Ви скажете, яке місто, такий і “міндіч”, і будете праві. Але навіть у звиклій до корупції Україні потроху починають затискати корупціонерів. Хто і яких саме – інше питання, бо процес, якщо його не зупинять, буде розширюватися за законами жанру. Гляньте, як жваво стартував генпрокурор – молодий, перспективний, хто зна, які в нього амбіції. Міжнародні процеси, знову ж таки, змушують і будуть змушувати Україну вичищати те лайно, яке накопичувалося десятиліттями, бо те, що дозволено Трампу і його спонсорам, в Україні зась. Але повернімося до Миколаєві, який своєю увагою досі обходять з невідомо яких щедрот потенційних фігурантів українські правоохоронні й антикорупційні органи.
Вчора ввечері голова бюджетної комісії Миколаївської міської ради Федір Панченко розповів страшні речі про іншого депутата міськради Сергія Кантора. І хто б звертав на це увагу, зважаючи на високі стосунки всередині цього демократичного органу, якби в дописі Панченка не прозвучали навіть не натяки, а твердження про існування в Миколаєві, за лаштунками офіційних органів влади, якихось впливових людей, які можуть, виявляється, “присмоктатися” до бюджету і організувати публічне цькування неугодних. Та що ми вам переказуємо, ось цей допис.
“Про шкоду громаді і несподіване зізнання.
Сьогодні на засіданні «бюджетної» комісії вдруге розглядали звернення ТОВ «Нібулон» — одного з найбільших платників податків до бюджету нашої громади. Товариство звернулося до Міської ради із проханням надати пільгу на сплату за землю до кінця поточного року, на землю, якою фактично не може користуватися через забруднення вибуховими матеріалами унаслідок ворожих дій, на пільгу, на яку має право за законом. Та навіть розуміючи, що це може стати суттєвою втратою для бюджету, як відповідальне перед містом підприємство одразу запропонувало компенсаційні заходи та пообіцяло протягом року перевести працівників з філіалів таким чином, щоб їх ПДФО сплачувалося до бюджету міста. Тож у результаті місто може надати пільгу на суму біля 14 млн грн, натомість отримати додаткове ПДФО у розмірі від 20 до 25 млн грн та отримати додатково вже в цьому році приблизно 10 млн грн, а вже в наступному отримувати і додаткове ПДФО, і відновлені платежі за землю. Здавалося б, чудова нагода підтримати бізнес та отримати додаткові надходження до бюджету.
Однак не випадково це питання потрапило на комісію вдруге. Обидва рази питання було завалено депутатом Кантором. Я не знаю, які особисті рахунки у депутата із цим підприємством, але якщо минулого разу він зненацька зірвався на представника підприємства, обізвавши його «биком, якого незрозуміло хто сюди впустив», то сьогодні він на цьому не зупинився та почав погрожувати тим, хто вважає такі зриви саботажем та шкодою для громади.
«Ми колись поговоримо, почекайте, почекайте, ми вам покажемо, покажемо! Ми подивимось!» — надривно вигукував Кантор, а потім несподівано видав одкровення особисто для мене: «А що, вам мало ще показали? Конкретно вам мало ще показали? Вам у публічному просторі вже показали! Вам мало?! Ви ще хочете?!» та вже без усіляких натяків відкрито продовжив: «Вам показували, вам показували те, що вам показували, ви все знаєте».
А потім Сергій Кантор просто перелічив деякі теми інформаційних вкидів, які були організовані проти мене. Деякі з них я вже чув, деякі, вочевидь, тільки готуються, та Кантор просто їх зарано спалив.
Про всяк випадок нагадую: за останні пів року проти мене організували досить велику інформаційну кампанію, мабуть, деякі з вас навіть бачили якісь із її частин, якого тільки лайна, брехні та брєду я не начитався, і про себе, і про свою родину, до яких тільки мерзенностей не опускалися замовники та виконавці, як тільки не обливали брудом моїх рідних.
Почалася ця кампанія рівно після того, як я із колегами заблокував створення бюджетної п’явки, яка повинна була висмоктувати сотні мільйонів гривень протягом десятків років із бюджету та містян. Тоді мені одразу сказали, що я дуже засмутив впливових людей із великими грошима, тому початок дуже дорогої помсти проти мене був очікуваним. Гроші були втрачені шалені, замовні статті на великих телеграм-каналах, реклама на місцевих коштували десятки тисяч доларів.
Однак весь цей час це робилося анонімно, і от у приступі впевненості у своєму всевладді і безкарності Кантор, по суті, відкрито зізнався, що це справи рук його та його друзів. Наприкінці, зрозумівши, що розповів зайвого, повелитель інформаційного простору спробував замінити своє «ми» на «я не маю до цього жодного відношення», але всім все вже було зрозуміло.
Тож чекаємо і дивимось, які ЗМІ та ТГ-канали полюбляють відпрацьовувати замовлення та криваві гроші. Чи «ми» зберуть більше грошей і підуть розміщати замовлення у впливових правоохоронців, які по «старій дружбі» готові не тільки допомогти їм із уникненням відповідальності, але й попрацювати проти політичних конкурентів.
А до питання підтримки бізнесу, який думає не тільки про себе, але й про громаду, я обов’язково буду пропонувати повернутися, бо втрачати десятки мільйонів з бюджету через те, що дехто втратив відчуття землі під ногами, то розкіш, яку ми не можемо собі дозволити”.
Звичайно, ви скажете, що на фоні того, що відбувається в місті, це таке ніщо, і, знову д таки, почасти будете праві. Але й щось починається з чогось. Тож спостерігаємо за розвитком подій і сподіваємось, що він буде.
