За словами військового експерта Ігоря Романенка, війна при мінус 15–20 градусах — це серйозний виклик. Погіршення погодних умов суттєво позначається на фізичних можливостях людей. Їм потрібно більше дбати про себе, утеплюватися та облаштовувати місця перебування, ночівлі, щоб не отримати обмороження, пише ТСН.
Підготовка техніки до «зимового режиму»
Експерт зауважує, якими б не були складними погодні умови, люди мусять обороняти свою країну.
«Але тут потрібно розділяти вплив відносно низьких морозів на людей і на техніку під час війни. Військову техніку потрібно дуже ретельно готувати і завчасно переводити на зимовий режим експлуатації — дбати про своєчасну заміну палива та мастила. Техніка не має замерзати, а відповідальні особи мають забезпечити час для її прогріву перед застосуванням. Вимог щодо цього дуже і дуже багато», — розповідає Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці.
Він підкреслює, що морозна погода ускладнює передусім саме наступальні дії, а з іншого боку, оскільки земля підмерзає — покращується стан для пересування техніки. Дорожній настил стає міцнішим і може дозволити пересуватися на техніці по раніше непрохідній території.
Ризики наступу та замерзання річок
«Факторів дуже багато. І їх потрібно враховувати. Одна справа, що ворог восени не міг просунутися через багнюку, а за морозної погоди він може швидко пройти цю місцевість на техніці. Тому тут потрібно аналізувати і відповідно реагувати на таку вірогідність розвитку подій. У більш теплу погоду на фронті було достатньо для укриття бліндажів, окопів чи навіть нір в землі. Під час штурму можна було пересидіти обстріл десь у траншеї, а зараз є ризик просто замерзнути у цій траншеї. Тож при „мінусі“ геть інші умови ведення війни», — каже Ігор Романенко.
До речі, замерзання річок може сприяти ворогу для легшого форсування водяної перепони. Наприклад, влітку та восени були спроби противника форсувати Дніпро у районі Херсона. Але завдяки високому правому берегу нашим військовим вдавалося зупиняти противника.
«Зараз все залежить від того, яким чином промерзне там Дніпро і якої міцності буде лід. Гадаю, що противник буде шукати таку можливість і проводити розвідку для такої можливості. Повторюсь, з точки зору наступальних дій, у разі сильних морозів, покращуються дорожні умови, але у випадку з форсування річки треба досліджувати, яку вагу витримає лід — військового у повній екіпіровці чи важку техніку», — каже військовий експерт.
Пропаганда та удари по енергетиці
Ігор Романенко нагадує, що росіяни звикли казати: там, де не справляються російські генерали, у них залишається надія на допомогу від «генерала Мороза» — погоди зі снігом та морозом.
«Росіяни сподіваються на свого „генерала Мороза“, як це було у Другу світову війну під Москвою. Навіть німці тоді повірили у могутність такого генерала. Зараз російські пропагандисти використовують „генерала Мороза“ для залякування, обстрілюючи ракетами та „Шахедами“ енергетичні об’єкти у Києві, з надією, що їх „генерал Мороз“ допоможе їм змінити хід війни. Але все це лише пропаганда, заквашена на старих та цікавих для росіян порівняннях, бо „генерал Мороз“ може прийти і в їхні будинки, якщо ми розіб’ємо їх ТЕЦ та підстанції під час морозів у 20 градусів», — каже Ігор Романенко.
Робота ППО: виживання та маневрування
Експерт підкреслює, що морозна погода також впливає і на захист від російських повітряних атак. Особливо складно зенітно-ракетним частинам, які у такий мороз виконують завдання з прикриття стратегічних об’єктів Києва, Київської області та й взагалі по всій країні. Через снігопади та мороз умови їх роботи суттєво змінилися.
«Для таких підрозділів існує правило — після відбиття ворожої повітряної атаки, вони мають переміститися на нову позицію. Це питання життя і смерті, бо ми бачимо, що під час повітряних атак противник застосовує літаки-розвідники під час усіх хвиль повітряного удару, окремо проводить дорозвідку. Більше того, ставлять камери на „Шахеди“, якими керують оператори і після зняття координат розміщення наших зенітно-ракетних комплексів завдають по цих місцям ударів. Тому, щоб такого не сталося, наші підрозділи мусять після пусків і бойової роботи змінювати позиції», — розповідає Ігор Романенко.
До цього він додає, що на старі позиції повертатися небезпечно, ворог їх теж фіксує і завдає по них ударів — потрібні нові позиції.
«Нова позиція — це величезний об’єм робіт, як-то кажуть з нуля. Грубо кажучи — це чисте поле чи ліс, де потрібно обладнати нову стартову позицію. На вулиці мінус 15 чи 20 градусів морозу. Це означає, що треба буквально вгризатися у цю землю, готувати маскування для захисту техніки, подбати про місця, у яких могли б за таких умов виживати люди. Саме тому ми зараз збираємо кошти на інженерну техніку, яка прискорить ці роботи та допоможе нашим хлопцям у цих складних погодних умовах», — розповідає Ігор Романенко.
Чого потребують захисники взимку
Генерал-лейтенант додає, що цивільні українці мають враховувати це та всіляко допомагати Силам оборони.
«У такі морози наші воїни потребують додаткової допомоги, починаючи від окопних свічок для зігрівання, паливо-мастильних матеріалів та закінчуючи запчастинами для ремонту інженерної техніки. Маємо активно допомагати війську пережити холодний період», — зазначає він.
Експерт додає, що теоретично настання дуже сильних морозів може призвести до зупинки активного ведення бойових дій.
«Значне пониження температури може впливати на ефективність використання бойової техніки, тому певні паузи можливі. Військова техніка, як і будь-яка інша, потребує прогріву та детальної підготовки для застосування. Техніка має бути готовою для відбиття атак противника. Тому ці зимові фактори ведення війни впливають на обидві сторони», — каже Ігор Романенко.
