Група Нафтогаз має всю необхідну 3D-сейсміку на родовище газу Дельфін на шельфі Чорного моря і готовий розпочати підготовку до буріння.
Про це сказав під час панелі в Українському домі в Давосі голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, пише Укрінформ.
Він зазначив, що таке родовище є привабливим для інвесторів для спільної розробки ліцензій.
За словами Корецького, Нафтогаз може підтримувати високі темпи буріння, однак потребує для цього додаткового фінансування.
«Минулого року пробурили 140 нових свердловин — це найбільша кількість у Європі. Ми можемо бурити ще більше, але нам потрібно залучити додаткове фінансування», — сказав він.
Родовище Дельфін містить газ, нафту та газовий конденсат, його запаси оцінюються у 286 млн тонн умовного палива.
Як повідомлялось, наприкінці 2020 року Державна служба геології та надр України видала Нафтогазу 20 спеціальних дозволів терміном на 30 років на геологічне вивчення з подальшим видобуванням вуглеводнів на площах Скіфська і Дельфін, розташованих на шельфі Чорного моря.
В березні 2019 року Кабмін схвалив проведення конкурсу на укладення угод про розподіл продукції в межах ділянки Дельфін із загальною площею 9 772 кв. км.
Ось що з’ясувало ІншеТВ про історію цієї перспективної ділянки.
Що про цю ділянку повідомляли до війни
У конкурсній документації, оприлюдненій Міністерством енергетики у 2019 році, йшлося, що ресурсна база оцінюється у 286 мільйонів тонн умовного палива. А до потенційного інвестора висунуто вимоги:
- півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку;
- щонайменше 5 свердловин за перші п’ять років;
- державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.
На додачу – один неприємний нюанс. У межах ділянки – захоплені українські газовидобувні об’єкти і озброєні росіяни на них. Проте вони в ділянку не входять – їх дбайливо звідти «вирізали», повідомляли Схеми.
Експерти підтверджують, що запропонований урядом «Дельфін» – це більш ніж перспективна ділянка, там і справді можна знайти значні запаси вуглеводнів.
Американський брудний слід. Хто претендував на родовище
Frontera Resources – компанія з американським корінням, яка сама ж і ініціювала проведення конкурсу. Учасники ринку енергетики припускають, що саме під неї цей конкурс і організували нашвидкоруч. При цьому, аналіз діяльності цієї фірми викликає сумніви.
У 2015 році вперше про цю компанію із високої трибуни згадали українські посадовці.
Того ж року було підписано дві угоди про наміри – з державним НАК «Нафтогазом» та його структурою – «Укргазвидобуванням». Утім, ці угоди не закріпилися підписанням контрактів. Так само, як не з’явився і анонсований тодішнім прем’єром LNG-термінал.
Але через кілька років саме Frontera Resources, не реалізувавши попередню ініціативу – виступила вже з новою: провести конкурс в Україні на розподіл газу і нафти з Чорного моря. І уряд такий конкурс оголосив.
Центральний офіс компанії знаходиться у Техасі. Однак бізнес-інтереси Frontera переважно зосереджені у Грузії та Молдові. Аналіз роботи цієї компанії в цих двох країнах дає підґрунтя для підозр, тому що у Молдові компанія на той момент так нічого і не зробила, і її стали підозрювати в умисному саботажі, а в Грузії її обіцянки і реальність мали дуже великі розбіжності.
З огляду сьогоднішніх часів стратегія дуже схожа із стратегію РФ, коли цілком легально в Україні російські бізнесмени викуповували стратегічні українські підприємства, тільки для того, щоб вони ніколи не запрацювали.
