Українські правоохоронці подали до суду клопотання про обрання бізнесмену Костянтину Григоришину запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – щоб в подальшому звернутись до Інтерполу для оголошення його у міжнародний розшук. В Україні з 2025 року бізнесмена підозрюють у привласненні коштів під час повномасштабного вторгнення на підконтрольному йому обленерго, де частку має держава. За версією слідства, ці кошти могли бути використані на захист енергетики Сумської області, однак «були витрачені на оплату зарплати бізнесмену як фіктивному раднику підприємства».
Тим часом, як з’ясували «Схеми» (Радіо Свобода), бізнесмен займається реконструкцією вілли поблизу Женевського озера у Швейцарії, яку вказує місцем своєї реєстрації. Також журналісти знайшли у його власності елітні шале на найдорожчому гірськолижному курорті світу – у французькому Куршевелі. З’ясувати це допомогли дані, які французькій газеті Le Monde вдалося зібрати у 2021 році з сайту реєстру Люксембургу та отримати мільйони документів, що охоплюють понад 140 000 компаній, зареєстрованих у цій країні. Згодом видання поділилось ними з OCCRP та іншими партнерами-журналістами по всьому світу, включно зі «Схемами», що дозволило глибше дослідити осіб, які насправді отримують вигоду від цих фірм. «Схеми» додатково актуалізували ці дані.
Журналісти направили запит до Костянтина Григоришина з проханням пояснити джерела коштів на реконструкцію вілли поблизу Женевського озера, а також прокоментувати справи проти нього і оголошення в розшук в Україні. Також з січня 2025 року проти Григоришина оголошені санкції РНБО. Раніше Григоришин називав запроваджені проти нього санкції РНБО «позасудовою розправою» і через адвоката влітку 2025 року подав позов, щоб їх скасувати. Через своїх захисників Григоришин заявив, що заперечує звинувачення з боку України та вважає їх політично вмотивованими.
Навесні цього року у Службі безпеки України та Бюро економічної безпеки повідомили про викриття масштабної схеми з розкрадання коштів в українських енергетичних компаніях, які «підконтрольні одному з підсанкційних бізнесменів».
За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, йдеться про Костянтина Григоришина та підприємство «Сумиобленерго» – це оператор системи розподілу електроенергії на території Сумщини, бенефіціарним власником якого через мережу іноземних компаній і довірених осіб є згаданий бізнесмен, а міноритарна частка – 25% акцій – належить державі, в особі Міністерства енергетики України.
За версією слідства, топменеджмент цього підприємства у 2020 році створив для Григоришина «фіктивну посаду радника голови правління» зі щомісячною оплатою у розмірі 1,5 мільйона гривень. Що у шість разів перевищило обмеження на максимальну суму зарплати в енергокомпаніях, встановлені Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Робота – дистанційно, трудовий графік – 4 години на тиждень. Українське слідство нарахувало за період з 2020 по 2024 роки 68 мільйонів гривень – саме стільки було виведено коштів для «уникнення виплати державі частини прибутку у вигляді дивідендів та для особистого збагачення».
Джерела «Схем» у правоохоронних органах повідомляють, що він міг виводити ці гроші через довірених осіб у Європі та витрачати на власні потреби. Редакція очікує на коментар бізнесмена про ці звинувачення, які наразі не були предметом судового розгляду.
У березні цього року Григоришину та трьом посадовим особам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – дії, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою).
Наприкінці квітня бізнесмена оголосили у розшук в Україні.
У відповідь на запит «Схем» в Офісі генпрокурора повідомили, що нині у Шевченківському райсуді Києва перебуває на розгляді клопотання щодо обрання Костянтину Григоришину запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, «за результатами розгляду якого буде вирішено питання щодо звернення до Інтерполу».
«Крім того, повідомляємо, що органом досудового розслідування накладено арешти на грошові кошти у банківських установах та на корпоративні права Григоришина К.І. у компаніях «Енера», «Енеравінниця» та «Сумиобленерго». На теперішній час вживаються заходи з метою встановлення активів підозрюваного, на які може бути накладено арешт, в тому числі за межами України», – йдеться у відповіді від ОГП.
Red Notice – це міжнародний запит до правоохоронних органів держав-членів щодо встановлення місцезнаходження особи та її можливого тимчасового затримання.
Як повідомили журналістам у Національному центральному бюро Інтерполу в Україні, практичні наслідки можуть бути «дуже серйозними»:
«Дані особи потрапляють до міжнародних поліцейських і прикордонних баз. Це означає, що під час перетину кордону, проходження паспортного контролю або перевірки документів, правоохоронні органи можуть отримати інформацію про міжнародний розшук. У багатьох країнах Європи – зокрема у Франції, Німеччині, Швейцарії, Люксембурзі, Хорватії – Red Notice фактично створює високий ризик затримання особи до з’ясування обставин і подальшого розгляду питання про екстрадицію. Але механізми реалізації відрізняються, залежно від національного законодавства».
У відомстві додали: «Йдеться про міжнародну правову допомогу, окремі запити щодо арешту чи замороження активів, рішення національних судів та фінансові розслідування. Тобто кожна країна самостійно вирішує, чи визнавати відповідні процесуальні документи, чи застосовувати обмеження до майна і в якому обсязі».
Бізнес в Україні
Разом з тим влітку 2025 року аналітики БЕБ виявили, що регіональні енергетичні компанії – як з’ясували журналісти, мова про підприємства під спільним брендом «Енера», які належать Костянтину Григоришину – продовжили постачати електроенергію, зокрема, державним, комунальним підприємствам, виконкомам, військовим частинам. Загалом з початку 2024 року – це понад 2000 активних договорів на загальну суму понад 8 мільярдів гривень.
«Такі факти є прямим порушенням постанови Кабінету міністрів України, яка категорично забороняє публічні закупівлі у юридичних осіб, якщо їхній кінцевий бенефіціарний власник є громадянином Російської Федерації (за винятком тих, що проживають на території України на законних підставах)», – йдеться у повідомленні Бюро.
Бізнесмен, стверджують українські правоохоронці, має громадянство України, Кіпру та Росії.
«Схеми» додатково підтвердили дійсність його паспорта громадянина РФ за допомогою російського порталу «Госуслуги».
Разом з тим сам Григоришин в інтерв’ю Forbes у січні 2025 року запевняв, що «подав заяву на вихід з російського громадянства, але вони її не задовольняють, тому що я засуджений у РФ і перебуваю під російськими санкціями за підтримку України». Його справді заочно засудив суд Москви ще у 2020-му – але за несплату податків підконтрольною йому компанією в РФ, хоча сам бізнесмен через своїх представників стверджував, що цей актив насправді не контролював.
Щодо громадянства Кіпру, видання Politis повідомляло, що у 2024 році Григоришина разом з іншими іноземними бізнесменами позбавили «золотих паспортів» (громадянство в обмін на інвестиції). Причинами позбавлення паспортів, йшлося у статті Politis, є: надання неправдивої інформації, що вводить в оману; судимість або недотримання умов натуралізації (коли, наприклад, інвестори не інформували про хід або завершення робіт на об’єктах, в які вони вкладали кошти або навіть продавали нерухомість і залишали країну).
Після виявлення «ризикових договорів» аналітики БЕБ направили до низки профільних відомств та установ рекомендації для відхилення пропозицій українських компаній, підконтрольних Григоришину, у поточних і майбутніх тендерах та скасування вже чинних договорів і ліцензій.
Крім громадянства РФ, українські правоохоронці наводять ще один аргумент – санкції РНБО. У січні 2025 року президент Володимир Зеленський ввів їх у дію проти низки, зокрема, політиків та бізнесменів. Серед них – і Костянтин Григоришин.
«Блокуємо пропагандистів, які працюють на Росію, осіб, які перейшли на сторону ворога, і тих, хто допомагає Росії продовжувати війну», – так тоді прокоментував своє рішення очільник держави.
Григоришин назвав це «абсолютно незаконним».
«Як можна запровадити санкції проти своїх громадян? Якщо у вас є претензії, то є цілком легальна процедура: Цивільний, Кримінальний кодекс. Порушуйте справу. Ведіть мене до суду. А так це просто позасудова розправа, без права на захист», – зазначав він в інтерв’ю Forbes.
Влітку 2025 року, за даними аналітичної системи YouControl, Григоришин через адвоката подав позов проти президента Зеленського з наміром оскаржити санкції.
Як зазначає Forbes, у «нульових» Григоришин був співвласником 160 компаній, які входили до холдингу «Енергетичний стандарт». Він був у топлізі бізнесу, володіючи річковими портами, феросплавними заводами, промгігантами «Дніпроспецсталь», «Запоріжтрансформатор», НВО ім. Фрунзе, мав контроль над дев’ятьма обленерго, конкурував із братами Суркісами за київське «Динамо».
З того часу через санкції, націоналізацію стратегічних активів та боргові зобов’язання бізнес-імперія Григоришина зазнала трансформацій.
Так, восени 2022-го, у розпал повномасштабного вторгнення РФ, держава примусово відчужила у власність Міноборони критично важливе підприємство – зокрема, Запорізький трансформаторний завод (або «Запоріжтрансформатор») Григоришина. За словами Зеленського, це було продиктоване «військовою необхідністю».
Це завод, що виробляє трансформаторне та реакторне обладнання. Пізніше, у 2023-му, СБУ повідомила про підозри менеджерам заводу електрообладнання у Запоріжжі, яким до листопада 2022 року через довірених осіб володів Костянтин Григоришин, у справі про масштабні збитки бюджету України. За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, мався на увазі саме «Запоріжтрансформатор».
«За матеріалами слідства, впродовж 2018-2021 років топменеджмент заводу організував схему виведення «в тінь» бюджетних коштів у вигляді несплати земельного податку. Оборудка завдала державі збитків на понад 43 млн грн. Згодом організатори схеми поетапно перевели цю суму на рахунки холдингових компаній Григоришина на території РФ. Для маскування незаконних «транзакцій» фігуранти оформлювали їх як погашення фінансових зобов’язань заводу перед компаніями російського олігарха», – повідомили в СБУ.
Та, попри санкції, блокування активів, підозру та міжнародний розшук, Костянтин Григоришин вільно продовжує свою діяльність у Європі – зокрема, проводить реновацію елітної нерухомості.
Куршевель, Франція
Щонайменше з 2019 року Григоришин є бенефіціаром компанії Cressida, зареєстрованої у Люксембурзі (це був перший рік, коли Люксембург зобов’язав компанії подавати відомості про своїх кінцевих бенефіціарних власників до централізованого реєстру). Це вдалось встановити завдяки даним із закритих реєстрів Люксембургу, які зібрало французьке видання Le Monde у 2021 році і поділилось згодом з OCCRP та журналістами-партнерами. Цю інформацію «Схеми» додатково актуалізували за допомогою люксембурзьких реєстрів та аналітичної платформи NorthData.
Cressida ще з 2008 року володіє трьома земельними ділянками у Куршевелі.
Згідно з французькими реєстрами, два шале були зведені у 2010-му. Загальна площа – понад 850 квадратних метрів.
Вартість всього майна на компанії, відповідно до люксембурзького реєстру – близько 70 мільйонів євро. Про яку саме нерухомість йдеться – не уточнюється.
Раніше про нерухомість бізнесмена у Куршевелі були лише опосередковані згадки у відкритих джерелах. У 2015 році в інтерв’ю виданню NV бізнесмен сам згадав про нерухомість на французькому курорті, коментуючи розповсюджену у соцмережах інформацію, що нібито Сергій Лещенко (на той момент народний депутат, нині – позаштатний радник Офісу президента) літав до нього у Куршевель: «Я взагалі своє особисте життя не коментую, але в цьому випадку зроблю виняток. Сергій Лещенко у Куршевелі у мене ніколи не жив».
Але він зауважив, що в його будинку у Куршевелі було багато політиків. Сам Лещенко свій візит до Григоришина публічно заперечив.
Про те, що Григоришин був власником шале у Куршевелі задовго до першої згадки в люксембурзькому реєстрі, свідчить не лише його інтерв’ю. Але й особа, яка керувала цією компанією.
Мова про громадянку Кіпру Марію Агіні, на яку через кіпрську компанію та фірму з Британських Віргінських островів і досі, відповідно до YouControl, записані частки в декількох енергопідприємствах – «Запоріжжяобленерго», «Сумиобленерго», «Полтаваобленерго», «Тернопільобленерго» та «Чернігівобленерго». Які, за даними аналітичної системи, входять у групу «Енергетичний стандарт» Григоришина. Крім цього, у структурі власності компанії «Полтаваобленерго» Марія Агіні вказана як на 100% підконтрольна Костянтину Григоришину особа.
В люксембурзькій Cressida Марія Агіні, відповідно до даних з реєстру, значилась менеджеркою з 2008-го по 2014 рік, що може свідчити про те, що французькі шале у власності Григоришина були задовго до 2019 року.
Ця ж фірма Cressida вивела журналістів і на іншу люксову нерухомість.
Поблизу Женевського озера, Швейцарія
Так, у листопаді 2025, відповідно до даних з державного реєстру Люксембургу, бенефіціар Cressida – тобто Григоришин – вказує місцем реєстрації нову адресу.
У елітному маєтку у Швейцарії, на березі Женевського озера, площа якого складає 415 квадратів.
Згідно з державним реєстром, власник цієї вілли біля Женевського озера – 74-річний громадянин Швейцарії Жак Жозеф Бернар де Соссюр. Але саме Григоришин почав проводити там ремонтні роботи. Про це свідчить запис у Офіційному віснику кантону Женеви, де бізнесмен вказаний як заявник проведення перепланування маєтку.
«Схемам» поки не вдалось зв’язатись із офіційним власником французької вілли.
Журналісти направили запит до Костянтина Григоришина через адвокатів та одну з його українських фірм з проханням пояснити походження коштів на ремонтні роботи на віллі у Швейцарії, а також прокоментувати справи проти нього та оголошення в розшук в Україні. Через своїх адвокатів Григоришин заявив, що заперечує звинувачення з боку України та вважає їх політично вмотивованими. Редакція чекає на повні відповіді на запитання журналістів від бізнесмена.
