Китай планує в найближчій перспективі наростити вантажні перевезення з Європою через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ, «Серединний коридор»), який проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину в обхід території рф. Загальна довжина маршруту перевищує 4 250 км, а його найдовша ділянка пролягає саме казахстанською територією.
Про це повідомляє СЗР України.
Логістика цим коридором вважається складнішою, ніж транзит через росію, адже вона комбінує залізничні перевезення, портову інфраструктуру, поромні переправи та складні митні процедури між кількома державами. Проте Пекін та Астана активно опрацьовують цей проєкт. Головні причини – токсичність, підсанкційність та ненадійність рф, а також прагнення скоротити нестабільні сьогодні морські маршрути.
Для реалізації цих планів компанія «Казахстанські залізниці» (KTZ) оголосила про намір інвестувати близько 10 млрд дол. США у модернізацію залізничної, портової та термінальної інфраструктури до 2030 року. У 2026 році планується збудувати 900 км нових залізничних колій. Зокрема, близько 300 км на ділянці Аягоз – Бахти, що створить третій залізничний перехід на кордоні з Китаєм. Це дозволить збільшити пропускну здатність напрямку з 55 млн до 100 млн тонн на рік до 2030-го. Щоб ліквідувати «вузькі місця» на воді, KTZ інвестує понад 100 млн дол. США у шість нових вантажних суден для рейсів між портами Актау, Курик та Баку.
На цьому тлі у 2026 році KTZ готує первинне публічне розміщення акцій (IPO) з можливим лістингом у Лондоні, Гонконзі та Казахстані. Залучені кошти спрямують на оновлення рухомого складу та розвиток маршрутів.
За даними асоціації «Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут», обсяги перевезень коридором становили 2,76 млн т у 2023 році, 4,48 млн т у 2024 році та 4,12 млн т у 2025 році. У І кварталі 2026 року маршрутом пройшли близько 173 поїздів по 55 контейнерів кожен. Річна ціль KTZ – 600 потягів, а у 2027 році цей показник може зрости ще на 67%. За оцінками аналітиків, коли ТМТМ зафункціонує на повну потужність, росія остаточно втратить статус ключового транзитного вузла між Азією та Європою, що обернеться втратою мільярдів доларів для неї.
