Офіційно Франція скасувала рабство 1848 року, проте весь час з того моменту – 178 років – лишався чинним «Чорний кодекс», який дозволяв поводитися з людьми, як з майном. І от 28 травня 2026 року французький парламент нарешті скасував і його.
RFI Українською розповіла про цю історичну подію, передає Інше ТВ.
254 присутні члени парламенту, які представляли всі політичні групи, одностайно підтримали законопроєкт про скасування «Чорного кодексу», одного із застарілих законів, відомих як «законодавчі скам’янілості», пише France 24. Тексти, що регулювали рабство у французьких колоніях, досі так і не були офіційно скасовані після 1848 року.
«Чорний кодекс», створений ще 1685 року, за часів правління Людовіка XIV, дозволяв поводитися з поневоленими людьми як з рухомим майном: їх можна було змушувати працювати, бити, продавати, ґвалтувати або навіть вбивати. Людину можна було придбати як товар, а також суворо карати за спроби втечі – відрізати вуха, таврувати лілією та встановлювати смертну кару.
Декрет про скасування рабства від 1848 року формально не скасував «Чорний кодекс». І навіть попри ухвалений 2001 року «Закон Тобіра», який визнав трансатлантичну работоргівлю та рабство злочином проти людяності, не скасував одночасно і «Чорний кодекс».
Виступаючи перед парламентарями, депутат Макс Матіазен від Гваделупи закликав до «потужного акту пам’яті, справедливості та визнання», навіть якщо він не може «самостійно залікувати рани історії».
«”Чорний кодекс” уже давно не має жодної сили, але його вплив і вага все ще існують», – також говорила міністерка заморських територій Наїма Мутшу, закликаючи до «вилучення негідного тексту з нашого законодавства».
Після голосування зворушений до сліз Макс Матіазен привітав «ще один крок, данину поваги чоловікам і жінкам, дітям, відданим у рабство».
Скасування «Чорного кодексу» особисто підтримував і президент Франції Еммануель Макрон. За його словами, подальше існування такого закону навіть без юридичної сили, «стало своєрідним правопорушенням» та «зрадою того, за що виступає Республіка».
Рішення скасувати «Чорний кодекс» – важливий крок у визнанні ролі Франції, колишньої імперії з численними колоніями, у рабовласництві, який може відкрити шлях до можливих репарацій. Про можливість їх виплат Макрон заявив 21 травня під час відзначення 25-річчя «Закону Тобіра».
«Питання полягає в тому, як виправити такий злочин, як відшкодувати шкоду, коли через покоління вона залишається? Чи є ця обіцянка виправданою? У будь-якому разі, це питання, яке ми не повинні ігнорувати. Але це також питання, щодо якого ми не повинні давати хибних обіцянок. (…) Ми повинні бути достатньо чесними, щоб визнати, що ми ніколи не зможемо повністю виправити цей злочин, бо це неможливо. (…) Ми повинні прийняти той факт, що ця подорож визнання та відшкодування збитків не має кінця. Ми не можемо закрити книгу на тому, що сталося, але ми повинні постійно переглядати її, постійно рухатися вперед, але ви ніколи не зможете назвати цифру, слово, щоб остаточно завершити цю історію», – сказав французький лідер.
Таким чином Еммануель Макрон став першим президентом Франції, який в принципі порушив питання репарацій за рабство.
Утім, важливо звернути увагу на те, що наразі держава не бере на себе зобовʼязань щодо фінансових виплат. Натомість Макрон у своїй промові говорив, що «перший крок у репараціях – це повернути правду нашій історії». Тож поки що Париж зосередиться на символічних кроках та розпочне дебати щодо цього, хоча й це вже немало.
Як повідомляло Інше ТВ, Рабство на очах у світу – робітники з КНДР працюють в РФ під наглядом по 18 годин на добу
