Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та український омбудсмен Дмитро Лубінець знають про ситуацію в окупованих Олешках Херсонської області. Містяни передають повідомлення, що опинились у гуманітарній кризі й місяцями недоїдають.
У Секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомили hromadske, що з початку лютого й до 16 квітня отримали 119 звернень від українців з Олешок.
Люди повідомляють про критичну гуманітарну ситуацію. Значна частина цивільного населення змушена тривалий час перебувати в підвалах та укриттях через постійні бомбардування. Ситуація додатково ускладнюється обмеженим доступом до продовольства, питної води, медичних послуг та інших предметів першої потреби.
Але цивільні не можуть самостійно залишити території міста, бо немає безпечних маршрутів евакуації, дороги заміновані, а пересування обмежене. У місті встановлені блокпости й відбуваються так звані фільтраційні заходи.
Водночас в Олешках залишаються діти, люди старшого віку, люди з інвалідністю, а також громадяни, які потребують невідкладної медичної допомоги.
«Цивільні громадяни України опинилися у ситуації, коли вони не можуть безпечно залишити територію активних бойових дій, але водночас не мають можливості продовжувати перебувати на цій території через постійні загрози їхньому життю та здоров’ю», — кажуть у Секретаріаті уповноваженого.
Що із цим можна зробити?
Представники омбудсмена перевіряють заяви, комунікуючи безпосередньо із заявниками або членами їхніх родин для уточнення стану здоров’я, а також отримання іншої інформації.
На початку березня Лубінець направив звернення до уповноваженої з прав людини в російській федерації Тетяни Москалькової, а також до президентки Міжнародного комітету Червоного Хреста Мір’яни Сполярич-Еггер.
Україна закликає організувати гуманітарний коридор для безпечного виїзду цивільного населення з міста Олешки й прилеглих населених пунктів до безпечних місць, а також забезпечити дотримання норм міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення.
Лубінець просить МКЧХ використати мандат і посередницькі механізми для забезпечення доступу гуманітарної допомоги для людей в Олешках.
«Наразі триває подальше опрацювання зазначеного питання та вживаються заходи, спрямовані на практичну реалізацію досягнутих домовленостей за участі всіх залучених сторін. При цьому здійснюється подальша робота зі збору інформації про людей, які потребують допомоги з виїздом, після чого інформація щодо них буде передана російській стороні для організації відповідного заходу», — ідеться у відповіді Секретаріату.
У Міжнародному Комітеті Червоного Хреста повідомили hromadske, що нині проводять переговори з відповідними органами обох сторін щодо отримання додаткової інформації щодо ситуації в Олешках і гуманітарних потреб цивільного населення.
«Паралельно у межах своєї програми “Безпечний перетин кордону” МКЧХ продовжує допомагати вразливим людям із цього району возз’єднатися зі своїми родинами по обидва боки лінії фронту, у безпосередній координації з відповідними особами», — відповіли у МКЧХ.
Волонтерка, мешканка Олешок Ірина Альохіна пояснила 24 Каналу, що людям залишається тільки 2 виходи.
-Голод охопив майже весь лівий берег, особливо прибережні зони біля Дніпра. Якщо продукти десь з’являються в магазинах – їх одразу обстрілюють дронами, гинуть люди. Ціни захмарні, якість жахлива, а ті, хто не може собі дозволити й це – просто вмирають,
– сказала Альохіна.
В Олешках залишається близько тисячі мешканців – точних даних немає, бо люди постійно намагаються вийти самотужки. Проте багато людей втратили документи під час знищення Каховської ГЕС і не можуть виїхати, бо їх просто розвернуть на першому блокпості.
Водночас російська пропаганда стверджує, що окупанти забезпечують цивільних на захоплених територіях. Але за словами волонтерки, реальність протилежна і жодної підтримки для людей немає. Єдине, що зараз можна зробити – максимально розголосити про ситуацію на весь світ, бо інших важелів впливу просто не існує.
“Якби окупанти справді завозили продукти – такої б проблеми не було. Але їх немає не лише в Олешках – у Голій Пристані така ж сама картина: магазини розбиті, продуктів і ліків немає. Взимку людей гріли хіба що коти”, – пояснила волонтерка.
Чому гуманітарна катастрофа лише поглиблюється?
До окупації лікарня в Олешках була великим регіональним центром, куди з’їжджалися з навколишніх сіл. Зараз вона ледве тримається на критичному мінімумі – лише одна хірургія, ні ліків, ні персоналу. Якщо потрапляє літня людина без родичів, то за нею просто немає кому доглядати.
У лікарні працюють лише ті, хто залишився з довоєнних часів і не зміг виїхати – жодного російського медичного персоналу не завезли. Колишні прибиральниці виконують інші функції, бо більше нікому. Школи також не працюють – система повністю зруйнована.
Дніпро відрізає Олешки від будь-якої допомоги – передавати продукти чи ліки дронами можна лише в поодиноких випадках. Водночас росіянам немає жодного діла до українського населення: вони знищують все, до чого можуть дотягнутися.
У людей є небагато варіантів: або вмерти з голоду, або ризикувати життям і йти пішки замінованими дорогами. І навіть здорова людина не має гарантії дійти – дорога, яка була безпечною сьогодні, вже завтра може бути замінованою, – наголосила Альохіна.
