Після відставки Василя Малюка у Служби безпеки України чи не вперше за її історію з’явилося одразу два керівника: виконувач обов’язків голови СБУ Євгеній Хмара, який до того керував Центром спеціальних операцій “А”, фактично відповідає за бойові операції, а перший заступник голови Олександр Поклад — за контррозвідку. Обоє напряму звітують президенту. Василь Малюк теж залишився в СБУ: він перебуває в розпорядженні апарату голови служби, але посади поки що не отримав. Про те, як працює СБУ без генерала Малюка та хто за що відповідає — у матеріалі Суспільного.
Нова структура
5 січня, в день, коли президент оголосив, що голова СБУ Василь Малюк подав у відставку, Володимир Зеленський також затвердив нову структуру центрального апарату СБУ. Він збільшив кількість заступників голови спецслужби з трьох до п’яти та перерозподілив їх обов’язки.
Разом із Малюком посаду втратив і його перший заступник Сергій Андрущенко, який очолював Антитерористичний штаб та курував, зокрема, Департамент захисту національної державності (ДЗНД). Активісти неодноразово звинувачували останній у тиску на громадський сектор та “атаці” на НАБУ в липні 2025 року.
Натомість тимчасово керували спецслужбою президент доручив колишньому очільнику Центру спеціальних операцій “А”, Герою України Євгенію Хмарі. Як виконувач обов’язків голови він зберіг повноваження, які мав Василь Малюк. У його підпорядкуванні, серед іншого залишились ЦСО “А”, Головне слідче управління, апарат голови СБУ, управління кадрів та внутрішнього аудиту та департамент захисту інформаційної безпеки. Також Хмарі підпорядковані головні управління СБУ в Києві та області.
Антитерористичний штаб на посаді заступника голови спецслужби очолив колишній перший заступник Євгенія Хмари у ЦСО “А”, Герой Українии Денис Килимник. Сумнозвісне ДЗНД тепер підпорядковується іншому заступнику голови Івану Рудницькому. Виходець зі спецслужби, він до останнього часу очолював Волинську обласну військову адміністрацію.
Першим заступником голови СБУ президент призначив Олександра Поклада — єдиного з трьох заступників Василя Малюка, який після його відставки не тільки залишився у керівництві служби, а й отримав підвищення. За часів Малюка Поклад, який багато років служив у Департаменті контррозвідки (ДКР), відповідав передусім за роботу контррозвідки. Тепер він відповідає також і за військову контррозвідку.
Колишньій підлеглий Поклада Андрій Тупіков, який до останнього часу очолював ДКР, тепер на посаді заступника голови спецслужби відповідає за роботу так званих неоперативних підрозділів.
Голова Служби безпеки України Євгеній Хмара (в центрі) під час засідання Ради національної безпеки і оборони України щодо затвердження стратегії з підготовки до наступної зими, зокрема захисту та відновлення енергообʼєктів. Київ, 3 березня 2026 року. УНІАН
З УБОЗу в контррозвідку
На відміну від Євгенія Хмари, біографія якого відома, Олександр Поклад фігура непублічна. До минулого року в мережі навіть не було жодного його актуального фото. Вперше на публіці Поклад з’явився у травні минулого року в Стамбулі: після відновлення переговорів з росіянами президент включив його до складу переговорної групи. На офіційному сайті СБУ біографії Поклада теж немає.
З відкритих джерел відомо, що Покладу 51 рік, він народився у Кременчуці, на початку 1990-х закінчив Харківську юридичну академію імені Ярослава Мудрого та працював у системі органів внутрішніх справ.
У 2011 році Олександр Поклад через суд вимагав поновити його на посаді в МВС.
Під час процесу майбутній перший заступник голови СБУ зазначив, що з 2003 року працював в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) ГУ МВС у Полтавській області, а згодом очолив відділ тактичної розвідки розвідувально-аналітичного центру УБОЗ у Сумській області.
31 серпня 2010 року начальник цього управління звільнив Поклада з посади через скорочення штату. В суді він наполягав, що в той час лежав у лікарні, тож звільнили його незаконно. Судовий процес тривав чотири роки й закінчився перемогою Поклада: у лютому 2015-го Полтавський окружний адміністративний суд постановив поновити його на посаді в МВС.
Того ж року Поклад проходив перевірку на відповідність закону “Про очищення влади” вже як заступник керівника управління карного розшуку УМВС у Сумській області. Однак в органах внутрішніх справ він не затримався й перейшов на службу до СБУ — у 5-те управління департаменту контррозвідки (ДКР) центрального главку.
Роман Червінський, який у 2015-2017 роках очолював це управління, у розмові з Суспільним згадує, що Поклада на посаду заступника порекомендував впливовий тоді головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Останній на наші питання не відповів.
Під керівництвом Червінського 5-те управління ДКР займалось, зокрема, спецопераціями на тимчасово непідконтрольних територіях Донецької та Луганської області. До 2019-го року, коли Червінський пішов зі служби, у результаті роботи управління були ліквідовані ватажки “ДНР” Михайло Толстих (“Гіві”), Арсеній Павлов (“Моторола”), Олександр Захарченко, викрадений та перевезений на підконтрольну територію України фігурант справи про збиття малазійського Боїнга Анатолій Цемах, затриманий організатор сумнозвісної катівні “Ізоляція” в Донецьку Дениса Куликонського (“Палича”). Самі бойовики “ДНР” та російські пропагандисти серед організаторів вбивств їх ватажків, зокрема Захарченка, згадували й Олександра Поклада.
Червінський стверджує, що насправді Поклад стосунку до операцій з ліквідації бойовиків не мав, натомість займався “криміналом” — здійснював оперативну розробку організованих злочинних угруповань.
У 2019-му Червінський звільнився зі служби і перейшов до Головного управління розвідки Міноборони. Натомість Олександр Поклад очолив 5-те управління ДКР, а через рік і сам цей департамент.
Під керівництвом Поклада контррозвідка СБУ затримала, зокрема, заступника керівника ЦСО “А” генерал-майора Валерія Шайтанова. Згодом його засудили до 12 років увʼязнення за звинуваченнями в державній зраді та підготовці до вбивства чеченського добровольця Адама Осмаєва.
У 2024-му Олександр Поклад став заступником голови СБУ. У вересні минулого року Володимир Зеленський присвоїв йому звання Героя України.
За роки роботи в СБУ особистість Олександра Поклада, який ніколи не давав інтерв’ю, обросла чутками. Його земляк, колишній нардеп Ілля Кива (після повномасштабного вторгнення втік до РФ, а в Україні був заочно засуджений за державну зраду), погрожував Олександру Покладу, що його “дістануть з-під землі” та “пустять під лід”. 6 грудня 2023 року в підмосковному Одинцово застрелили самого Киву. Тоді джерела стверджували, що ліквідація Киви — спецоперація СБУ.
Пізніше Василь Малюк заявив, що офіційно спецслужба не буде цього визнавати, однак навів подробиці вбивства Киви — а також російського пропагандиста Владлена Татарського, так званого генпрокурора “ЛНР” Сергія Горенка, а також замахів на пропагандиста Захара Прилєпіна та так званого міністра внутрішніх справ “ЛНР” Ігора Корнета.
Перший заступник голови СБУ Олександр Поклад доповідає про деталі роботи Служби у знешкодженні загроз із боку Росії на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Київ, 29 січня 2026 року. Офіс президента України
Паралельні звіти
У щоденних повідомленнях в соцмережах Володимир Зеленський регулярно згадує, що йому особисто звітує не тільки Євгеній Хмара, а й Олександр Поклад. Переважно вони роблять це окремо: спочатку очільник СБУ, потім його перший заступник. Так само по черзі президент зустрівся з ними 5 січня — в день, коли оголосив, що Василь Малюк подав у відставку.
У січні та лютому Володимир Зеленський шість разів повідомляв про доповіді йому Хмари та Поклада. З повідомлень про ці зустрічі випливає, що вони виконують різні завдання. Звіти Євгенія Хмари президент згадує в контексті планування та реалізації бойових операцій, у тому числі на території ворога, кібероперацій та санкційної політики. Натомість про звіти Поклада Зеленський згадує в контексті протидії операціям росіян та очищенні самої СБУ.
Як тимчасовий очільник СБУ Євгеній Хмара входить до ставки Верховного головнокомандувача. Водночас Олександр Поклад координує діяльність спецслужби з іншими правоохоронцями.
“Все просто: Хмара відповідає за оборону й військові операції. Поклад — за контррозвідку”, — пояснює Суспільному один з керівників правоохоронних органів на умовах анонімності, оскільки вважає, що не має права офіційно коментувати внутрішні процеси в СБУ.
Інший співрозмовник, в Центральному апараті спецслужби стверджує, що насправді повноваження Поклада виходять за межі контррозвідки. На підтвердження цього він зазначає, що згідно зі штатним розписом кураторство регіональних управлінь розподілено між очільником СБУ та його заступниками. Попри це, саме Олександр Поклад нещодавно викликав до себе на розмову керівників регіональних управлінь.
“Про те, що Хмара був присутній на цих зустрічах, я не чув”, — наполягає співрозмовник Суспільного.
Очільника Житомирського обласного управління СБУ Олександра Компаниченка слідчі СБУ затримали 25 лютого. Його підозрюють в отриманні хабара на будівництві укриттів. Того ж дня Хмара і Поклад прозвітували про очищення СБУ президенту Володимиру Зеленському.
З попереднім очільником СБУ Василем Малюком президент зустрічався принаймні раз — Зеленський розповів про неї 19 січня, додавши, що вони обговорювали “підготовку наших асиметричних операцій проти Росії”. Про призначення Малюка на нову посаду в СБУ чи якомусь іншому держоргані офіційно не повідомлялось. За інформацією Суспільного, поки що він перебуває у розпорядженні апарату голови СБУ.
Володимир Зеленський поки не направляв до Верховної Ради пропозицію щодо нового голови СБУ. До того ж останні голосування в парламенті продемонстрували, що поки що для успішного голосування може просто не вистачити голосів. Свого часу Василь Малюк чекав на призначення головою служби безпеки майже пів року.
