Президент США Дональд Трамп застеріг Тайвань від офіційного оголошення незалежності від Китаю.
«Я не хочу, щоб хтось став незалежним», – заявив президент США Fox News у п’ятницю після завершення дводенного саміту зі своїм китайським колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні.
-Я не хочу, щоб хтось ішов до незалежності, а ми, знаєте, маємо летіти 9 500 миль, щоб воювати. Мені це не потрібно. Я хочу, щоб вони охололи. Я хочу, щоб Китай охолов, — президент США Дональд Трамп ведучому програми Special Report на Fox News Брету Баєру.
-Китай — дуже, дуже потужна, велика країна, а Тайвань — малесенький острів, якщо говорити про їхні шанси, — сказав Трамп і додав, що США можуть зупинити поставки зброї на Тайвань, щоб вони самі не почали війну проти Китаю.
-Якщо поглянути на історію, Тайвань розвивався, тому що у нас були президенти, які поняття не мали, що вони роблять. Вони взагалі-то вкрали нашу індустрію чіпів. Усі, хто виробляє чіпи на Тайвані, мають переїхати до США… Китайці не хочуть бачити це місце — назвемо його місцем, тому що ніхто не знає, як його визначити — незалежним.
– Чи мають люди Тайваню почуватися у більшій чи меншій безпеці після ваших зустрічей із президентом Сі?
– Ні більш, ні менш захищеними. Без змін.
– Змінилася ця політика хоч якось?
-Ні, нічого не змінилося.
– Політика США?
-Ні, нічого не змінилося.
–Але ви зволікаєте зі схваленням постачання зброї Тайваню на мільярди доларів. Це питання рухається вперед?
-Ну, я ще цього не схвалив. Подивимось, що буде. Можливо, я це зроблю. А може, й ні. І якщо зберегти все так, як є, думаю, Китай буде з цим згоден.
Президент Тайваню Лай Цзін-де раніше заявляв, що Тайваню не потрібно оголошувати офіційну незалежність, оскільки він вже вважає себе суверенною державою, пише ВВС.
США давно підтримують Тайвань, зокрема зобов’язані законом забезпечити йому засоби самооборони, але часто доводилося узгоджувати цей союз із підтримкою дипломатичних відносин з Китаєм.
Раніше Трамп заявив, що він «не брав на себе жодних зобов’язань» щодо самоврядного острова, який Китай вважає частиною своєї території та не виключає захоплення силою.
Усталена позиція Вашингтона полягає в тому, що він не підтримує незалежність Тайваню, а продовження зв’язків з Пекіном залежить від його визнання того, що існує лише один китайський уряд.
Пекін голосно висловлював свою неприязнь до президента Тайваню, якого раніше називав «порушником спокою» та «руйнівником миру між двома сторонами протоки».
Багато тайванців вважають себе частиною окремої нації, хоча більшість виступає за збереження статус-кво, за якого Тайвань не оголошує незалежність від Китаю та не об’єднується з ним.
В інтерв’ю Fox News Трамп повторив, що політика США з цього питання не змінилася.
«Знаєте, ми повинні подолати 9 500 миль (15 289 км), щоб воювати. Я цього не прагну. Я хочу, щоб вони охолонули. Я хочу, щоб Китай охолонув».
На зворотному рейсі до Вашингтона президент США сказав журналістам, що вони з Сі «багато» говорили про острів, але сказав, що відмовився обговорювати, чи будуть США його захищати.
Сі «дуже сильно ставиться» до острова і «не хоче бачити руху за незалежність», сказав Трамп.
«Тайванське питання є найважливішим у китайсько-американських відносинах», – попередив Сі під час переговорів, повідомляють китайські державні ЗМІ, додавши: «Якщо це питання не буде розглянуто неправильно, дві країни можуть зіткнутися або навіть вступити в конфлікт».
На запитання, чи передбачає він конфлікт з Китаєм через Тайвань, Трамп відповів: «Ні, я так не думаю. Я думаю, що у нас все буде добре. [Сі] не хоче бачити війни».
Китай останніми роками посилив військові навчання навколо острова, що підвищило напруженість у регіоні та випробувало баланс, якого встановив Вашингтон.
Наприкінці минулого року адміністрація Трампа оголосила про продаж Тайваню пакету зброї на суму 11 мільярдів доларів (8 мільярдів доларів), включаючи сучасні ракетні пускові установки та різноманітні ракети, що Пекін засудив.
Трамп заявив, що незабаром вирішить, чи може цей продаж відбутися, додавши, що він і Сі обговорили це «дуже детально».
Він додав: «Я скажу, що мені потрібно поговорити з людиною, яка зараз, ви знаєте, хто це, яка керує Тайванем».
США не мають офіційних відносин з Тайванем, хоча підтримують суттєві неофіційні зв’язки. Президенти США традиційно не спілкуються безпосередньо з лідером Тайваню, і це, ймовірно, спричинить значну напруженість з Пекіном, який вважає президента Тайваню Лай Цзін-де сепаратистом.
Заступник міністра закордонних справ Тайваню Чень Мін-чі заявив у суботу, що Тайваню потрібно буде уточнити точне значення зауважень Трампа.
Чень також заявив, що продаж зброї США Тайваню підтверджено законодавством США.
«Продаж зброї між Тайванем і США завжди був наріжним каменем регіонального миру та стабільності», – додав він.
Речник президента Лая, цитований інформаційним агентством Reuters, заявив, що продаж американської зброї є частиною «зобов’язань США щодо безпеки» перед Тайванем і «служить спільним стримуючим фактором проти регіональних загроз».
Трамп також заявив Fox News: «Ми не прагнемо воєн, і якщо все залишиться так, як є, я думаю, що Китай буде з цим в порядку. Але ми не прагнемо, щоб хтось казав: «Давайте станемо незалежними, тому що Сполучені Штати нас підтримують»».
США раніше викликали гнів з боку Китаю за те, що, здавалося б, пом’якшили свою позицію щодо незалежності.
Їх Державний департамент опублікував заяву зі свого вебсайту, в якій повторив свою протидію Вашингтону незалежності Тайваню в лютому 2025 року – що, за словами Пекіна, «посилає неправильний… сигнал сепаратистським силам».
Американські чиновники на Тайвані тоді заявили: «Ми давно заявляли, що виступаємо проти будь-яких односторонніх змін статус-кво з будь-якої сторони».
Міністр закордонних справ Тайваню Лінь Цзя-лун заявив, що його команда стежила за самітом США та Китаю та підтримувала гарний зв’язок зі США та іншими країнами, «щоб забезпечити стабільне поглиблення відносин між Тайванем та США та захистити інтереси Тайваню».
Він сказав, що Тайвань завжди був «охоронцем миру та стабільності» в регіоні, і звинуватив Китай у посиленні ризику своїми «агресивними військовими діями та авторитарним гнобленням».
