Громадянська мережа “Опора” провела аудит безпеки в одинадцяти громадах прифронтових областей. Серед них — Краматорськ Донецької області. У якому стані виборча інфраструктура міста Донеччини та які ризики виборів під час війни — аналітик “Опори” Анатолій Бондарчук розповів в інтерв’ю Суспільне Донбас.
Координаційна зустріч регіональних консультантів громадянської мережі ОПОРА. 7 листопада 2025 року. Анатолій Бондарчук/Facebook
-Якщо говорити про дослідження, яке ми зараз презентуємо — збір даних відбувався за липень-вересень 2025 року. Відповідно в жовтні-листопаді був “польовий” етап роботи.
Роздрук дослідження громадської мережі Опора “Аудит безпеки в 11 громадах: узагальнені результати”. ГО “Опора”/Facebook
У травні цього року ми вже презентували перше дослідження по чотирьох громадах — це був пілотний аудит. На його основі ми вдосконалювали нашу методологію — проводили консультації, перевірили її в полі, доопрацьовували. Нині — презентуємо аналіз одинадцятьох. У наступному році буде ще двадцять громад. Ця діяльність актуалізувалася в силу певних публічних заяв, але це планова робота.
Для Донеччини — це якраз актуальна тема. У 2020 році не проводилися вибори у 18 громадах Донецької, Луганської областей через те, що не було жодних критеріїв, які могли б оцінити об’єктивну безпекову ситуацію.
З того часу ми системно працюємо над напрацюванням критеріїв оцінки, можливості-неможливості проведення виборів. Ми вбачаємо, що цей підхід має застосовуватися на повоєнних виборах для того, щоб не було різних маніпуляцій, політично упередженого, скажімо так, рішення стосовно того — де можна, а де не можна проводити вибори.
Ми виступаємо проти формального підходу до безпеки за географічними ознаками на кшталт, умовних 50-100 км від лінії бойових дій, які визначатимуть можливість чи не можливість проведення виборів.
Громадянська мережа ОПОРА презентувала результати безпекового аудиту 11 громад у межах круглого столу “Оцінка безпекової ситуації у громадах: перший крок на шляху до безпечних післявоєнних виборів”. 12 грудня 2025 року. Київ. ГО “Опора”/Facebook
Громадська мережа “Опора” за те, щоб у прифронтових областях, в громадах, які зараз перебувають у зоні бойових дій, в деокупованих громадах, обов’язково був проведений аудит безпеки. І це має бути зроблено завчасно. Проаналізувати об’єктивну ситуацію, мати можливість її виправити і дати виборцям проголосувати, якщо там дійсно безпечно.
Яка ситуація в Краматорську: що показав аудит безпеки в громаді Донецької області?
— Краматорськ на Донеччині армія РФ постійно обстрілює — це такий ключовий виклик зараз для безпеки. За липень-листопад зафіксовані 155 обстрілів громади — 7 загиблих, 51 людина поранена.
У порівнянні з іншими громадами, де проводилося дослідження, тут є менші виклики, ніж у Херсоні, наприклад, — належним чином працює поліція, швидка допомога, ДСНС. Звісно, є певні проблеми з комплектуванням штату, але, в принципі, це не впливає на швидкість реагування.
У місті працюють: мобільний зв’язок, банки, пошта, медичні заклади, ЦНАПи, ходить громадський транспорт. Однак ситуація стрімко змінюється і може залежати від обстрілів — наразі вона погіршується.
Залізничний вокзал у Краматорську. Вересень 2025 року. Донеччина. Укрзалізниця/Facebook
Коли ми робили аудит, ще ходили потяги та електрички, нині дорога в область значно ускладнилася. Також через активні бойові дії не курсують автобуси за маршрутом Краматорськ — Дніпро через міста Покровськ та Добропілля. Крім того, доволі небезпечною через загрозу дронів є траса Слов’янськ — Харків, яка пролягає через місто Ізюм.
У Краматорській громаді протягом жовтня 2025 року двічі фіксувалися відключення електропостачання тривалістю понад 12 годин.
Це ще раз підтверджує ту думку, що такі виміри потрібно проводити періодично, тому що ситуація динамічна. Сьогодні вона може бути краща або гірша, а в силу певних безпекових загроз, вона може змінитися.
Що з виборчою інфраструктурою в громаді: чи достатньо приміщень для проведення голосування, чи є укриття біля них?
— Станом на цей період, за тією інформацією, яку ми зібрали — є 66 постійних виборчих дільниць, придатних для організації виборів. Також 15 приміщень пошкоджені й вісім — зруйновані. Запропонувати альтернативні приміщення для голосування міська влада не спроможна.
Що стосується укриттів — вони є. За інформацією військової адміністрації, таких 269, з них 144 — у незадовільному стані. Також там повідомили, що захисний фонд дозволяє одночасно прийняти 79% населення у місті.
З початку повномасштабного вторгнення дані про точне місце розташування захисних споруд вилучені з загального доступу. Мешканці громади можуть дізнатися про них у місцевих органах влади та знайти за встановленими вказівниками.
Можливо, будуть розглядатися якісь мобільні пункти для голосування, але все це за умови безпекової ситуації та відповідних змін в законодавстві.
Ми включаємо цей пункт в моніторинг, бо не знаємо, в яких умовах будуть відбуватися повоєнні вибори. Ми говоримо про повоєнні вибори, бо ідею проведення виборів в умовах воєнного стану відкидаємо.
Важливо, щоб жителі Краматорська мали безпекові та соціально-економічні умови — це, коли є освітні, медичні послуги, мобільний зв’язок, працюють банки, поштові відділення тощо. Вони на вибори безпосередньо не впливають, але створюють умови для того, щоб люди поверталися.
Робота Державного реєстру виборців: чи оновлюються дані та наскільки реально укомплектувати робітниками дільничні комісії?
— Робота реєстру для взаємодії з виборцями не відновлена взагалі ніде у громадах по всій країні. Є інформація, що частково в Краматорській громаді відбувається поновлення персональних даних виборців, але окремі органи не передають інформацію.
Є проблеми з кількістю персоналу і так само з приміщеннями. Але знову ж таки, ці проблеми вирішуються в умовах скасування режиму воєнного стану, тобто коли буде ухвалене рішення про взаємодію з виборцями.
Це потрібно для того, щоб актуалізувати інформацію про фактичну кількість жителів громади. Тому що багато людей переїхали в межах України, виїхали за кордон, хтось був мобілізований, хтось загинув. Скільки потрібно виборчих дільниць, бюлетенів — потрібно все обрахувати.
Стосовно членів комісії — знову ж таки відштовхуємося від кількості населення і від наявності працівників — комунальних установ, освітніх навчальних закладів. У Краматорську спостерігається скорочення населення — нині, за даними МВА, у громаді залишилося менше, ніж 70 відсотків жителів.
Комунальники у Краматорську на місці російської атаки, Донецька область, 15 вересня 2025 рік. Getty Images/AFP/Tetiana Dzhafarova
Це ускладнює потенційний рекрутинг членів дільничних виборчих комісій. Не тому, що не всі хочуть працювати. Виходимо з того, що вони функціонують за рахунок працівників бюджетної сфери та працівників великих промислових підприємств.
Ключові промислові підприємства у Краматорську припинили свою роботу і частина працівників були релоковані до більш безпечних регіонів країни. Аналогічна ситуація з працівниками бюджетної сфери. З 1700 освітян наразі працює лише 800. З 478 працівників закладів культури — 258.
Якщо говорити про військовослужбовців — це не в контексті цього дослідження, має бути забезпечене, як активне, так і пасивне виборче право для військових, тобто вони повинні мати можливість голосувати і обиратися. Для цього мають бути створені законодавчі умови.
Військовослужбовець під час голосування на позачергових виборах до Верховної Ради України, на виборчій дільниці в Авдіївці, Донецька область, 21 липня 2019 року. УНІАН
Те саме питання і по переселенцях та українцях за кордоном. Виключати їх з політичного процесу — неправильно. Це наші громадяни, ми маємо створити для них умови, щоб вони проголосували.
Щодо політичної діяльності в громаді — зараз політичні сили неактивні. Медіа, неурядові організації працюють.
Плюс закон накладає певні обмеження. У Краматорську Донецької області масові заходи заборонені, звернення до органів влади від партій на проведення заходів відсутні, а осередки або не функціонують, або зосереджені суто на гуманітарній і волонтерській діяльності.
Хто має відповідати за безпековий аудит виборів після війни — держава чи громадські організації?
— В умовах правового режиму воєнного стану, запровадженого через неспровоковану збройну агресію Росії 24 лютого 2022 року, проведення виборів в Україні неможливе.
Після припинення воєнного стану умови для проведення виборів на різних територіях можуть суттєво відрізнятися, тому сценарії реагування на такі виклики мають бути підготовленими заздалегідь. Ідея така, що коли буде виборчий процес, коли можна буде провести вибори — аудит безпеки треба проводити обов’язково — робити це має не “Опора”, а держава.
Відповідно, методологія, яку розробила “Опора”, може бути як частина цієї роботи — адже вже є дорожня карта підготовки повоєнних виборів. Там багато описано проблем, є пропозиції. Не обов’язково її використовувати на 100%. Ми готові до дискусії, до діалогу і таке інше.
Тому що, коли буде виборчий процес, і ймовірно так станеться, що буде дуже мало часу на підготовку. А проблем багато.
Якщо провести вибори зараз — в умовах війни, явка буде низькою. Низька явка — знову провокації з боку Росії. Багато причин: з одного боку немає порогу, яка має бути явка, з іншого — це впливає на легітимність. Мовляв, умовно 10% прийшли на вибори — знову казатимуть: президент нелегітимний. Історія повторюватиметься. Вибори можуть відбутися, але, по суті, їх використовуватимуть для дискредитації України.
Круглий стіл відбувся з ініціятиви Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади та місцевого самоврядування спільно з Громадянською мережею ОПОРА. ГО “Опора”/Facebook
“Аудит безпеки в 11 громадах: узагальнені результати”: про дослідження
Аудит охопив громади з різним досвідом війни: деокуповані, прифронтові, прикордонні та тилові — і проводився за 35 індикаторами, об’єднаними у чотири блоки:
- базові передумови,
- фізична безпека,
- соціяльно-економічна спроможність,
- стан демократичних процесів.
Результати аудиту показали, що лише частина громад наразі готова до відновлення виборчих процедур: три — мають позитивні показники з фізичної безпеки, соціально-економічну спроможність — Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська, а демократичні процеси — Кременчуцька та Південнівська.
Найгірші результати за всіма блоками продемонстрували прифронтові, прикордонні та деокуповані громади: Краматорська, Нікопольська, Сновська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська, Ізюмська, Первомайська.
