Війна в Ірані обіцяє світу кризу, небачену з часів ковідної пандемії та російського вторгнення в Україну. Услід за нафтою і газом подорожчає майже все, попереджають ООН та економісти – їжа, відпустки, таксі, іпотека, телефони, автомобілі, електрика і тепло.
Найбільше постраждають населення і бізнес небагатих країн, що розвиваються, які залежать від імпорту енергоносіїв. Але й заможним американцям та європейцям доведеться несолодко через нову війну на Близькому Сході, як показав досвід попередніх двох криз, пише ВВС.
Наскільки все погано?
Що сталося
“Війна на Близькому Сході призвела до найбільшого в історії світового нафтового ринку збою у постачанні сировини”, – визнало Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), створене західними країнами пів століття тому після попередньої нафтової кризи з метою підготуватися до наступної.
“До відновлення судноплавства втрати лише зростатимуть”, – прогнозують в МЕА.
Через війну перервано постачання майже 15% нафти і нафтопродуктів на світовий ринок через Ормузьку протоку, а також зупинена половина видобутку та переробки нафти у ключовому регіоні Перської затоки.
Чим довше триває війна, тим вищі шанси знищення ще й нафтової інфраструктури – нафтопроводів, портів, нафтопереробних заводів. І якщо відновлення судноплавства – справа одного дня, то на запуск зупинених родовищ і заводів підуть тижні, а на відновлення зруйнованого – місяці й роки.
Тому всі аналітики сходяться на думці, що ціни на нафту не опустяться до довоєнного рівня ще кілька тижнів, а можливо і місяців після відкриття Ормузької протоки.
Станеться це нескоро, якщо вірити новому верховному лідеру Ірану: у четвер він сказав, що протока буде закрита, і додав, що навіть якщо Трамп вирішить припинити бомбардування, Іран не заспокоїться, поки Америка не виплатить компенсацію і не виведе військові бази з Близького Сходу.
Це точно справа не тижнів і не місяців.
Що вже здорожчало
Услід за нафтою різко зросли ціни на продукти її переробки. Подорожчало дизельне пальне, незамінне у сільському господарстві та вантажних перевезеннях. Подорожчав авіаційний керосин, 20% якого на світовий ринок постачали країни Перської затоки.
Ціни на пальне для цивільної авіації станом на 6 березня порівняно з довоєнними зросли утричі у Сінгапурі і більш ніж у два з половиною рази в Європі, за даними Argus, які наводить Kpler.
Збитки від війни для авіакомпаній і пасажирів не обмежуються паливом. Близький Схід давно став головним хабом на шляху з Азії до Європи – через Перську затоку літає кожен третій пасажир на цьому маршруті. Тепер він закритий – і авіакомпанії змушені літати довшими маршрутами.
Дефіцит квитків на альтернативних маршрутах призвів до того, що переліт із Сіднея до Лондона економкласом станом на 12 березня подорожчав майже вдвічі порівняно з довоєнними цінами, а із Сінгапуру до Лондона – утричі, підрахував Bloomberg.
“Ціни небачені, тому що попит нікуди не зник, а кількість місць на деяких маршрутах скоротилася майже вдвічі”, – цитує Bloomberg Браяна Террі з Alton Aviation Consultancy.
“Траплялося всяке – 11 вересня, виверження вулканів, закриття повітряного простору над Росією. Але жодного разу не доходило до такого розриву між попитом і пропозицією”, – сказав Террі.
Дефіцит пального і місць у літаках виник якнайневдаліше перед великодніми канікулами. Аналогічна проблема виникла у фермерів та автомобілістів.
У житниці Південної Америки – Бразилії – тривають жнива, а у США наближається автомобільний сезон. Традиційно сплеск попиту на бензин припадає на травень, до якого ще два місяці, але шанси знизити ціни без відкриття Ормузької протоки дорівнюють нулю, зазначають експерти.
Бензин у США вже подорожчав на 20% за перші 11 днів війни, що можна порівняти з попереднім кризовим зростанням цін після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, після якого Дональд Трамп прийшов до влади з обіцянками завершити війну в Україні, не починати нових воєн у світі та знизити ціни в Америці на все, зокрема на бензин.
Що ще здорожчає
Війна США та Ізраїлю з Іраном загрожує світові ще й продовольчою кризою, попередила ООН.
“Коли зростають ціни на нафту, часто слідом дорожчає і їжа, – пишуть експерти ООН. – Коли зростають ціни на газ, часто слідом дорожчають добрива”.
До війни третину всіх добрив на світовий ринок постачали країни Перської затоки. Від блокади Ормузької протоки передусім постраждають небагаті країни, зазначає ООН. Судан залежить від цих поставок на 50%, Шрі-Ланка і Танзанія – на третину, Пакистан, Таїланд і Кенія – на чверть.
Усе це – лише первинний ефект нафтової кризи. Але є і вторинний.
Зростання цін на енергію традиційно призводить до подорожчання майже всього в економіці. Розгін інфляції змушує центральні банки підвищувати ставки кредитів. Це, своєю чергою, зменшує можливості бізнесу розвиватися, а населення – споживати.
Оскільки інвестиції і споживання є головними двигунами економічного зростання, такий розвиток подій часто призводить до кризи і падіння рівня життя, що загрожує не лише економічними, а й соціальними та політичними потрясіннями.
Подорожчання іпотечних кредитів через інфляцію призводить до спаду на ринку нерухомості, а високі ставки за споживчими кредитами знижують попит на автомобілі, побутову техніку, розваги та освіту.
Промисловість, роздрібна торгівля і будівництво отримують подвійний удар – ціни на сировину і транспорт зростають, а попит падає. Звільнення і падіння доходів змушують людей менше витрачати на ресторани, таксі, готелі, юристів і викладачів – у результаті страждає ключова для сучасної економіки сфера послуг.
Ще не все втрачено
Замінити близькосхідну нафту і газ нічим. Помітно збільшити постачання на світовий ринок здатна лише Росія, але для цього Захід має зняти з неї санкції, запроваджені за вторгнення в Україну. Поки що на це наважилися лише США, і то частково.
Тому повернення до колишнього життя неможливе, поки триває війна, а її наслідки проявляться повною мірою лише після завершення, попереджає ООН:
“Економічна шкода, як для регіону, так і для світу загалом, залежатиме від тривалості, інтенсивності та масштабу нинішнього конфлікту”.
Однак, попри зростання цін на нафту, все не так погано, зазначає нафтогазовий аналітик Джон Кемп. Поки що не йдеться про “нафтовий шок”.
“У часи попередніх нафтових криз ціни піднімалися значно вище, а економіка провідних держав тоді більше залежала від нафти, ніж зараз, – пише він.
“Щоб спровокувати аналогічний спад ділової активності, цінам доведеться зрости ще на 40-50 доларів. Можливо, саме це і пояснює готовність обох сторін ще трохи повоювати”, – додає Кемп.
