“Просто блокада. Ми не збираємося пропускати нікого, хто не повинен там проходити. Ви пам’ятаєте, вони забрали права американських енергетичних компаній. Вони забрали всю нафту не так давно, і ми хочемо її повернути, бо її забрали незаконно”, — президент США Дональд Трамп пояснив своє рішення щодо визнання венесуельського режиму іноземною терористичною організацією.
“Вони відібрали землю, права на видобуток нафти — все, що в нас було. Це сталося тому, що в нас був президент, який, можливо, не стежив за ситуацією. Але тепер так не буде. Ми хочемо це повернути. Вони забрали права американських нафтових компаній. У нас там було багато нафти. Як ви знаєте, вони вигнали наші компанії, і ми хочемо їх повернути”.
У середині 2000-х років влада Венесуели на чолі з президентом Уго Чавесом оголосила курс на повний державний контроль над стратегічними галузями, передусім нафтовою.
Розпочатий Чавесом процес було продовжено вже за Ніколаса Мадуро.
Було ухвалено рішення змінити формат співпраці з іноземними компаніями, які працювали в країні на умовах концесій та спільних підприємств.
Держава через національну нафтову компанію PDVSA зажадала перегляду контрактів, передачі контрольних пакетів у спільних проєктах державі, підвищення податкового навантаження та роялті.
Іноземним компаніям було запропоновано або прийняти нові умови, або залишити ринок.
Частина компаній, зокрема ExxonMobil і ConocoPhillips, відмовилися від нових умов.
Їхні активи в нафтових проєктах були націоналізовані та передані під контроль PDVSA.
Інші компанії, зокрема Chevron, погодилися залишитися, але з обмеженим впливом і без контролю над проєктами.
Після націоналізації ExxonMobil і ConocoPhillips звернулися до міжнародних арбітражів, зокрема до ICSID (Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів).
Суди визнали факт експропріації та ухвалили рішення про компенсацію.
Венесуела погодилася на часткові виплати, але суми виплат були нижчими за первинні вимоги, виплати здійснювалися із затримками, частина рішень виконувалася через переговори, а не повністю за рішеннями судів.
Після усунення більшості західних компаній PDVSA втратила доступ до сучасних технологій, обсяги видобутку почали скорочуватися, галузь поступово деградувала, особливо після 2014 року та подальших санкцій.
До націоналізації Венесуела видобувала приблизно 3,2–3,4 млн барелів на добу нафти (за даними OPEC і МЕA). Вже у 2012–2013 роках видобуток знизився приблизно до 2,4–2,6 млн барелів на добу. А після посилення санкцій і падіння інвестицій у 2023-2024 років видобуток складав лише 0,8–1,0 млн барелів/добу.
Венесуела має найбільші у світі розвідані запаси нафти — понад 300 млрд барелів. Для порівняння: запаси нафти в росії оцінюються лише в 80 млрд барелів.
Мадуро звернувся до ООН та Колумбії
-Вони прагнуть зміни влади у Венесуелі, щоб нав’язати маріонетковий уряд, який проіснує менше 48 годин, щоб я міг передати їм конституцію і все багатство, і перетворити Венесуелу на колонію. Цього просто не буде. Ніколи, — так венесуельський диктатор Ніколас Мадуро відреагував на загострення ситуації зі США.
У своїй промові Мадуро також закликав Колумбію об’єднатися з Венесуелою для спільного протистояння Штатам.
