Майже половина всіх електронних сигарет, що продаються в Європі, є нелегальними, причому 90% цієї продукції постачається з Китаю.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати дослідження німецького інституту Fraunhofer IIS та дослідницької компанії у сфері логістики MRU GmbH на замовлення швейцарської консалтингової компанії SKR AG.
В Україні проблема нелегального ринку електронних сигарет є значно гострішою.
За даними Kantar Україна, у липні-серпні 2025 року частка нелегальної продукції сягнула рекордних 93,6%. Через це державний бюджет України щороку втрачає близько 7,5 млрд грн податкових надходжень.
У Європейському Союзі нелегальний ринок вейпів оцінюється у 6,6 млрд євро. Він зростає приблизно на 8,6% щороку і найближчим часом може перевищити позначку в 10 млрд євро.
Одні з найбільших втрат серед країн ЄС фіксує Німеччина: лише у 2024 році через контрафакт бюджет країни недоотримав 119 млн євро. І ці втрати зростають.
Це демонструє значні прогалини у системі митного контролю ЄС, адмініструванні податків та механізмах захисту споживачів.
Різниця в регулюванні та підходах між державами-членами створює “сірі зони”, у яких нелегальна торгівля може безперешкодно розвиватися.
Наразі вже близько 3,1% населення ЄС або 11,9 млн осіб регулярно використовують вейпи, причому серед них багато підлітків.
Найбільший відсоток вейперів серед усіх країн Євросоюзу – у Франції (7,4%), а також у країнах Балтії – в Естонії (8,8%), Латвії (7,9%) і Литві (5,2%).
Як зазначають дослідники, на відміну від ринку звичайних сигарет, ринок вейпів у Євросоюзі залишається дуже мало контрольованим.
“До Євросоюзу постачається понад 470 тис. видів продукції для вейпингу, ця продукція має понад тисячу різних інгредієнтів. І все це поки що залишається поза контролем Європейського Союзу”, – каже керуючий партнер SKR AG Ріко Бак.
Як виявило дослідження, понад 90% всіх вейпів (у т. ч. чимало нелегальних) прибуває в Євросоюз з Китаю.
“45,9 тис. тонн вейп-продукції було імпортовано до Євросоюзу у 2024 році. Близько 90% – з Китаю, у т. ч. 70% – з регіону навколо китайського міста Шенжень. Зокрема, 10-11 тисяч тонн – це самі електронні сигарети, решта – рідини для них. Показово, що Китай дуже жорстко регулює, щоб ця продукція не продавалася в Китаї, але відправлялася саме на експорт”, – пояснює ситуацію глава департаменту аналізу ризиків Fraunhofer IIS Уве Верес-Хомм.
Для Китаю експорт електронних сигарет і рідин для них (зокрема й нелегальних) став величезним бізнесом, в якому працюють вже близько 700 офіційно зареєстрованих компаній-виробників і ще понад 10 тис. неофіційних.
В основному вейп-продукція з Китаю до ЄС надходить морським і залізничним шляхом, також посилками.
Надалі в Євросоюзі вейпи продаються через оптово-роздрібну мережу, а також дуже інтенсивно – через Інтернет.
“У 2024 році з Китаю до країн Євросоюзу прибуло близько 800 млн посилок. Близько 30 млн контейнерів щороку прибуває морем з Китаю до найбільших європейських портів – Роттердаму, Антверпену і Гамбургу. Щотижня близько 30 тисяч контейнерів прибуває з Китаю до ЄС через країни Східної Європи. Зрозуміло, що навіть фізично неможливо перевірити такі величезні обсяги відправлень. І доволі часто у цих відправленнях можуть бути нелегальні електронні сигарети”, – розповідає керуючий директор MRU GmbH Хорст Маннер-Ромберг.
Як показало дослідження, найбільша частка нелегальної продукції (“чорний” і “сірий” ринок) на ринку вейпів серед усіх країн Євросоюзу є в Фінляндії (67%), Чехії (66%), в Угорщині і Словаччині (по 63%) і в Болгарії (62%).
Найнижчі показники нелегальної продукції на ринку електронних сигарет в Євросоюзі – в Бельгії (26%), Португалії (30%), Нідерландах (32%), Швеції (33%) і Німеччині (36%) – але навіть у цих країнах ця частка перевищує 25-30%.
Як зазначає Ріко Бак з SKR AG, Євросоюз має суттєво посилити контроль над вейпами – інакше Європа ризикує “потонути” у китайських вейпах.
“В ЄС зараз є система потужного контролю за сигаретами, але для вейпів такого контролю немає. Утім він має бути. Особливо з огляду на те, що вейпи вже використовує чимало підлітків. Ми не маємо чекати, поки хтось помре від цієї небезпечної продукції, як вже сталося уСША”, – застерігає Ріко Бак.
Хоча при цьому Уве Верес-Хомм з Fraunhofer IIS пояснює, що мова не йде про повну заборону електронних сигарет в Європі, оскільки в такому разі ринок ще більше перейде в тінь.
Радше йдеться про посилений контроль за імпортом, недопущення продажу продукції неповнолітнім, більш активну співпрацю з Китаєм у цій сфері, більшу гармонізацію законодавства між різними країнами Євросоюзу, тощо.
