Офіційні особи адміністрації Трампа вивчають, що потенційний стрибок цін на нафту до 200 доларів за барель може означати для економіки, що свідчить про те, що високопосадовці вивчають можливі наслідки екстремальних сценаріїв війни з Іраном, з посиланням на джерела, знайомі із ситуацією повідомляє Bloomberg, пише УНН.
Моделювання того, наскільки руйнівним може бути більший стрибок цін на нафту для перспектив зростання, є частиною регулярної оцінки, що проводиться в періоди напруженості, і не є прогнозом, заявили джерела. Ці зусилля спрямовані на те, щоб переконатися, що адміністрація готова до всіх непередбачених ситуацій, включаючи затяжний конфлікт, сказали вони.
Ще до початку війни міністр фінансів США Скотт Бессент висловлював занепокоєння тим, що конфлікт призведе до зростання цін на нафту та завдасть збитків економічному зростанню, повідомили джерела. За словами деяких джерел, високопосадовці Міністерства фінансів США протягом кількох тижнів висловлювали в Білому домі занепокоєння щодо коливань цін на нафту та пальне.
Прессекретар Білого дому Куш Десаї назвав це твердження “хибним”, заявивши: “Хоча адміністрація постійно оцінює різні сценарії ціноутворення та економічні наслідки, чиновники не розглядають можливість досягнення ціною на нафту 200 доларів за барель, і міністр Бессент не був “стурбований” короткостроковими збоями внаслідок операції “Епічна лють” (Epic Fury).”
Бессент, за його словами, неодноразово “висловлював як свою, так і адміністрації незмінну впевненість у довгостроковій траєкторії розвитку американської економіки та світових енергетичних ринків”.
Ціни на нафту підскочили після атаки США та Ізраїлю на Іран 28 лютого: ціна на нафту марки West Texas Intermediate зросла приблизно на 30% і становить 91 долар за барель. Ціна на нафту марки Brent за цей же період зросла майже на 40% і торгується близько 102 доларів.
У середу Білий дім заявив, що дипломатичні зусилля щодо припинення війни все ще продовжуються, попри публічне неприйняття Іраном закликів президента США Дональда Трампа до переговорів та погрози подальших військових дій у разі відсутності угоди. У понеділок Трамп встановив п’ятиденний термін для переговорів Ірану щодо припинення війни.
Адміністрація планувала, що військова кампанія триватиме 4-6 тижнів, як повідомляв Білий дім. Міністр енергетики США Кріс Райт заявив 12 березня, що стрибок до 200 доларів за барель “малоймовірний”.
Ціна 200 доларів за барель стала б величезним шоком для світової економіки. З урахуванням інфляції ціна досягала цього рівня лише одного разу за останні півстоліття – 2008 року, незадовго до світової фінансової кризи, зазначає видання.
Навіть за нижчих цін, за прогнозами Bloomberg Economics, стрибок цін на нафту до 170 доларів за барель на кілька місяців призведе до зростання інфляції в США та Європі та уповільнення економічного зростання.
Трамп заявив, що його не турбує зростання цін на енергоносії, навіть припустивши, що воно вигідне для США, і передбачив різке падіння цін на нафту після закінчення війни.
Проте майже повне припинення поставок через Ормузьку протоку, якою зазвичай проходить до п’ятої частини світового експорту нафти і газу, вже вдарило по економіках усього світу.
Глава Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила минулого тижня, що воєнні дії посилили інфляційні ризики. Її колеги у Франкфурті, Лондоні та Японії готуються до підвищення відсоткових ставок вже наступного місяця.
У США найпомітнішим наслідком стало 30-відсоткове підвищення роздрібних цін на бензин, що нівелювало зниження цін за останній рік, яке Трамп називав ключовим економічним досягненням.
Перспективи грошово-кредитної політики навіть стають дедалі більше невизначеними, на тлі того, як Федеральна резервна система США стежить за впливом зростання нафтових цін на інфляцію. Минулого тижня голова ФРС Джером Павелл заявив, що ще зарано оцінювати наслідки різкого зростання цін на нафту для економіки США.
