Українці, які знайшли притулок у Литві, дедалі активніше освоюють місцевий ринок праці. Одні, вивчивши литовську мову, просуваються кар’єрними сходами, а інші відкривають власний бізнес. Передбачається, що вони матимуть змогу залишитися жити в Литві.
Про це йдеться в матеріалі LRT.lt, передає Інше ТВ.
Українка Софія Богуш зустрічає Різдво у Литві лише вдруге, але вона вже чудово говорить литовською. За її словами, відразу після приїзду вона влаштувалася продавщицею, і мову їй допомогли вивчити покупці. Однак Софія і сама додатково вивчає її.
«Спочатку я не могла навіть відповісти на елементарне питання, але чим довше тут жила, тим більше запам’ятовувала, і легшало. Потім я почала займатися з репетитором, з яким працюю і зараз, і мені це дуже подобається», – сказала в інтерв’ю телеканалу LRT директор магазину «Ledų krautuvėlė» Софія Богуш.
За рік Софія стала вже директором магазину. Вона не відразу погодилася обійняти цю посаду, довго сумнівалася, оскільки до цього займалася лише некваліфікованою працею, але тепер, за власним зізнанням, ні про що не шкодує.
«Було багато стресу, але я думаю, що завжди потрібно йти всупереч своїм страхам, і тоді з’явиться можливість зростати і вдосконалюватися», – впевнена Софія.
Українець Андрій Логачов приїхав у Паневежис два роки тому та влаштувався на роботу у суші-бар. Через рік, вивчивши литовську мову, він вирішив сам стати роботодавцем. Андрій відкрив ще один суші-бар. За його словами, створити бізнес було неважко.
«Думаю, ні, потрібно просто виконувати свою роботу якісно і чекати, доки всі про тебе дізнаються. (…) У мене є власний план дій», – сказав про свій досвід засновник «Sushi House».
Більшість українців, які приїхали до Литви, знайшли роботу у сфері послуг. За словами доцента факультету економіки та бізнес-адміністрування Вільнюського університету Альгірдаса Барткуса, це дуже допомагає тим, хто хоче вивчити мову, оскільки вони постійно спілкуються із клієнтами. Після того, як вони освоїли мову, їм залишається лише розкрити свій підприємницький потенціал, який, на переконання економіста, українці завжди мали.
«Так було з часів Середньовіччя. У них це в крові – займатися бізнесом, бачити, не сидіти склавши руки, не чекати. Вони не живуть на допомогу, а самі дбають про себе. Для нас у Литві, як для старіючого суспільства, і для Європи загалом, українці – це дар, від якого ми точно ніколи не відмовимося», – каже економіст.
На думку доктора Барткуса, цілком імовірно, що українці, які обіймають керівні посади та створили в Литві власний бізнес, залишаться тут і після закінчення війни.
«Тут не відчувається така вже велика різниця. Звичайно, це не Україна, але й не зовсім чуже. У будь-якому випадку, ця ситуація, мабуть, була б ідеальною для продовження їхньої діяльності», – поділився своїми міркуваннями економіст.
Стверджується, що наразі у Литві за трудовими договорами працюють понад 36 тисяч українців. У країні налічується також понад дві з половиною тисячі бізнес-одиниць, в яких громадяни України володіють більш ніж 50 відсотками акцій.
Як повідомляло Інше ТВ, на початку 2024 року Литовське відділення МОМ пропонувала українським біженцям бізнес-субсидії. Але по конкурсу
