За даними слідства, протягом 2025 року він вчиняв сексуальне насильство щодо щонайменше трьох хлопчиків віком 10–12 років, використовуючи довіру, погрози та психологічний тиск.
Родина підозрюваного евакуювалася із зони бойових дій до населеного пункту Харківської області. Місцева сім’я надала їм житло. У цій родині виховувався 12-річний хлопчик, з яким підліток спочатку підтримував дружні стосунки, повідомили в Офісі генпрокурора.
Протягом січня–травня 2025 року в покинутих будівлях, маскуючи під гру «Правда або дія» та «Професії», він систематично ґвалтував хлопчика. Жорсткою умовою «гри» була заборона відмовлятися від будь-яких «завдань», інакше на дитину чекало побиття. Окрім того, зґвалтування він фільмував на телефон.
Правоохоронці також встановили факти сексуального насильства щодо ще одного хлопчика – 11-річного сина загиблого українського військовослужбовця.
Ще один задокументований епізод, за даними слідства, стався у червні 2025 року. Біля місцевого магазину підозрюваний зустрів 10-річного хлопчика. Попри спробу втекти, він наздогнав його та силоміць відвів до окопу, де зґвалтував.
За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури йому інкриміновано особливо тяжкі злочини проти статевої свободи та недоторканності неповнолітніх (ч. 4, ч. 6 ст. 152 Кримінального кодексу України).
«Ця справа — не просто порушення закону, а руйнування дитячих доль. Підозрюваний не лише вчиняв насильство: він маніпулював свідомістю дітей, перетворюючи їхнє життя на суцільні страждання. Жорстокі умови «ігор» разом із постійними погрозами фізичної розправи стали інструментом для примусу до мовчання. Це злочин проти дитинства, який залишає глибокі травми на все життя», — зазначив Юрій Папуша.
