжя з окупованих територій. Ця державна російська компанія створила цілу схему з вивезення і легалізації на міжнародних ринках краденого українського зерна. Причетні до цієї схеми і громадяни України, серед яких виявився навіть колишній депутат Верховної Ради.

Хто торгує українським зерном?

Менш ніж за три місяці після початку вторгнення, у середині травня 2022 року росіяни створили в окупованому Мелітополі державне унітарне підприємство «Государственный зерновой оператор» (надалі – ГЗО). Саме ця компанія, установчі документи якої затверджував очільник окупаційної адміністрації Євген Балицький і , захопила більшість угідь, зернових комплексів і сільськогосподарської техніки на окупованій частині Запорізької області і . Певний час ГЗО діяв без офіційної реєстрації у загальноросійському реєстрі, відповідний запис там з’явився лише у грудні 2022-го.

Активна торгівля краденим українським зерном не пройшла непоміченою. Уже на початку 2023 року це підприємство підпало під санкції США, пізніше місяць санкції наклала Україна та Великобританія. Проте, як з’ясували NGL.media, ГЗО успішно обходить ці обмеження, використовуючи для торгівлі на міжнародних ринках компанії-прокладки.

Лише у 2023 році ГЗО експортувало 212 тис. тонн українського збіжжя приблизною вартістю 46 млн доларів. З цього об’єму зерна 145 тис. тонн ГЗО експортувала безпосередньо, ще майже 67 тис. тонн – через російські компанії-прокладки, де ГЗО вказане декларантом. Про це свідчать проаналізовані NGL.media дані міжнародної бази експортно-імпортних операцій Market Inside.

Діючі під «парасолькою» ГЗО російські компанії-прокладки – «Агрогруп», «Самсон», «Тезорі Делла Терра», «Глобал Трейд» та «Женіді Груп» – потрібні для маскування. Саме з цими компаніями міжнародні покупці укладають договори про закупівлю збіжжя, що дає їм можливість у подальшому стверджувати, що безпосередньо у ГЗО вони нічого не купували. Використовуючи посередників, ГЗО додатково маскує українське походження зерна.

Втім, маскування у росіян виходить не дуже переконливим. Наприклад, однією з таких компаній, «Агрогруп», керує Алєксєй Джуркін, який одночасно є заступником гендиректора ГЗО. Саме він розповідав, що ГЗО планує розширювати діяльність на окупованій частині Запорізької області і збільшувати відвантаження зерна.

До того, як з’явитися у Мелітополі, Джуркін мешкав в Севастополі, куди приїхав після анексії Криму з російського Санкт-Петербургу. В окупованому Криму він навіть двічі намагався стати депутатом від ЛДПР: у 2019 році балотувався до міської ради Севастополя, а у 2020 році висувався до районної ради одного з муніципальних округів міста.

Окрім «Агрогруп», продавцями українського зерна на зовнішніх ринках виступають і пов’язані між собою компанії «Тезорі Делла Терра», де засновницею є Іріна Курганская, і «Самсон», де «Тезорі» має 80% у статутному капіталі. Решта 20% «Самсона» належить 50-річній Ірині Самсоновій, яка теж уже кілька років мешкає в Севастополі. В анексований Крим вона приїхала з сибірського Красноярська, звідки родом і Курганская. Окрім частки в «Самсоні», Самсонова заробляє також продажем комерційної нерухомості у Севастополі.

Хоча «Тезорі Делла Терра» зареєстрували лише у вересні 2023 року, але уже до кінця року, згідно з митними даними, ця компанія взяла участь у вивезенні понад 18 тис. тонн зерна. Наприклад, у грудні експортувала 6,6 тис. тонн соняшникового насіння вартістю 2,3 млн доларів для Mercalix Trade Dmcc з ОАЕ, свідчать дані з Market Inside. При цьому у митних даних на цю партію соняшникового насіння декларантом вказаний ГЗО. У двох інших поставках «Тезорі Делла Терра» для Mercalix Trade Dmcc підсанкційний ГЗО вказаний і експортером, і декларантом.

NGL.media звернулися до Mercalix Trade Dmcc з проханням прокоментувати ці поставки. У відповідь компанія з ОАЕ заявила, що мала лише один контракт з «Тезорі Делла Терра», який розірвали після отримання інформації про те, що судно, яким перевозили зерно, підпадає під санкції «через певну діяльність».

«29 грудня 2023 року ми подали протест проти «Тезорі Делла Терра». Пізніше, після отримання достовірної інформації про те, що судно не завантажилося у [порту] «Кавказ», 8 січня 2024 року ми надіслали електронною поштою повідомлення про відмову від судна та розірвання контракту», – йдеться у відповіді Mercalix Trade DMCC.

Згадані вище ще дві поставки  від «Тезорі Делла Терра» у Mercalix Trade DMCC не прокоментували, підкресливши натомість, компанія не мала жодних контактів з російським державним ГЗО і прагне дотримуватися усіх міжнародних санкцій. А на уточнюючі питання заявили, що проводять внутрішнє розслідування.

Один порт Чорного моря

Згаданий у відповіді Mercalix Trade DMCC порт «Кавказ» розташований у Керченській протоці, і – що важливо – на міжнародно визнаній території Росії, у Краснодарському краї. Формально саме тут завантажують зерно, яке ГЗО експортує іноземним компаніям – це дає можливість вказувати у митних документах «країна походження зерна – Росія».

Насправді ГЗО може відвантажувати зерно через захоплені українські порти у Бердянську чи Маріуполі, що значно ближче до окупованого Мелітополя, де базується ця компанія, пояснює журналістка проєкту SeaKrime Центру «Миротворець» Катерина Яресько.

Центр «Миротворець» та спільнота KibOrg регулярно відстежують рух суден із зерном в Азово-Чорноморському басейні. За словами Яресько, останнім часом росіяни суттєво збільшили кількість суден саме в портах Бердянська та Маріуполя – перекинули частину торгового флоту зі своїх північних морів.

«Кораблі йдуть просто один за одним. До прикладу, в севастопольській Доковій бухті, де розташований зерновий термінал «Авліта» – він фактично весь час зайнятий. Вони навіть задіяли причал, який раніше використовувався для завантаження непродовольчих товарів. Тобто це дуже серйозно», – каже Яресько.

Вона припускає, що частину збіжжя з Мелітополя можуть вивозити суходолом до порту «Азов» у Ростовській області РФ, а там перевантажувати на російські судна, які транспортують його у порт «Кавказ». «Це дуже важко відслідкувати, –  каже Яресько. – Є певні свідчення, але так, щоб це був якийсь кейс з усіма доказами, то поки нема».

Це припущення підтверджує і масова фальсифікація російських документів на зерно, яке ввозиться до кримських  портів, виявлена днями розслідувачами Texty.org.ua.

Хто, де і як продає і купує вкрадене росіянами українське зерно - дослідження 1
Хто, де і як продає і купує вкрадене росіянами українське зерно - дослідження 3

Хто ж купує українське зерно?

Найбільшим покупцем зерна у російських компаній, де ГЗО є декларантом, а часто й експортером, є турецька компанія Trans World Agro Tarim Ihracat Ithalat Limited Sirketi (надалі Trans World Agro). Мова йде про майже 134 тис. тонн збіжжя вартістю 28,6 млн доларів США.

Trans World Agro була створена у грудні 2022 року громадянином Ізраїлю Леоном Мейсом (Leon Mase). А от директором цієї формально турецької компанії став українець Леонід Пашковський.

Після того, як діяльністю Trans World Agro почали цікавитися медіа, прізвища Пашковського і Мейса зникли з установчих документів компанії. Замість них у грудні 2023 року новим власником і заодно директором став ще один українець – 63-річний Дмитро Лисканіч, моряк з Херсона.

Дата створення Trans World Agro і його новий явно підставний власник, дають підстави припускати, що ця компанія було створена саме для вивезення зерна з окупованої території України. Навіть електронна пошта info@transworldagro.com, вказана  в угодах з Trans World Agro, які публікував проект SeaKrime и KibOrg, виявилась фіктивною.

64-річний Леонід Пашковський свого часу був досить відомою людиною. У 1998 році він виграв вибори до Верховної Ради від херсонського виборчого округу №184, очолюючи на той момент правління акціонерного товариства «Національна газова компанія». У парламенті нічим особливим не запам’ятався, хіба що кількома переходами між тодішніми провладними  фракціями НДП, «Відродження регіонів» та «Демократичний союз».

ЧИМ ЩЕ ВІДОМИЙ ЛЕОНІД ПАШКОВСЬКИЙ 

NGL.media не вдалося знайти актуальних контактів Пашковського, навіть його доньки та колишня дружина не відреагували на наші повідомлення. Не змогли допомогти з контактами і його колишні та чинні бізнес-партнери та колеги по парламенту.

Судячи з усього, Леонід Пашковський веде максимально втаємничене життя, не користується соцмережами, а єдине доступне фото виявилось 25-річної давності і зроблене у період його депутатства.

Втім, наше джерело повідомило, що уже два роки Леонід Пашковський перебуває за межами України. Він перетнув українсько-угорський кордон у березні 2022 року і з того часу в Україну не повертався.

У грудні 2023 року новим директором і власником турецької Trans World Agro став Дмитро Лисканіч. Ймовірно, ця зміна зумовлена інтересом SeaKrime і KibOrg, які починаючи з вересня 2023 року опублікували кілька матеріалів про діяльність Trans World Agro і Пашковського.

63-річний Дмитро Лисканіч є уродженцем Херсону, але вже тривалий час живе в Ізраїлі, на батьківщині востаннє він був ще у 2021 році. Але власником і директором Trans World Agro він став саме як громадянин України – у турецькому держреєстрі вказаний номер його українського закордонного паспорту.

Раніше він жодного стосунку до торгівлі зерном не мав. Як вказує сам Лисканіч в одній з російських соцмереж, у 1980 році він закінчив Херсонський морському коледж і, схоже, усе своє життя присвятив судноплавству. Про це свідчить його актуальна анкета як другого помічника капітана на одній з платформ з працевлаштування моряків.

Дмитро Лисканіч не відреагував на надіслані йому прохання NGL.media про коментар.

Хто ще скуповує українське зерно

На другому місці серед покупців українського зерна, за даними митних декларацій, є компанія Daliland Alliance Ltd, зареєстрована на Маршалових островах. З шести партій зерна для цієї компанії, у чотирьох декларантом і експортером вказаний ГЗО. Ще у двох партіях експортером є російська фірма «Глобал Трейд», але декларантом вказаний Тімохін Владислав Анатолійович. Людина з тим же прізвищем вказана також у більшості митних декларацій, де фігурує ГЗО, але через брак даних точно ідентифікувати цю особу не вдалося.

Daliland Alliance Ltd зареєстрована в офшорній зоні Маршаллових островів, тому власники компанії приховані – відомо лише, що вона існує з 2019 року. Жодних контактів компанії у публічному просторі нема. Опубліковані KibOrg контракти, містять лише ім’я підписанта – Джульєтт Мішель Кларісс (Juliette Michel Clarisse), громадянка Сейшельських островів. Ця жінка також є директоркою низки британських компаній, зокрема Delanore limited, з якою був пов’язаний племінник президента Туркменістану і яка фігурувала у документах Pandora Papers. Цю компанію ліквідували після журналістських розслідувань.

В Україні Джульєтт Мішель Кларісс, за даними YouControl, виявилась бенефіціаркою понад 200 компаній через британську Klariks Capital Limited. Хоча, згідно з британським реєстром, цю компанію контролює 35-річна українка Катерина Дмитрієва з Димитрова (тепер Мирноград) Донецької області, яка була дотична до десятків фірм в Україні, в деяких вона і досі залишається бенефіціаром.

На третьому місці за обсягами – швейцарська компанія Vivalon AG, причетність якої до вивозу українського зерна уже зацікавила найвпливовішу швейцарську газету Neue Zürcher Zeitung.

Швейцарський аналітичний центр Public Eye через торговельну базу даних Globalwits виявив російські митні декларації, які свідчать, що у вересні-жовтні 2023 року Vivalon AG купила п’ять партій зерна у російського експортера «Самсон». У цих митних деклараціях ГЗО всюди вказаний як вантажовідправник і декларант вантажів.

Проаналізовані NGL.media дані іншої бази даних Market Inside підтверджують інформацію Public Eye – зокрема, і те, що декларантом та експортером в усіх п’яти поставках вказаний «State Unitary Enterprise GZO» і – тобто ГЗО. Загальна вартість вантажів склала 4,9 млн дол.

ЯК ЦЕ ПОЯСНЮЄ VIVALON AG 

Ще 4,6 тис. тонн кукурудзи, згідно з даними Market Inside, мали б вивезти до Туреччини для Krugozor lines lojistik deniz hava kara tasimiciligi limited sirket. Це турецька компанія, засновником якої до вересня 2022 року був громадянин Азербайджану Ельбрус Хусейнов, який давно працює як з Туреччиною, так і з Росією. Минулоріч восени фірма перейшла у власність Махнур Хусейнової, також громадянки Азербайджану.

***

Діяльність російського «Государственного зернового оператора» цікавить уже не лише журналістів, але й українських правоохоронців. Нині керівники ГЗО Нікіта Бусел та Алєксєй Джуркін є обвинуваченими в Україні за ст. 438 ККУ (порушення законів та звичаїв війни). Їхню справу розглядає Шевченківський районний суд Києва.

Як повідомляло Інше ТВ, Український коридор досяг довоєнних обсягів експорту з портів Великої Одеси



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube