У день, коли Інтерпол видав “червону картку” на арешт українки Анастасії Березовської її вбили на Київщині. Європейські правоохоронці називають Березовську виконавицею вибуху в Монако, від якого постраждав підсанкційний мільйонер з Дніпра Вадим Єрмолаєв, його близькі та випадкові перехожі.
Слідчі Національної поліції вважають, що Березовську застрелили чинний військовослужбовець Головного управління розвідки Міноборони (ГУР) Владислав Реут та Віталій Жикович — доброволець, якого у квітні звільнили з СБУ.
Суспільне поспілкувалося з родичкою Березовської, побувало на судових засіданнях, де підозрюваним у вбивстві жінки обирали запобіжні заходи, розпитало прокурорів та адвокатів у справі — і розповідає нові подробиці резонансного злочину.
Жінка з татуюванням змії
Про Анастасію Березовську, “червону картку” на арешт якої 3 липня видав Інтерпол, досі відомо небагато. Її родичка Катерина Краснопьорова розповіла Суспільному, що Анастасія народилась і виросла в селищі Городище на Житомирщині.
За даними аналітичної системи YouControl, Березовська двічі була заміжня, однак з обома чоловіками розлучилась і виховувала сина дошкільного віку сама. Чим саме займалась Березовська, Краснопьорова не уточнила, але каже, що була доброю господинею й дуже любила сина.
Після повномасштабного вторгнення разом із сином Анастасія виїхала до Німеччини, де, за даними тамтешніх правоохоронців, спочатку жила в тимчасовому притулку у містечку Гофгайм (земля Гессен), потім винаймала житло у Франкфурті.
Журнал Der Spiegel зазначає, що у німецьких правоохоронців до Анастасії питань не виникало. В українських правоохоронців — також.
Єдине правопорушення, в якому Березовську суд визнав винною в Україні, — дрібне хуліганство. У серпні 2021 року вона нетвереза посварилася і поштовхалась з іншою жінкою в Житомирі, де в той час мешкала сім’я.
Втім, покарання за це суд не призначив: справу закрили за спливом строків давності.
Підозрювана у встановленні вибухівки біля одного з будинків у Монако Українка Анастасія Березовська. Внаслідок вибуху постраждали троє людей, серед яки мільйонер із Дніпра Вадим Єрмолаєв. INTERPOL
Німецькі правоохоронці зазначають, що в Німеччині Анастасія зареєструвалась не як Березовська, а під іншим прізвищем. В деяких українських реєстрах вона досі фігурує за прізвищем першого чоловіка — Шевчук — або ж дівочим — Пилипчук.
Катерина Краснопьорова розповідає, що в Німеччині Анастасія оформила тимчасовий захист і жила на соціальні виплати. Вона не працювала, натомість ходила на курси німецької. Там само в Німеччині, за словами родички, Анастасія набила татуювання у вигляді змії на правому передпліччі, за яким, зокрема, її ідентифікували європейські слідчі.
Німецькі видання з посиланням на французьких правоохоронців стверджували, що Анастасія родом із Луганщини, має досвід полювання та ймовірно володіє легальною зброєю. Краснопьорова стверджує, що це неправда: з Луганщиною її родину нічого не пов’язує, на полювання Анастасія не ходила і зброї в неї не було.
За словами родички, у червні Анастасія відправила сина до бабусі в Україну лікувати зуби й готуватися до школи. Хлопець восени має йти до першого класу.
“Потім вона подзвонила Валентині (своїй матері — ред.) і сказала, що приїде, бо дуже скучила за сином”, — згадує родичка Березовської.
Катерина Краснопьорова сказала журналістці Суспільного, що Анастасія не мала ані зброї, ані дозволу на неї. Новогуйвинська громада, Житомирщина, 9 липня 2026 року. Суспільне Житомир/Ольга Степуренко
Повернення в Україну
За даними Державної прикордонної служби (ДПСУ), Анастасія в’їхала до України автобусом 1 липня, на другу добу після вибуху в Монако. Прикордонники наполягають: на той час жодних обмежень чи обставин, пов’язаних із пропуском Березовської до України не було.
Вдома Анастасія пробула недовго. Зранку 3 липня вона попросила матір відвезти її до Житомира. Згідно зі свідченнями матері, які згодом озвучив у суді прокурор Офісу генпрокурора (ОГП) Дмитро Ткачук, та висадила доньку на заправці WOG на розв’язці за Житомиром і повернулася додому. Вже після цього з соціальних мереж рідні Анастасії дізнались, що Інтерпол розшукує її як виконавицю вибуху в Монако.
“Валентина потім казала, що якби знала про це, то, може, й не повезла б її туди”, — каже Краснопьорова.
Родичка Березовської стверджує: про те, що вона була в Монако, Анастасія не згадувала. У те, що Березовська стежила за сім’єю Єрмолаєва, а тоді дистанційно підірвала сумку з вибухівкою, через що партнерці мільйонера відірвало ноги, а його 13-річного сина поранило, Краснопьорова не може повірити досі.
На заправці WOG під Житомиром, де Березовську залишила мати, та не затрималась і попрямувала до сусідньої заправки “БРСМ”. Там вона попросила викликати їй таксі. Адміністратор станції, свідчення якого згодом у суді навів прокурор Ткачук, зателефонував до сервісу таксі “Боря”, в якому підпрацьовував, і передав замовлення.
Близько 9:00 по Анастасію приїхав водій, який погодився відвезти її до вказаної на карті точки — 60-го кілометра траси Київ — Житомир, якщо рахувати з боку столиці. Згодом на допиті він повідомив, що за пів години вони були на місці, де Березовська розрахувалась готівкою — двома тисячами гривень. Анастасія вийшла з автівки й попрямувала в бік Києва.
Спеціаліст зі знешкодження бомб працює на місці ймовірного спланованого нападу на бізнесмена Єрмолаєва з використанням вибухового пристрою у вестибюлі житлового будинку в Монако, 30 червня 2026 року. Getty Images/AFP/Valery Hache
Зізнання під час обшуку
Про вбивство Березовської стало відомо 7 липня. Того дня Офіс генпрокурора, СБУ та Нацполіція оприлюднили однакове повідомлення про те, що тіло Анастасії знайшли на Київщині, а підозрюваних у вбивстві — чинного військовослужбовця ГУР та колишнього співробітника правоохоронних органів — затримали. Правоохоронці наголошували: ГУРівець діяв на власний розсуд і своє керівництво не повідомляв. У будинку другого підозрюваного правоохоронці виявили підвал, “схожий на кімнату тортур”, відео з якого оприлюднив Офіс генпрокурора.
Більше подробиць правоохоронці повідомили за три дні на засіданні Печерського районного суду, який заарештував обох підозрюваних на два місяці без права внести заставу. Чинним ГУРівцем виявився 34-річний Владислав Реут, а його подільником — 50-річний Віталій Жикович, якого квітні цього року звільнили з СБУ.
Як саме розкрили вбивство Березовської, у суді розповів прокурор Ткачук. Розслідуючи вибух у Монако, слідчі Національної поліції та оперативники СБУ виявили, що Березовська отримувала на банківські та крипторахунки перекази від Реута й Жиковича.
Адвокат останнього Анатолій Іванов у суді уточнив, що у випадку його клієнта йдеться про перекази платіжною системою Trustglobal. Із вересня 2025 року вона заборонена в Україні. Протев ній можна зареєструватися через застосунок Trustee Plus за допомогою “Дії” або завантаживши фото.
Пославшись на офіційну відповідь компанії, згадану в обґрунтуванні повідомлення про підозру його клієнту, адвокат повідомив, що з 2 по 29 червня користувач Vitaliy Zhikovich проводив транзакції користувачу Anastasiia Berezovska. Іванов оскаржував ці докази через відсутність протоколу огляду відповіді Trustglobal.
Те, що Березовська отримувала платежі безпосередньо в Монако, випливає і з нещодавно оприлюднених французькими медіа кадрів відеоспостереження. Від кого Анастасія отримувала гроші, з них не зрозуміло.
Відпрацьовуючи інформацію про можливу причетність Реута й Жиковича до вибуху в Монако, слідчі Національної поліції та оперативники СБУ 6 липня прийшли з обшуками до Реута, який мешкає в селищі Чайки під Києвом, та Жиковича, який проживає в сусідньому селищі Білогородка. Тоді Владислав Реут і зізнався, що вбив Березовську на замовлення Жиковича. Наступного дня він показав слідчим, де саме вони поховали тіло Анастасії. Мати Березовської впізнала в ньому доньку.
Військовослужбовець ГУР Владислав Реут на лаві підсудних у Печерському суді, де йому обрали запобіжний захід. Київ, 9 липня 2026 року. Суспільне Новини/Станіслав Свирид
Вбивство у лісі
Слідство вважає, що вбити Березовську вирішив Жикович і зробив це “з особистих мотивів”. О 8:00 у п’ятницю, 3 липня, Жикович подзвонив Реуту й попросив відвезти його на зустріч з Анастасією. Той сів у автомобіль BMW X3 й виїхав із селища Чайки до Білогородки, що за 16 кілометрів. Прокурор Ткачук окремо наголосив, що під час обшуку в Реута виявили кілька автомобільних номерних знаків, які той міг використовувати для конспірації.
У місцевому кафе “Поезія кави” він зустрів Жиковича. Разом вони виїхали на Житомирську трасу, на 60-му кілометрі якої на них чекала Березовська. Близько 10:00 вона сіла на заднє сидіння автомобіля, який попрямував до селища Юрів на межі Київщини й Житомирщини. Близько 14-ї Реут і Жикович вже поверталися з лісу, де вбили Анастасію.
Слідство не зазначає, чи знали підозрювані про розшук Березовської Інтерполом. Перша інформація про це з’явилася у французьких медіа та українських телеграм-каналах близько 12:00 3 липня.
Слідство стверджує, що Жикович відвернув увагу Березовської, тоді як Реут підійшов ззаду і щонайменше двічі вистрілив їй у потилицю. Пістолет він узяв із собою з авто.
Березовська померла на місці. Жикович і Реут, закопали тіло в лісі, а пістолет і речі жінки, зокрема її мобільний, викинули в озеро неподалік. Цих речових доказів слідство поки не знайшло, але на місці вбивства виявили гільзи калібру 9 міліметрів.
Прокурор Ткачук у суді зазначив, що версія слідства базується на свідченнях Реута, які той дав через три дні після вбивства, 6 липня. Але наступного дня ГУРівець свідчення змінив.
Звільнений зі служби в СБУ доброволець Віталій Жикович (за склом) у Печерському суді під час обрання йому запобіжного заходу. Київ, 9 липня 2026 року. Суспільне Новини/Станіслав Свирид
Чотири кулі
Нову версію Владислав Реут іще раз переказав, виступаючи в суді. Він зазначив, що BMW X3 — його службова машина, а номерні знаки прикриття, про які згадував прокурор, він використовує на законних підставах для виконання завдань, у тому числі на фронті.
Реут наполягав: він не знав, що Жикович збирається вбити Березовську. Той лише пояснив йому, що хоче зустрітися з Анастасією, адже “обставини іншого правопорушення (ймовірно, вибуху в Монако — ред.) набирають обертів, і їй може загрожувати розправа з боку третіх осіб”.
Справжні наміри напарника він зрозумів, під’їжджаючи до місця, де вони мали зустріти Березовську. Тоді Жикович дістав пістолет Макарова (калібр 9 мм) із переробленим під глушник стволом. Тоді він вставив у магазин два патрони, дослав один із них у патронник, поставив зброю на запобіжник і заховав під килимок переднього пасажирського крісла. Реут запевняв, що сказав напарнику: цього робити не можна, бо це “ускладнить ситуацію”. Натомість він хотів десь сховати Березовську й доповісти про ситуацію “хоча б комусь”.
“Не переживай, це про всяк випадок”, — переповідав у суді Реут слова Жиковича.
Він додав, що напарник запевнив його: пістолет потрібен, аби залякати Березовську, якщо та почне панікувати чи поводитиметься так, що їй не можна буде “дати раду”.
За словами ГУРівця, коли вони з Жиковичем забрали в авто Березовську, вона “трішки психувала” й нервувала, але намірів заподіяти їм якоїсь шкоди не проявляла. Дорогою Жикович заспокоював Анастасію — запевняв, що їй зроблять нові документи, а до того сховають у безпечному місці.
Владислав Реут стверджував, що, вийшовши з машини в лісі, Жикович знаками показав йому, щоб той узяв із собою зброю. Він, хоч і протестував проти цього, послухався. Далі, спілкуючись з Анастасією, напарник жестами показав ГУРівцю, щоб той “працював” по ній — тобто застрелив жінку. Реут відмовився, тож Жикович вихопив у нього зброю й застрелив Березовську.
“Я кажу: “Ну що це за другий постріл? Вона ж після першого пострілу вже мертва. Що ти робиш?”, — сказав у суді Реут.
Він додав, що у відповідь напарник дозарядив у пістолет два патрони і знову вистрілив у труп, а тоді наказав йому йти до автівки й діставати лопату. Жикович каже, що возив її з собою про всяк випадок ще з часів служби в Силах спеціальних операцій.
ГУРівець стверджував: він думав, Жикович застрелить і його, але той лише наказав викопати яму. Він тимчасом обшукав тіло Березовської, забрав два мобільні телефони, годинник, запальничку, гаманець із документами й навіть зняв кросівки. Закопавши тіло Березовської, чоловіки викинули її речі й пістолет в озеро і вирушили назад.
“Що я міг зробити? Тим паче, що в мене табельної зброї на той момент не було. Вона була складена в бардачку BMW”, — намагався виправдатись Реут.
Звільнений зі служби в СБУ доброволець Віталій Жикович (за склом) у Печерському суді під час обрання йому запобіжного заходу. Київ, 9 липня 2026 року. Getty Images/AFP/Genya Savilov
“Яким чином він міг вплинути на офіцера ГУР?”
Запобіжні заходи Владиславу Реуту й Віталію Жиковичу суддя Роман Новак обирав по черзі, тож підозрювані в суді не перетнулись. Обох до суду доправили спецпризначенці СБУ, які охороняли підозрюваних під час засідання. Реут і Жикович були в балаклавах та худі з великими капюшонами, але суддя навіть не попросив їх показати обличчя. На відміну від Реута, Жикович у суді переважно мовчав.
Перед засіданням Іванов розповів Суспільному подробиці біографії Жиковича, якого назвав своїм побратимом, із яким разом служив у “Правому секторі” з 2014 року. До того Іванов був суддею, а згодом став обвинуваченим у справі про хабар, яку його колишні колеги не розглянули й досі.
За словами адвоката Іванова, до того як стати добровольцем, Жикович служив у системі МВС. Коли повернувся з фронту, працював у Національній поліції. Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022-му він добровольцем долучився до територіальної оборони, а згодом почав служити в СБУ. Прокурор Ткачук зазначив, що зі спецслужби Жиковича звільнили у квітні цього року.
Іванов наполягає: його клієнт не визнає провини. “Яким чином Жикович міг вплинути на офіцера ГУР, якщо він сам — цивільна особа, не працює?”, — запитував у суді адвокат Іванов.
Які стосунки були в Жиковича з Реутом, він не уточнив. У суді адвокат Іванов розмірковував про можливий вплив РФ на окремих високопосадових правоохоронців в Україні, називав вибух у Монако вигідним росіянам терактом і зрештою заявив, що не вважає смерть Березовської вбивством.
“Вбивство — це протиправне позбавлення життя, а було ліквідовано просто особу”, — сказав адвокат.
Іванов припускає, що Реут виконував наказ керівництва, яке потім відмовилось підтримувати підлеглого. Через це він і змінив первісні свідчення про те, що вбив Березовську. Зазначимо, що в ГУР повідомили: керівник розвідки Олег Іващенко особисто сприяє розслідуванню вбивства Анастасії Березовської.
Жодних доказів на підтвердження своїх припущень адвокат не надав. Віталій Жикович у суді заявив, що в усьому згоден зі своїм адвокатом.
Адвокат ексслужбовця СБУ Віталя Жиковича Анатолій Іванов біля Печерського суду у Києві, 9 липня 2026 року. Суспільне Новини/Максим Камєнєв
Суспільному адвокат Іванов зазначив, що підвальне приміщення будинку Жиковича, про яке правоохоронці повідомили як про можливу “кімнату тортур”, насправді його сім’я використовує як укриття під час обстрілів. Сокиру й лопату, які демонстрували на відео правоохоронці, там тримали для відкопування в разі влучання.
Прокурор Ткачук зазначив Суспільному, що розслідування у справі триває, водночас він відмовився відповідати на запитання, чи є у слідства версії щодо можливого замовника вбивства Березовської.
Печерський райсуд арештував Реута і Жиковича на два місяці без можливості внести заставу. За словами Іванова, після затримання обоє перебувають у СІЗО СБУ.
Сім’я Анастасії Березовської поки що не може поховати її тіло. За словами родички вбитої Катерини Краснопьорової, вони чекають на дозвіл прокуратури.
