Президент Чехії Петр Павел закликав НАТО «показати зуби» у відповідь на неодноразові випробування Росією рішучості альянсу на його східному фланзі, запропонувавши низку варіантів, включаючи відключення інтернету, відключення банків від глобальних фінансових систем та збивання літаків, які порушують повітряний простір союзників.
В інтерв’ю газеті Guardian у Празі Павел закликав до «досить рішучих, потенційно навіть асиметричних» відповідей, щоб протидіяти провокаційній поведінці Москви проти альянсу або ризикувати активізацією дій Кремля.
64-річний генерал у відставці та колишній голова військового комітету НАТО, має досвід роботи в оборонній сфері, що є рідкістю серед європейських лідерів. Його багаторічний досвід переговорів з Москвою в призупиненій раді НАТО-Росія зробив його впливовим голосом щодо майбутнього альянсу та загроз, з якими він стикається.
Він висловив розчарування «відсутністю рішучості продовжувати тиск з боку Сполучених Штатів на Росію», хоча й уникав прямої критики Дональда Трампа, незважаючи на те, що президент США продовжує ставити під сумнів майбутнє зобов’язань Вашингтона перед альянсом.
Павел раніше заявив чеським ЗМІ: «Трамп за останні кілька тижнів зробив більше для підриву довіри до НАТО, ніж Володимир Путін зумів зробити за багато років».
Він відмахнувся від питань щодо цього коментаря, заявивши, що не думає, що «будь-яка пряма критика Сполучених Штатів допоможе на цьому етапі».
Натомість він зосередився на необхідності спонукати членів НАТО зайняти тверду позицію щодо Росії. Після незаконної анексії Криму в України у 2014 році, він сказав, що Москва навчилася обходитися з НАТО – «розвинула стиль поведінки, який майже відповідає порогу для статті 5, але завжди тримає його трохи нижче цього рівня».
Стаття 5 договору НАТО говорить, що збройний напад на одного члена вважається нападом на всіх членів.
Павел сказав, що російські військові лідери часом сміялися з паралічу прийняття рішень альянсом.
«Коли я запитав їх, чому вони вчиняють ці провокаційні дії в повітрі, близькі до зіткнення, або прольоти над лінкорами в Чорному чи Балтійському морі, їхня відповідь була: «Тому що ми можемо». Саме таку поведінку ми й дозволяли», – сказав він.
Цього тижня винищувач НАТО збив безпілотник над Естонією, і подібні інциденти порушили повсякденне життя в Латвії та Литві. У більшості випадків вважається, що безпілотники були українськими, що націлилися на Росію, але були заглушені та перенаправлені на територію НАТО за допомогою засобів радіоелектронної боротьби.
Росія також звинувачує країни Балтії у співпраці з Україною для здійснення атак безпілотників з їхніх територій, що вони рішуче заперечують.
«Після анексії Криму ми багато разів обговорювали потенційне продовження агресії, але моїм найбільшим страхом була не відкрита військова агресія проти країни НАТО, а радше провокація нижче порогу статті 5», – сказав він.
Якщо деякі європейські лідери «завжди віддають перевагу дипломатичному рішенню, навіть якщо росіяни не виявляють до цього готовності», НАТО ризикує бути розділеним і нездатним діяти, сказав він.
«Росія, на жаль, не розуміє красивої мови. Вони здебільшого розуміють мову сили, в ідеалі супроводжувану діями… якщо порушення повітряного простору НАТО продовжуватимуться, нам доведеться прийняти рішення збити або безпілотний, або пілотований літальний апарат».
Павел сказав, що альянс також повинен розглянути «асиметричні» заходи, «які не вбивають людей, але є достатньо чутливими, щоб Росія зрозуміла, що це не той шлях, яким вони повинні йти».
«Наприклад, вимкнення інтернету чи супутників – ви бачили, яку [різницю] зробив Starlink на полі бою – або відключення російських банків від фінансової системи».
Повторюючи нещодавні попередження прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, Павел сказав, що «якщо ми не відреагуємо на порушення, з якими стикаємося сьогодні, то Росія, ймовірно, активізується».
«У своїй доктрині вони мають положення «ескалація для деескалації»… Я думаю, що що б ми не дозволили, вони намагатимуться робити це далі й далі», – сказав він.
ЄС роками говорив про російський тіньовий флот, але коли він нарешті вжив заходів, «раптом весь флот був перенаправлений в інші регіони», – сказав він.
Павло наполягав, що Україні потрібен «більший тиск і рішучість з боку Сполучених Штатів». Американські переговірники, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, ймовірно, повинні бути жорсткішими щодо Росії та пов’язати послаблення санкцій з потенційним мирним врегулюванням, сказав він.
Він також критикував нездатність Європи визначити свою політику щодо Росії та те, як може виглядати потенційна післявоєнна домовленість про безпеку.
«Замість цього ми здебільшого чекаємо на те, що надійде з Вашингтона», – сказав він. «І навіть США можуть бути щасливішими, якщо Європа буде більш активною.
«Якщо ми не запропонуємо власних пропозицій, то ми виглядатимемо слабкими або дезорієнтованими».
Павло вважав, що найкращим моментом для більшого тиску на Росію був би минулий рік, коли вона мала економічні та військові труднощі, але американо-ізраїльська війна проти Ірану допомогла Москві, збільшивши її доходи від нафти.
Однак Росія залишається у скрутному становищі, і Європа та США повинні зробити «останній поштовх» щодо санкцій, щоб змусити її сісти за стіл переговорів.
«Якщо ви хочете позбутися санкцій, чого вони хочуть; якщо ви хочете розпочати дебати про європейську безпеку, про що ви неодноразово зазначали, ми до цього готові. Але умова чітка – припинення вогню та переговори про мир в Україні», – сказав він.
У внутрішній сфері Павло перебуває у запеклій конституційній суперечці з популістським прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем, якого він переміг на президентських виборах 2023 року, щодо того, хто має представляти країну на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
Останнє зіткнення сталося після низки розбіжностей з урядом, зокрема щодо його відмови призначити суперечливого політика коаліції міністром, що вивело тисячі чехів на вулиці, щоб висловити свою підтримку Павелу в лютому.
Але попри звинувачення критиків у його діяльності як опозиційної фігури перед можливою кампанією з переобрання у 2028 році, Павел наполягає, що розбіжності щодо ролі президента є «питанням принципу», і що він буде готовий звернутися до конституційного суду, якщо буде потрібно.
«Я вважаю, що все ще є місце для компромісу, який я запропонував прем’єр-міністру», – сказав він, запропонувавши йому взяти участь у неформальних дебатах на саміті, залишивши уряду можливість взяти участь в обговореннях витрат на оборону.
