Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про долучення Збройних сил країни до місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки українських військових (NSATU).
Про це пише Radio Slobodna Evropa, передає Суспільне.
За рішення проголосували 44 депутати, п’ятеро виступили проти, двоє утрималися.
Рішення базується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яку було схвалено ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич погодили, що участь чорногорських військових у NSATU може здійснюватися лише на території країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО з підготовки українських сил безпеки та інші форми підтримки.
Міністр оборони Драган Крапович заявив, що Чорногорія продовжує курс на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Водночас одна з партій правлячої коаліції — Демократична народна партія (DNP) — виступила проти. Депутат DNP Владислав Бойович попередив, що рішення “може погіршити відносини з Росією”, і заявив, що країна має “триматися осторонь чужих конфліктів”.
Це вже друга місія, пов’язана з Україною, участь у якій Чорногорія схвалює після російського вторгнення 2022 року. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою ухвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні — документ тоді довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий проросійськими поглядами та опозицією до НАТО.
Паралельно залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною, яка передбачає взаємну підтримку в разі нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Угоду мають підписати прем’єр Спаїч та президент України Володимир Зеленський, однак її досі не винесено на розгляд парламенту.
Подібні безпекові угоди з Києвом уже підписали близько 30 країн, переважно члени НАТО.
